Справа №949/59/21
28 червня 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судових засідань Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Першої всеукраїнської кредитної спілки до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Перша всеукраїнська кредитна спілка, в особі голови правління Витюк В.О., звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 65118,31 грн., з яких: сума кредиту - 35118,31 грн., сума штрафу (згідно п. 4.6 договору) - 30000 грн.
Крім того, просить стягнути солідарно з відповідачів на її користь судовий збір в сумі 2270 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 грудня 2018 року було укладено договір між Першою всеукраїнською кредитною спілкою та членом Першої всеукраїнської кредитної спілки ОСОБА_1 . Відповідно до умов п.п. 1.1., 1.3. кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 60000 грн. строком на 15 місяців з 12 грудня 2018 року до 20 березня 2020 року зі сплатою 72 відсотків річних за користування кредитом. В порядку та на умовах п.п. 1.2., 1.4. кредитного договору, в межах ліміту кредитної лінії, позичальником було отримано декілька траншів, що підтверджується видатковими чеками реєстратора розрахункових операцій. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. при цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після дня надання кредиту позичальнику (списання відповідної суми з рахунку кредитодавця або видачі готівкою) до дня повного погашення за кредитом (зарахування на рахунок кредитодавця або внесення в касу кредитодавця готівкою) включно, протягом строку дії цього договору. нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п. 4.1. кредитного договору). Умовами кредитного договору передбачено (п. 4.2.), що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіку розрахунків, що є невід'ємною частиною кредитного договору, з 01 по 20 число місяця. Попри це, починаючи з грудня 2019 року, відповідач ОСОБА_1 , жодним чином не повідомивши про причини, перестав виконувати свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, а саме: дотримання графіку погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Таким чином, внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору щодо погашення кредиту та сплати нарахованих за користування кредитом процентів у строки та у розмірах, визначених графіком розрахунків, виникла прострочена заборгованість за кредитним договором. Намагаючись досудового врегулювання сплати простроченої заборгованості, відповідачу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про порушення умов кредитного договору від 15 грудня 2020 року. Однак, вказане звернення кредитодавця було проігноровано позичальником, а прострочена заборгованість по кредиту залишилась несплаченою.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 грудня 2018 року були укладені договори поруки між Першою всеукраїнською кредитною спілкою та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до п. 4.1. договорів поруки, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідають перед Першою всеукраїнською кредитною спілкою у тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_1 . У разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, поручителі зобов'язуються не пізніше 3 календарних днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов'язань, сплатити кредитору відповідну суму коштів (п.3.1. договорів поруки). У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору, внаслідок чого по кредитному договору утворилась прострочена заборгованість, кредитодавець звернувся до поручителів із повідомленням від 15 грудня 2020 року. Однак, вказане повідомлення кредитодавця було проігнороване поручителями, а прострочена заборгованість залишилась несплаченою. таким чином, поручителі проігнорували необхідність виконання своїх зобов'язань за договором поруки. Таким чином, поручителі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до умов договору поруки, відповідають перед Першою всеукраїнською кредитною спілкою у тому ж обсязі, що і позичальник ОСОБА_1 , а отже є солідарними боржниками.
У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 скористався своїм правом та надав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на наступне.
Згідно даних Комплексної інформаційної системи НБУ, позивач не включений до реєстру фінансових установ, як такий, що отримав ліцензію на надання фінансових послуг, тому він не вправі надавати фінансові послуги, в тому числі кредит під проценти.
Позивач вказує у позовній заяві, що він є членом цієї кредитної спілки і отримав кредит як член кредитної спілки. Однак позивач лише голослівно про це зазначає, адже доказів цієї обставини не надав та не вказав чим це підтверджується. Він не мав ніякого наміру вступати в кредитну спілку, а лише бажав і отримав кредит, а чому позивач і внаслідок яких його односторонніх дій вирішив, що він має стати членом кредитної спілки, позивач не зазначає. Тому він отримав кредит як звичайний громадянин, а не як член кредитної спілки.
При цьому, відповідач ОСОБА_1 посилається на ряд статтей Закону України "Про кредитну спілку" та вказує, що із наведених норм даного закону та вказаних ним обставин слідує, що він не є членом Першої всеукраїнської кредитної спілки та не писав таку письмову заяву, немає відповідного рішення спостережної ради і він не платив відповідні внески.
До того ж, відповідач ОСОБА_1 у відзиві зауважує те, що з моменту порушення зобов'язань, тобто з дня, коли у позивача виникло право вимоги до поручителів, минув строк понад один рік. За таких обставин, порука відповідачів, які є поручителями, є припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції, яка була чинною на час укладення договорів поруки та якою було встановлено шість місяців протягом яких кредитор міг пред'явити вимоги до поручителя з дня настання строку виконання основного зобов'язання. тому позов про солідарне стягнення за заявленими позовними вимогами не може бути задоволений
Крім того, звертає увагу на п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме те, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Застосована позивачем сума штрафу є такою, а тому підпадає під несправедливу умову договору, а отже є недійсною. Відтак стягнення заявленої суми штрафу неможливе, вона підлягає зменшенню до справедливої суми, особливо з огляду на застосовану позивачем проценту ставку.
Разом з тим, позивач у відповіді на відзив вказує, що вимоги, викладені відповідачем ОСОБА_1 у відзиві є необґрунтованими та безпідставними.
Так, 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 була подана заява про вступ до Першої всеукраїнської кредитної спілки. Того ж дня, після прийняття правлінням кредитної спілки позитивного рішення про прийом до кредитної спілки, ОСОБА_1 було сплачено вступний внесок в сумі 0,50 грн. та обов'язковий пайовий внесок в сумі 0,50 грн.
Вказує, що зазначене підтверджується доказами, доданими до відповіді на відзив.
Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що він не є членом Першої всеукраїнської кредитної спілки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Окрім того, Перша всеукраїнська кредитна спілка, як на момент оформлення та видачі кредиту ОСОБА_1 , так і на даний час є діючою належним чином зареєстрованою фінансовою установою з чинною безстроковою ліцензією на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Позивач звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", перед укладенням кредитного договору Перша всеукраїнська кредитна спілка безоплатно надала ОСОБА_1 інформацію за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), що підтверджується підписом ОСОБА_1 на примірнику позивача. Зокрема, вказаний паспорт споживчого кредиту містить усю актуальну інформацію про державну реєстрацію, реєстрацію кредитної спілки як фінансової установи, а також про діючу ліцензію, на підставі якої надається кредит.
Отже, ОСОБА_1 до моменту укладення кредитного договору та отримання грошових коштів був ознайомлений з усією інформацією про кредитну спілку, а також з усіма умовами кредитування, у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Щодо дійсності поруки, позивач вказує, що на момент укладення договорів поруки в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, а саме 12 грудня 2018 року, редакція ч. 4 ст. 559 ЦК україни передбачала, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не встановлено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Так, п. 5.1 договорів поруки, які укладені 12 грудня 2018 року зазначено, що строк дії даної поруки встановлюється з моменту укладення цього договору, та діє протягом трьох років від дня настання строку виконання кредитного договору. Тобто, укладенням договорів поруки сторони обумовили, що порука припиняється через три роки після закінчення строку виконання кредитного договору. а тому позивач звернувся до поручителів в межах строку, визначеному договорами поруки та чинним законодавством України.
Тому вимоги Першої всеукраїнської кредитної спілки до поручителів є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас, у відзиві відповідач ОСОБА_1 стверджує, що розмір нарахованого штрафу є непропорційно великим та зазначає, що застосована позивачем сума штрафу є такою, а тому підпадає під несправедливу умову договору, а отже є недійсною. Проте, кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на корпоративних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. У свою чергу, неналежне виконання позичальниками укладених з кредитною спілкою договорів може тягнути за собою неналежне виконання спілкою обов'язків щодо повернень внесків (вкладів) інших членів кредитної спілки, та в свою чергу може завдати їй як матеріальних збитків, так і зіпсувати репутацію кредитної спілки як одного з учасників ринку фінансових послуг. ОСОБА_1 не заперечує, що з грудня 2019 року перестав належним чином виконувати зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася прострочена заборгованість. Пунктом 4.6 кредитного договору сторони обумовили, що за несвоєчасне виконання своїх обов'язків по поверненню кредиту або його частини, нарахованих відсотків, кредитодавець може стягнути штраф з позичальника у розмірі 50% від суми одержаного кредиту - у разі подання справи до суду. При цьому посилається на ч. 2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування", де встановлено обмеження щодо розміру нарахованої неустойки. Так, в абз. 2 ч. 2 ст. 21 вказаного Закону зазначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Враховуючи те, що за прострочення виконання зобов'язання ОСОБА_1 було нараховано штраф у розмірі 50% від суми одержаного ним кредиту вбачається, що Першою всеукраїнською кредитною спілкою дотримано усі умови чинного законодавства щодо розміру нарахування штрафних санкцій за порушення позичальником взятих на себе зобов'язань.
У судове засідання представник позивача Першої всеукраїнської кредитної спілки не з'явився. Згідно поданого клопотання, представник позивача просить розглядати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. З поданої представником відповідача - адвоката Богельського І.В. заяви вбачається, що останній просить розглянути справу без його участі та участі відповідача ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, заяви про відкладення судового засідання не подали, правом на подання відзиву не скористались.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
12 грудня 2018 року між Першою всеукраїнською кредитною спілкою в особі директора Сарненського відділення Аврамишиної А.Д. та членом кредитної спілки ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 12 12 2018-269 (далі Договір) (а.с.8-10).
Отже, ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
У відповідності до ст. 2 вказаного Закону, діяльність кредитної спілки ґрунтується на принципах добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки; рівноправності членів кредитної спілки; самоврядування; гласності.
При цьому, ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки.
Зі змісту п. 14 Розділу ІІІ Статуту Першої всеукраїнської кредитної спілки (а.с.105-113), прийняття до кредитної спілки провадиться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, якщо таке право не делеговане спостережною радою правлінню кредитної спілки.
Заява особи про вступ до кредитної спілки складається письмово за формою, встановленою спостережною радою, та має бути розглянутою спостережною радою або правлінням (у разі делегування йому цього повноваження) на найближчому після подання заяви засіданні.
Особа стає членом кредитної спілки за умови: відповідності ознаці членства; подання заяви про вступ до кредитної спілки; рішення спостережної ради або правління (уразі делегування йому цього повноваження) про прийом особи до кредитної спілки; сплати вступного та обов'язкового пайового внесків, що підтверджується відповідними документами.
Отже, відповідачем ОСОБА_1 12 грудня 2018 року подано письмову заяву про вступ до кредитної спілки (а.с.114).
Вказана заява відповідача ОСОБА_1 була розглянута та прийнято рішення прийняти його в члени Першої всеукраїнської кредитної спілки, що підтверджується доданим до матеріалів справи протоколом засідання правління Першої всеукраїнської кредитної спілки від 12 грудня 2018 року (а.с.116).
При цьому, делегування повноважень приймати в члени Першої всеукраїнської кредитної спілки правлінню підтверджується протоколом №3 засідання Спостережної ради Першої всеукраїнської кредитної спілки від 14 травня 2004 року (а.с.117-118).
Разом з тим, як вбачається з прибуткових касових ордерів №875 та №876 від 12 грудня 2018 року (а.с.119, 120) відповідачем ОСОБА_1 сплачено вступний внесок в сумі 0,50 грн. та обов'язковий пайовий внесок в сумі 0,50 грн.
Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_1 , що він не є членом Першої всеукраїнської кредитної спілки є таким, що не відповідає дійсності та не заслуговує на увагу.
Так, відповідно до умов Договору, кредитодавець (позивач) надав позичальнику (відповідачу ОСОБА_1 ) кредит у сумі 60000 грн. та на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 72 відсотків річних (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору, цей Договір укладено строком на 15 місяців, що діє з 12 грудня 2018 року по 20 березня 2020 року.
Відповідно до пункту 4.2 Договору, погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіку розрахунків, що є невід'ємною частиною цього Договору з 1 по 20 число місяця..
Крім того, сторонами підписано Додаток до кредитного договору, яким визначено графік розрахунків (а.с.11).
Згідно наявного у матеріалах справи паспорту споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 до укладення Договору був ознайомлений з інформацією та усіма умови кредитування, що стверджується його власноручним підписом (а.с.130-131).
Пунктом 5.1 Договору визначено, що даний кредит забезпечується порукою фізичних осіб згідно договорів поруки.
Тому, з метою забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору між Першою всеукраїнською кредитною спілкою в особі директора Сарненського відділення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 12 12 2018-269/п1 від 12 грудня 2018 року (а.с.20).
Крім того, між Першою всеукраїнською кредитною спілкою в особі директора Сарненського відділення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , укладено Договір поруки № 12 12 2018-269/п2 від 12 грудня 2018 року (а.с.21).
А також, між Першою всеукраїнською кредитною спілкою в особі директора Сарненського відділення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , укладено Договір поруки № 12 12 2018-269/п1 від 12 грудня 2018 року.
Відповідно до умов Договорів поруки, поручитель поручається перед кредитором відповідати за виконання боржником своїх зобов'язань, що виникли за Договором відновлювальної кредитної лінії № 12 12 2018-269 від 12 грудня 2018 року, укладеним між кредитором і божником (п. 1.1).
Згідно п. 1.2 Договорів поруки, предметом договорів є обов'язок поручителя виконати за боржника у повному обсязі грошові зобов'язання по кредитному договору, за умови невиконання або неналежного виконання боржником самостійно своїх зобов'язань за кредитним договором.
Поручитель відповідає перед кредитором за: сплату боржником кредиту в сумі 60000 грн. та процентів нарахованих на суму кредиту, згідно з умовами кредитного договору, сплату грошових коштів, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; виконання зобов'язання боржника щодо повернення отриманих боржником від кредитора грошових коштів за кредитним договором (п. 2.1).
Згідно п. 3.1 Договорів поруки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, поручитель зобов'язується не пізніше 3-х календарних днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання або неналежне виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань, сплатити кредитору відповідну суму грошових коштів.
Встановлено, що позичальник ОСОБА_1 виконав кредитні зобов'язання частково, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
15 грудня 2020 року позивач направив відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про порушення умов кредитного договору (а.с.18-19), в якому зазначено, що станом на 15 грудня 2020 року загальна сума заборгованості по кредиту складає 53118,31 грн., з яких: сума заборгованості по кредиту - 35118,31 грн.; сума заборгованості по нарахованим процентам - 18000 грн. Одночасно було зазначено про необхідність сплати затриманої частини кредиту та нарахованих за його користування процентів протягом 3-х робочих днів з дня отримання даного повідомлення.
Також, 15 грудня 2020 року позивач направив поручителям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлення про порушення умов кредитного договору та необхідність виконання зобов'язань за договором поруки, в якій просив сплатити кошти станом на 15 грудня 2020 року в сумі 53118,31 грн. (а.с.23-24, 25-26, 27-28).
Однак, як було встановлено в ході розгляду справи та вбачається з матеріалів справи, вказані вище повідомлення позивача адресовані відповідачам були проігноровані останніми, а прострочена заборгованість по кредиту залишилась несплаченою.
Отже, в порушення умов Договору, відповідач взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 65118,31 грн., з яких: 35118,31 грн. сума заборгованості за кредитом, 30000 грн. - сума штрафу (згідно п. 4.6 Договору), що підтверджується наданим розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії № 12 12 2018-269 від 12 грудня 2018 року (а.с.17).
Як підсумок, факт наявності боргу у відповідачів перед позивачем документально доведений і відповідачами не спростований.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки" передбачено, що кредитна спілка надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 612 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас, ч. 1 ст. 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Так, абз. 2 ч. 2 ст.21 Вказаного Закону визначено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Заразом слід відмітити, що п. 4.6 Договору сторони обумовили, що за несвоєчасне виконання своїх обов'язків по поверненню кредиту або його частини, нарахованих відсотків, кредитодавець може стягнути штраф з позичальника у розмірі - 50% від суми одержаного кредиту у разі подання справи до суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав умови Договору та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 60000 грн.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження своєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині повернення кредитних коштів і сплаті процентів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором основної заборгованості в сумі 35118,31 грн. та 30000 грн. суми штрафу (згідно п.4.6 Договору).
Як вже було зазначено, з метою забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору, укладено договори поруки.
Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою.
Відповідно до ст. 533 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Аналізуючи норми чинного законодавства та договору поруки, суд зазначає, що суть солідарного обов'язку полягає в тому, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання як від боржника, так від поручителя.
Враховуючи, що порука є особливим забезпечувальним зобов'язанням, поручитель несе відповідальність як за основним (кредитним договором) та і за забезпечувальним (договір поруки) зобов'язаннями.
При цьому, строки виконання зобов'язання визначені основним кредитним договором, а тому факт порушення таких строків є підставою для виконання зобов'язань поручителем.
Оскільки, судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 допущено порушення умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, тому у позивача виникло право вимоги до решти відповідачів щодо повернення кредитних коштів.
А відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості в сумі 65118,31 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 553, 54 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,
Позов Першої всеукраїнської кредитної спілки до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Першої всеукраїнської кредитної спілки (код ЄДРПОУ 26519685) заборгованість в сумі 65118,31 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто вісімнадцять гривень тридцять одна копійка).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Першої всеукраїнської кредитної спілки (код ЄДРПОУ 26519685) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення суду складено 04 липня 2022 року.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.