15.06.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1158/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
секретар судового засідання - помічник судді Павлюк У. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки шляхом демонтажу (перенесення) тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. ФОП ОСОБА_1 звернувся з позовом до ФОП ОСОБА_2 і просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним частину земельної ділянки площею 0,07 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування торгового комплексу, кадастровий № 2624056200:05:007:0036 по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу, шляхом демонтажу (перенесення) за рахунок відповідача тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що розміщена ним на вказаній земельній ділянці.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Форма судочинства.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 26.01.2021 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2.2. Призначення і проведення експертизи.
Згідно з ухвалою від 16.03.2021 суд призначив у справі земельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі на час її проведення.
Для розгляду вимоги Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.04.2020 № 845/21-28 (вх. №6813/21 від 29.04.2021) та клопотання експерта Клебана Н.М. про надання додаткових матеріалів і проведення обстеження від 27.04.2021 суд поновив провадження у справі і призначив судове засідання на 13.05.2021 (ухвала від 30.04.2021). За клопотанням сторін підготовче засідання 13.05.2021 було відкладено до 01.06.2021.
В судовому засідання 01.06.2021 суд задовольнив вказані клопотання - погодив строк проведення експертизи понад 90 календарних днів, але не більше 6-ти місяців, задовольнив клопотання про надання додаткових матеріалів і проведення обстеження, зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.
Згідно з ухвалою суду від 15.12.2021 було поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.
2.3. Строк підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України в підготовчому засіданні 01.02.2022 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
2.4. Перерви в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 18.05.2022 оголошувалась перерва до 01.06.2022.
2.5. Строк складення повного рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 116, ч. 6 ст. 233 ГПК України у зв'язку з перебуванням судді у відпустці повне рішення складено 06.07.2021.
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1. Позовна заява від 12.11.2020 (вх. № 20470/20 від 30.12.2021).
Позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідача правових підстав для користування спірною земельною ділянкою площею 0, 07 га, власником якої є позивач на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2016 № 1452 (витяг з Державного реєстру від 26.12.2016 № 76924159). Вказує на те, що розміщення відповідачем тимчасової споруди на вказаній земельній ділянці позбавляє позивача можливості повноцінно розпоряджатися своїм майном. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 125, 126, 152, 212 ЗК України, ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
3.2. Відзив на позовну заяву від 09.02.2021 (вх. № 2237/21 від 11.02.2021).
Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що з метою здійснення господарської діяльності між ним та Ланчинською селищною радою укладено договір на право тимчасового користування місцем для розміщення облаштування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 26.11.2018 № 6. Строк дії договору до 09.10.2021.
Крім того, начальник Відділу архітектури, містобудування, містобудівного кадастру та житлово-комунального господарства Надвірнянської РДА 18.09.2018 видав паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , який дійсний до 04.02.2022. Твердження позивача про самовільне захоплення земельної ділянки вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. На його думку, земельна ділянка, що належить позивачу на праві власності, повністю знаходиться під приміщенням торгового комплексу.
Відповідач вказує на те, що позивач погодив схему розміщення тимчасової споруди.
3.3. Відповідь на відзив від 12.02.2021 (вх.№2495/21 від 17.02.2021).
На твердження відповідача про те, що На твердження відповідача про те, що він має право на користування земельною ділянкою згідно договору від 26.11.2018 № 6, зазначає, що Ланчинська селищна рада не мала права передавати належну йому частину земельної ділянки у користування відповідачу чи іншим особам, оскільки рада не є власником земельної ділянки позивача, ні її розпорядником. Позивач не наділяв Ланчинську селищну раду повноваженнями на розпорядження його земельною ділянкою.
він має право на користування земельною ділянкою згідно договору від 26.11.2018 № 6, зазначає, що Ланчинська селищна рада не мала права передавати належну йому частину земельної ділянки у користування відповідачу чи іншим особам, оскільки рада не є власником земельної ділянки позивача, ні її розпорядником. Позивач не наділяв Ланчинську селищну раду повноваженнями на розпорядження його земельною ділянкою.Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.12.2016 Ланчинська селищна рада відчужила позивачу на оплатній основі земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування торгового комплексу, кадастровий номер № 2624056200:05:007:0036 по АДРЕСА_1 . З даного моменту Ланчинська селищна рада втратила будь-які права щодо розпоряджання спірною земельною ділянкою. Цю земельну ділянку продано позивачу без будь-яких обмежень чи прав на неї третіх осіб.
Позивач заперечує факт погодження схеми розміщення тимчасової споруди на спірній земельній ділянці.
