Провадження № 11-сс/803/926/22 Справа № 183/2545/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 червня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022050010000184 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровоград Кіровоградської області, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період, командира стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Краматорськ ОСОБА_9 , погоджене прокурором ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 задоволено та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 липня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 957 200 гривень.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , слідчий суддя вважав доведеними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України свідчить те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, який віднесений до тяжких, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Крім того, ОСОБА_7 не одружений, дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, що, на думку слідчого судді, свідчить про відсутність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків.
Слідчий суддя погодився та вважав доведеним аргумент прокурора про те, що після відкритої відмови виконати наказ начальника в умовах воєнного стану, разом із іншими військовослужбовцями, склав ввірені йому у службове користування зброю з боєприпасами, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу. А тому зазначене в сукупності свідчить про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України свідчить те, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, командиром стрілецького взводу стрілецької роти, лейтенантом, а тому має вплив на своїх підлеглих, які є у даному кримінальному провадженні свідками, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Тому слідчий суддя вважав, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України свідчить те, що ОСОБА_7 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, продовжує проходити службу як військовослужбовець, не має стійких соціальних зв'язків, а тому слідчий суддя вважав, що ОСОБА_7 може продовжувати скоювати інші кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінив в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до тяжких, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Все вищевикладене на думку слідчого судді свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя вважав, що підозрюваний ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуває в зоні проведення бойових дій на території Донецької області, який бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, отримує грошового забезпечення та додаткові винагороди до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, що регламентується Постановою Кабінету Міністру України від 28.02.2022 № 168, тому вважав, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, вийшов за її межі та вставив заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково, визначити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 49 620 гривень.
Вважає, що ризики, які лише перелічені у клопотанні слідчого та перенесені у оскаржену ухвалу щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні на даний час відсутні. Свідки слідчим допитані. Жодного доказу можливого впливу на свідків, про який зазначено у клопотанні та ухвалі, не надано, протиправних дій ОСОБА_7 не здійснює, схильність до вчинення кримінальних правопорушень не проявляє (він до кримінальної відповідальності раніше не притягувався), має стійкі соціальні зв'язки (зареєстрований та проживає разом з матір'ю).
Обґрунтована підозра у вчиненні злочину (незалежно від тяжкості) не може бути виправданням тримання під вартою обвинуваченого. Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону відповідно до підозри, суд має керуватись нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості.
Посилається на положення ст. 182 КПК України, яка передбачає, зокрема, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У оскарженій ухвалі, слідчим суддею визначено розмір застави, який є непомірним для підозрюваного (прокурором не доведено що ОСОБА_7 має такі прибутки чи майно, яке свідчить про можливість внесення застави у розмірі 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб), тобто визначаючи непомірний розмір застави суд фактично визначив безальтернативний запобіжний захід.
Посилається на статтю 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та на ст. 3 Конституції України і зазначає, що є усі підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 не пов'язаного з триманням під вартою або ж визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із встановленням відповідних обов'язків.
Позиції учасників судового провадження.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника і просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яка підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції. Крім того, обґрунтованість підозри не оскаржується стороною захисту в апеляційній скарзі.
Слідчий суддя, окрім обґрунтованості підозри, також дійшов висновку про доведеність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що такі твердження слідчого судді ґрунтуються на матеріалах провадження, зокрема з огляду на тяжкість та характер інкримінованого злочину, тому зазначені ризики реально існують і для їх запобігання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним.
Крім того, вказані ризики додатково обґрунтовується й тим, що в Україні введено правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, підозрюваному ОСОБА_7 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, як військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 під час виконання бойових завдань, що ставить під загрозу територіальну цілісність та суверенітет України, а тому підозрюваний, у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду в тому числі й на території України де ведуться активні бойові дії, що вказує на реальне існування згаданого ризику.
Також колегія суддів зважає й на практику ЄСПЛ з даного питання, який у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року зазначив, що продовження строку тримання під вартою є виправданим за наявності суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Перевіряючи доводи захисника в тій частині, що ОСОБА_7 не переховувався, має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце мешкання та реєстрації, колегія суддів зауважує на тому, що ОСОБА_7 не мав змоги переховуватись, оскільки він фактично одразу після відмови виконувати наказ був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Апеляційний суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце мешкання та реєстрації, проте знаходяться вони віддалено від місця проведення досудового розслідування. В той же час, з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення, зазначені обставини не можуть слугувати самодостатньою підставою для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, не може погодитись з рішенням слідчого судді щодо визначення розміру застави в чотириста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Враховуючи майновий стан підозрюваного, зокрема виписку з банківського рахунку, долученого захисником, апеляційний суд доходить висновку, що застава у розмірі, визначеному слідчим суддею є завідомо непомірною для нього, у зв'язку з чим підлягає зменшенню, проте у розмірі, що перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
За викладених вище обставин у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги захисника, яка підлягає частковому задоволенню з визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 496 200 гривень.
Ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку колегії суддів, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. При цьому, апеляційний суд враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню зі скасуванням ухвали слідчого судді та постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 402 КК України скасувати.
Постановити нову, якою клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Краматорськ ОСОБА_9 , погодженого прокурором ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 62022050010000184 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного за ч. 4 ст. 402 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 липня 2022 року включно.
Визначити, що у разі внесення підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень 00 копійок, підозрюваний ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4