06 липня 2022 року м. Харків Справа № 917/994/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.;
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Полтаваобленерго” (вх.№3752П/2) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/994/21 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.11.2021 суддею Ціленком В.А. у приміщенні господарського суду Полтавської області)
за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський м'ясокомбінат" про ухвалення додаткового рішення у справі №917/994/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський м'ясокомбінат", м.Полтава,
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,
про стягнення 14495,21 грн,-
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.10.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства “Полтаваобленерго” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лубенський м'ясокомбінат” 9938,37 грн інфляційних втрат, 294,83 грн 3% річних, 1645,01 грн пені та 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
04.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лубенський м'ясокомбінат" звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.11.2021 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Лубенський м'ясокомбінат" про ухвалення додаткового рішення у справі №917/994/21. Призначено судове засідання на 18.11.2021 на 10:30 год. Представника ТОВ "Лубенський м'ясокомбінат" зобовязано надати докази надання професійної правничої допомоги відповідно до частин 3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.
18.11.2022 АТ «Полтаваобленерго» подало до господарського суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому просило суд відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.
Додатковим рішенням господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/994/21 стягнуто з Акціонерного товариства “Полтаваобленерго” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лубенський м'ясокомбінат” 5500,00 грн витрат на правову допомогу.
Приймаючи додаткове рішення, господарський суд виходив з того, що зміст укладеного ТОВ "Лубенський м'ясокомбінат" договору про надання юридичних послуг від 04.06.2021 з адвокатом Білонучкіною Тетяною Петрівною у справі щодо стягнення з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" додаткових нарахувань у вигляді пені, річних та інфляційних витрат за порушення грошових зобов'язань, складання і підписання адвокатом усіх процесуальних документів в інтересах позивача та зроблено висновок, що розмір грошового гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та витраченого часу представником позивача, а, отже, є визначеним. У даній справі витрати на правову допомогу в сумі 5500,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають стягненню з відповідача по справі. Водночас господарським судом не взято до уваги заперечення Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", оскільки ордер №038319 на надання правової допомоги ТОВ "Лубенський м'ясокомбінат", адвокатом Білонучкіною Тетяною Петрівною, від 17.06.2021 та угода про надання юридичних послуг від 04.06.2021 долучені та подані до господарськоо суду разом з позовною заявою. Щодо відсутності опису робіт, їх обсягів та витраченого часу, суд зазначив, що ця норма запроваджена частиною 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат, якщо гонорар адвоката не встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу .
Відповідач з додатковим рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у даній справі та прийняти нове, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні його вимог про стягнення з відповідача 5500,00 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн не підлягають сплаті відповідачем, виходячи з такого:
-суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою;
-докази на підтвердження розміру судових витрат подані позивачем з порушенням строку, встановленого частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що докази (договори, рахунки) подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про відповідну заяву;
- відсутні докази щодо подання позивачем документів, визначених судом на виконання вимог ухвали суду від 12.11.2021 щодо зобов'язання надати докази в частині професійної правничої допомоги відповідно до частин 3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України;
- господарський суд не взяв до уваги клопотання АТ «Полтаваобленерго» про зменшення розміру витрат на правничу допомогу;
-подані докази не місять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та не підтверджено співмірність витрат на оплату послуг адвоката;
-у матеріалах справи відсутні докази надання позивачем правової допомоги, зокрема, рахунок-фактура, акт здачі-приймання наданих послуг, платіжне доручення, детальний опис робіт (наданих послуг);
- суд не урахував, що правнича допомога обмежилась оформленням позовної заяви, відповідь на відзив відповідача не надавалась, докази її направлення відсутні в матеріалах справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 у складі колегії суддів: головуючого судді (судді-доповідача) Пуль О.А., судді Тарасової І.В., судді Шевель О.В.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Полтаваобленерго” (вх.№3752П/2) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/994/21. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу чи інших заяв та клопотань у справі №917/994/21 протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Полтаваобленерго” на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/994/21 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