Звертає увагу на те, що відповідно до умов договору від 26.11.2018 №6 Ланчинська селищна рада передала ФОП ОСОБА_2 у платне користування земельну ділянку комунальної власності. Вказаний договір не містить істотної умови - кадастрового номеру земельної ділянки та не зареєстрований в порядку, передбаченому ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Вказує на правову позицію КГС ВС у справі № 918/633/16, викладену в постанові від 16.05.2018, відповідно до якої розміщення тимчасової споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування землею, є незаконним, навіть, при наявності паспорту прив'язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності. Вважає, що наявність у відповідача паспорту прив'язки тимчасової споруди не дозволяє йому розміщувати спірну тимчасову споруду на земельній ділянці позивача.
3.4. Заперечення від 10.03.2022 (вх.№3755/21 від 15.03.2022), пояснення від 15.03.2021 (вх. №3893/21 від 16.03.2021).
Вважає, що демонтажу підлягають малі архітектурні форми, тимчасові споруди, які розміщені (встановлені) самовільно, тобто без погодження з відповідними органами місцевого самоврядування і отримання відповідної дозвільної документації, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився. Такі обставини, на його думку, в спірних правовідношенням відсутні. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 28 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1.3, 2.1, 2.20, 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Оскільки позивач як суміжний землекористувач ще в 2016 році погодив схему розміщення тимчасової споруди, то саме тоді він знав про порушення свого права. Вважає, що відповідно до ст. 256, 257, ч. 1 ст. 261 ЦК України позивач пропустив позовну давність, а тому за приписами ч. 3-5 ст. 267 ЦК України просить відмовити в задоволенні позову.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Щодо права власності позивача на земельну ділянку.
4.1.1. Згідно з договором купівлі продажу від 26.04.2016 ОСОБА_1 придбав приміщення торгового комплексу, яке розташоване АДРЕСА_1 , загальною площею 784, 3 кв.м (надалі - торговий комплекс). Право власності зареєстроване 26.04.2016 (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №139519301 від 28.09.2018, інформаційна довідка № 58281229 від 27.04.2016).
4.1.2. За договором купівлі-продажу від 22.12.2016 позивач придбав у Ланчинської селищної ради земельну ділянку площею 0, 07 га кадастровий № 2624056200:05:007:0036 за адресою АДРЕСА_1 (надалі - Земельна ділянка), на якій знаходиться торговий комплекс. Право власності позивача на Земельну ділянку зареєстроване 22.12.2016 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.20216 за № 76924159).
Відповідно до п. 3.1. цього договору продавець продає земельну ділянку, яка вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх сторін, про які у момент складення договору продавець чи покупець не могли знати.
4.2. Щодо розміщення відповідачем тимчасової споруди.
4.2.1. За рішенням Ланчинської селищної ради від 15.07.2016 №294-6/2016 відповідачу надано згоду на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці площею 13,75 кв.м по АДРЕСА_1 терміном на 5 років.
4.2.2. Між Ланчинською селищною радою ОТГ (надалі - Сторона 1) і ФОП ОСОБА_2 (надалі - Сторона 2) був укладений договір від 26.11.2018 № 6 на право тимчасового користування місцем для розміщення та облаштування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (надалі - Договір № 6).
Умовами Договору № 6 визначено, що Сторона 1 надає Стороні 2 право тимчасового користування місцем для розміщення та облаштування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_2 приймає в тимчасове строкове платне користування місце площею 13, 75 кв.м для розміщення та облаштування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 (п. 1 Договору № 6).
Договір укладено на термін з 10.10.2018 до 09.10.2021 (п. 2 Договору № 6).
Додатковою угодою від 30.11.20221 поновлено термін дії договору оренди на право тимчасового користування місцем для розміщення та облаштування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності площею 13 ,75 кв.м на 3 роки до 30.11.2024.
4.2.3. Відповідачу 18.09.2018 видано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 . Паспорт був дійсний до 18.09.2020. Його дію продовжено до 04.02.2022.
4.2.4. Складовою вказаного паспорта прив'язки тимчасової споруди є схема розміщення тимчасової споруди, яка погоджена суміжним землекористувачем ОСОБА_1 та селищним головою смт Ланчин.
4.3. Щодо розташування тимчасової споруди на Земельній ділянці позивача.
4.3.1. Згідно з висновком експерта №845/2493/2494/21-28, складеним за наслідками судової земельно-технічної експертизи, надані такі відповіді на поставлені питання.
1) Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, яка належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 , фактично частково розміщена на земельній ділянці площею 0,07 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування торгового комплексу , кадастровий номер № 2624056200:05:007:0036 по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .
2) Фактична площа, яку займає тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності земельної ділянки з кадастровим номером №2624056200:05:007:0036 по АДРЕСА_1 становить 0,00016 га або 16,6 кв.м.
3) Тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, яка належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 , знаходиться на відстані 0, 45м від стіни торгівельного приміщення по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 104 ГПК України суд вважає наведені обставини доведеними, оскільки сторони не подали доказів, які ці обставини спростовують, а також не поставили під сумнів висновок експерта.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. Правові підстави захисту права власності на земельну ділянку.
Як передбачено ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).
На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб (ч. 1 ст. 110 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними (ч. 1). Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2). Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ч. 3).
Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст. 1 ЗУ Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель").
"Про державний контроль за використанням та охороною земель").Суд встановив, що позивач є власником Земельної ділянки, а тому відповідно до наведених приписів закону має право вимагати усунення порушення права власності шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди, яка на ній розміщена.
5.2. Щодо права відповідача розмістити тимчасову споруду на земельній ділянці позивача.
5.2.1. Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 99 ЗК України заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельного сервітуту на право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 100 ЗК України). Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Встановлені судом обставини свідчать про те, що договір земельного сервітуту між сторонами не укладався і відповідне речове право відповідача не зареєстроване.
5.2.2. Той факт, що позивач погодив схему розміщення тимчасової споруди як суміжний землекористувач, не надає відповідачу право користування спірною земельною ділянкою. Належить розрізняти погодження меж суміжного землекористування і наявність вказаного речового права.
Укладений відповідачем з Ланчинською селищною радою Договір № 6 також не є підставою для користування відповідачем спірною земельною ділянкою. За приписами ч. 2 ст. 100 ЗК України договір земельного сервітуту укладається з власником земельної ділянки. Ланчинська селищна рада не є власником Земельної ділянки і не має повноважень діяти від імені її власника.
5.2.3. Щодо посилань відповідача на положення ст. 28 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1.3, 2.1, 2.20, 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, зокрема, наявність чинного паспорта прив'язки тимчасової споруди.
Як зазначено в преамбулі ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", цей закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності. Стаття 28 цього закону дає визначення малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності і порядок їх розміщення. Згідно з ч. 4 ст. 28 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
На виконання ч. 4 ст. 28 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (надалі - Порядок).
Наведені нормативні акти стосуються вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та не застосовуються до вимог власників земельних ділянок, спрямованих на захист порушеного цивільного права шляхом демонтажу тимчасових споруд відповідно до приписів ст. 152, 212 ЗК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові ВП ВС від 08.10.2019 у справі № 920/447/19 (п. 6.31.).
В постанові КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 також зазначено, що Порядок визначає механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності, реалізація якого передбачає наявність документів на землекористування, та не містить жодних положень щодо правових підстав набуття суб'єктами господарювання прав на земельні ділянки у зв'язку з розміщенням ТС.
5.2.4. Таким чином, у відповідача відсутнє право користування Земельною ділянкою, що обумовлює порушення відповідачем права власності позивача. Захист порушеного права належить здійснювати в обраний позивачем спосіб - відповідно до приписів ст. 152, 212 ЗК України.
5.3. Суд відхиляє твердження відповідача про пропуск позовної давності і застосування ч. 3-5 ст. 267 ЦК України, оскільки до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується. Негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Така правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (п. 7.27.) та підтверджена в постанові ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 69, 70).
5.4. Вирішуючи спір, належить застосувати ч. 1 ст. 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог.
Позивач заявив вимогу про звільнення самовільно зайнятої частини Земельної ділянки площею 0,07 га. Водночас, суд встановив, що фактична площа, яку займає тимчасова споруда, становить 0,00016 га або 16, 6 кв. м.
А тому відповідачу належить звільнити земельну ділянку саме такої площі.
6. Висновки суду.
6.1. З огляду на викладене, суд висновує про часткове задоволення позову. Відповідачу належить звільнити самовільно зайняту ним частину Земельної ділянки площею 0,00016 га, визначену у висновку експерта від 09.12.2021 №845/2493/2494/21-28, шляхом демонтажу (перенесення) тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що розміщена ним на вказаній земельній ділянці.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 102 грн (дублікат чека від 20.01.2021 № 0.0.1977135146.1).
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторони в рівних частинах. Відтак, судовий збір слід покласти на відповідача в розмірі 1 051 грн.
7.3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України). На підтвердження понесених витрат позивач надав квитанцію (дублікат чека від 09.07.2021 № 9238-1403-4733-6383), сума - 8 580, 50 грн.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати за проведення земельно - технічної експертизи покладаються на відповідач у сумі 4 290, 25 грн.
7.4. Інших витрат сторони не заявили.
7.5. Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 5 341, 25 грн судових витрат, з яких 1 051 грн судовий збір, 4 290, 25 грн витрати на оплату судової земельно- технічної експертизи.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту ним частину земельної ділянки площею 0,00016 га, визначену у висновку експерта від 09.12.2021 №845/2493/2494/21-28, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування торгового комплексу, кадастровий № 2624056200:05:007:0036 по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), шляхом демонтажу (перенесення) за рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що розміщена ним на вказаній земельній ділянці.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 5 341, 25 грн (п'ять тисяч триста сорок одну гривню двадцять п'ять копійок) судових витрат, з яких 1 051 грн судовий збір, 4 290, 25 грн витрати на оплату судової земельно- технічної експертизи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.07.2022.
Суддя О. В. Малєєва