79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.06.2022 Справа № 914/572/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут"
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль
про стягнення 1383243,14 грн.
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль про стягнення 1383243,14 грн. заборгованості за електричну енергію.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.
Позивач явку представника в судове засідання 23.06.2022р. не забезпечив, однак подав клопотання (вх.№134001/22 від 23.06.2022р.) про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами справи. У вказаному клопотанні (вх.№134001/21 від 23.06.2022р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" також просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач явку представника в судове засідання 23.06.2022р. не забезпечив, однак подав клопотання (вх.№13372/22 від 22.06.2022р.) про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
11.10.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Тернопіль (споживач) укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №0005600/493, відповідно до пункту 2.1. якого постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію по Лот 2, код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" код 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Тернопіль (споживач) було також укладено додаткову угоду №1 від 15.11.2021р., додаткову угоду №2 від 01.12.2021р. та додаткову угоду №3 від 01.12.2021р. до договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживу №0005600/493 від 11.10.2021р., якими частково вносились зміни та доповнення до вказаного договору.
Відповідно до пункту 5.1. договору, загальна вартість цього договору становить 1490201,17 грн., в тому числі ПДВ - 248366,86 грн.
Згідно із пунктом 5.11. договору, споживач бере зобов'язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки передбачені додатком №2 "Порядок розрахунків".
Пунктом 5.14. договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
У пункті 2 додатку №2 до договору "Порядок розрахунків" зазначено, що розрахунковим періодом вважається календарний місяць (з першого по останнє число місяця). Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.
Відповідно до пункту 5 додатку №2 до договору "Порядок розрахунків", остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка.
Згідно із пунктом 9.2. додатку №2 до договору "Порядок розрахунків", споживач самостійно отримує акт, рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності отримання документів в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в структурний підрозділ постачальника за адресою: 79016, м.Львів, вул.Шевченка, буд.1.
Як зазначено у позовній заяві, порушуючи умови договору, відповідачем не здійснено повної оплати за поставлену йому електричну енергію за розрахунковий період грудень 2021р., внаслідок чого станом на дату подання позовної заяви його заборгованість перед позивачем становить 1383243,14 грн.
Пунктом 3.2. договору визначено, що місце поставки (передачі) товарів - об'єкти споживача, перелік яких наведено у додатку № 3.
У додатку № 3 зазначено, що місце розташування об'єктів - м.Броди, с.Конюшків, м.Золочів, с.Монастирок.
Позивач у позовній заяві зазначив, що згідно договору ТОВ «Львівенергозбут» постачає електричну енергію на об'єкти відповідача за адресою: Львівська область, Бродівський район, м.Броди, Львівської області. А відтак, як зазначає позивач, місцем виконання договору є місцезнаходження об'єкту відповідача у Львівській області.
З огляду на це, позивач просить розглядати даний спір за місцем виконання договору в межах територіальної підсудності Господарського суду Львівської області.
Відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль 1383243,14 грн. заборгованості за електричну енергію.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м.Тернопіль є бюджетною установою і фінансується з державного бюджету по кошторису Міністерства оборони України та є розпорядником коштів 3-го рівня.
Як вказано у відзиві на позовну заяву, по причині неналежного фінансування з державного бюджету, несвоєчасного та не в повному обсязі виділення коштів, відповідач не має змоги вчасно оплатити послуги за спожиту електроенергію. При цьому, як зазначає відповідач, при надходженні коштів Квартирно-експлуатаційний відділ м.Тернопіль перерахує їх на рахунок позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 11.10.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Тернопіль (споживач) укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №0005600/493, відповідно до пункту 2.1. якого постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію по Лот2, код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" код 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.
Як вбачається із розрахунку заборгованості та рахунку за електричну енергію №5520000700211219 за грудень 2021р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 1383243,14 грн. Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 12.01.2022р. по договору № 0005600/493, станом на 01.01.2022р. сальдо по акту звірки становить 1383243,14 грн. на користь ТОВ «Львівенергозбут». Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Щодо заперечень відповідача слід зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).
Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.03.2020 у справі N 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі N 908/1076/17.
Отже посилання відповідача на неналежне фінансування з державного бюджету, несвоєчасне та не в повному обсязі виділення коштів не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку здійснити оплату за поставлену електричну енергію у відповідності до договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №0005600/493 від 11.10.2021р.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1383243,14 грн. заборгованості за електричну енергію є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 20748,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №100121 від 17.03.2022р. на суму 20748,66 грн.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 20748,66 грн. витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль (46002, місто Тернопіль, вулиця Галицька, будинок 1, ідентифікаційний код 08464162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (79016, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1, ідентифікаційний код 42092130) 1383243,14 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію та 20748,66 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 04.07.2022р.
Суддя Петрашко М.М.