28.12.2021 представник позивача подала до суду відзив (вх.№15145) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що заява про розподіл витрат на оплату професійної правничої допомоги міститься в прохальній частині позову, обґрунтування вказаної заяви міститься у тексті позовної додатки щодо розміру понесених судових витрат є додатками до позовної заяви. Основним доказом на підтвердження розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги є договір про надання юридичних послуг від 04.06.2021, укладеного між позивачем та адвокатом. Представник позивача вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлений договором у вигляді фіксованої суми, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме, представником позивача складені та підписані такі документи: позовна заява з додатками, відповідь на відзив на позовну заяву, крім того, 23.09.2021 адвокат брала участь у судовому засіданні у даній справі. Усі копії документів завірені представником позивача з дотриманням положень ст.91 Господарського процесуального кодексу України. Посилаючись на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, представник позивач вважає, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Крім того, зазначає, що нормами господарського процесуального кодексу України не встановлено порядок подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, тому обов'язок надсилання копії заяви про ухвалення додаткового рішення разом з додатками на адреси інших учасників справи ст.244 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
До відзиву на апеляційну скаргу адвокатом надано платіжне доручення №886637 від 03.12.2021 на суму 5500,00 грн з призначенням платежу: «витрати на правову допомогу згідно з додатковим рішенням господарського суду Полтавської області у справі №917/994/21, без НДС», що свідчить, на думку представника позивача, про визнання обґрунтованості вимог позивача законності судового рішення.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.01.2022 у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду даної справи визначено такий склад колегії суддів: Пуль О.А. - головуючий суддя-доповідач, суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2022 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи визначено такий склад колегії суддів: Пуль О.А. - головуючий суддя-доповідач, суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як свідчать матеріали справи, 04.06.2021 між адвокатом Товариством з обмеженою відповідальністю «Лубенський м'ясокомбінат» та адвокатом Білонучкіною Тетяною Петрівною цивільно-правову угоду №б/н про надання юридичних послуг, за умовами якої виконавець зобов'язується надати замовнику правові послуги, які полягають у представництві інтересів замовника у господарському суді Полтавської області та у разі потреби у Східному апеляційному господарському суді у справі щодо стягнення з АТ «Полтаваобленерго» на користь ТОВ «Лубенський м'ясокомбінат» пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, які виникли внаслідок невиконання АТ «Полтаваобленерго» зобов'язання щодо сплати боргу за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №90 від 01.07.2009, у тому числі виконавець зобов'язується підготувати та подати до суду з дотриманням встановлених процесуальних строків усі необхідні процесуальні документи (позовна заява, відповідь на відзив, апеляційна скарга тощо). За потреби виконавець зобов'язується брати участь у судових засіданнях, подавати докази та здійснювати інші процесуальні дії, необхідні для захисту законних прав та інтересів замовника.
Згідно з пунктом 4.1 угоди вартість послуг, зазначених у пункті 1.1 цього договору становить: представництво інтересів замовника в господарському суді Полтавської області - 5500,00 грн, представництво інтересів замовника у Східному апеляційному господарському суді - 5000,00 грн.
Оплата юридичних послуг здійснюється замовником протягом 10 днів з моменту надання відповідної послуги, а саме: отримання відповідного судового рішення незалежно від результату розгляду справи судом, шляхом передачі готівки безпосередньо виконавцю (пункт 5.1 угоди).
Відповідно до пункту 5.2 угоди факт оплати за надані послуги підтверджується виданою виконавцем на ім'я замовника розпискою про здійснення розрахунку за договором.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного його виконання (пункт 6.1 угоди).
Договір підписаний сторонами.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України необхідність надання належної оцінки поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві представник позивача наводить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і, які очікує понести у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції: - судовий збір у розмірі 2270,00 грн; - витрати на послуги адвоката - 5500,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в господарському суді Полтавської області при розгляді позовної заяви у даній справі представник ТОВ «Лубенський м'ясокомбінат», адвокат Білонучкіна Т.П., надала скріни прайс листів щодо вартості послуг адвокатів та юристів, що працюють у м.Полтава та рішення №13/1/7 Ради адвокатів Полтавської області від 21.07.2021.
У письмових поясненнях представник позивача послалася на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини 4 ст.134 КАС України. У даній справі суд касаційної інстанції в адміністративній справі зазначив, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а, отже, є визначеним.
Колегія суддів зазначає, що посилання представника позивача на висновки, вкладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/18402/19, є необґрунтованим, оскільки зазначене судове рішення приймалось за встановлених інших обставин, різного правового регулювання, за інших предмета і підстав позову і, головне, за іншої фактично-доказової бази (інших обставин і доказів у частині розподілу судових витрат з оплати професійної правничої допомоги), ніж у цій справі.
Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, вищезазначеними процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Такими доказами є: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг тощо.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №910/12876/19 у постанові від 01.06.2021, зокрема, звернула увагу на те, що на підтвердження реальності витрат відповідачем були надані - протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення.
Верховний Суд у постанові від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 вказав, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності (пункт 30 постанови).
Водночас колегія суддів зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція Верховного Суду є усталеною і висловлена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.12.2021 у справі №923/560/17.
Також стосовно підтвердження витрат на правову допомогу Верховний Суд у постанові від 27.07.2021 у справі №671/1957/20 зауважив, що умовами договору його сторони погодили перелік послуг з надання правової допомоги у справі та розмір робіт, який становить 5000 грн. Згідно зі змістом квитанції до прибуткового касового ордеру 11.01.2021 адвокатом прийнято від особи на підставі договору про надання професійної правничої допомоги 5000,00 грн. Однак акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послугу матеріалах справи відсутні, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. При цьому слід урахувати, що наведений у договорі про надання правничої допомоги перелік послуг і квитанція до прибуткового касового ордеру не є доказом щодо фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. За таких обставин, апеляційний суд, урахувавши вказані норми права, оцінивши належні та допустимі докази, подані сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов правильного висновку про те, що представником відповідачки належним чином не обґрунтовано і не доведено перелік (обсяг) та вартість наданих ним як адвокатом послуг та витрат, понесених на виконання договору про надання правової допомоги.
Таким чином, сторона, що звертається до суду з вимогою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу має якомога детальніше описати надані послуги та надати суду увесь обсяг доказів, що реально підтверджує заявлений розмір витрат на адвоката.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що належні та допустимі докази надання адвокатом і прийняття клієнтом правничої допомоги у справі у господарському суді, зокрема, акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги, підписаний сторонами, та передбачений Господарським процесуальним кодексом України детальний опис робіт (наданих послуг), а також розрахунок понесених витрат на правничу допомогу відсутні у матеріалах справи.
Крім того, умовами угоди сторони передбачили, що факт оплати за надані послуги підтверджується виданою виконавцем на ім'я замовника розпискою про здійснення розрахунку за договором, яка також відсутня у матеріалах справи.
Надане представником позивача у суді апеляційної інстанції до відзиву на апеляційну скаргу платіжне доручення №8886637 від 03.12.2021 на суму 5500,00 грн не приймається судом апеляційної інстанції у силу приписів частини 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки цей доказ не був предметом розгляду у суді першої інстанції.
Тобто, належних та допустимих доказів надання правничої допомоги, прийняття клієнтом таких робіт, що вважаються прийнятими клієнтом саме після підписання ату приймання-передачі правової (правничої) допомоги сторонами, а, відтак, і доказів реально понесених витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, заявником не доведено належними та допустимими доказами фактичного понесення ним витрат, пов'язаних із розглядом даної справи у господарському суді Полтавської області.
Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 пункту 2 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з частиною 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду скасуванню, у задоволенні заяви про стягнення з відповідача на користь позивача 5500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Полтаваобленерго” задовольнити.
Додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/994/21 скасувати.
Відмовити ТОВ «Лубянський м'ясокомбінат» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства “Полтаваобленерго” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лубенський м'ясокомбінат” витрат на правову допомогу у розмірі 5500,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.07.2022.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна