Справа № 279/2631/22
1-кп/279/565/22
іменем України
05 липня 2022 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , дистанційно обвинуваченого ОСОБА_4 , у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень по кримінальному провадженню №12021065490000371 від 04.11.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.3 ст.185, ч.1 ст.187, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.185, ч.1 ст.187, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчує свою дію 07.07.2022 року. Завершення судового розгляду до спливу вказаного строку не можливо.
Прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 зазначається наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які не припинились, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності, може впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він постійного джерела доходів не має, злочини вчинив під час відбуття іспитового строку, а більш м'які запобіжних заходів не зможуть запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив проти клопотання.
Вислухавши позицію сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Ухвалою слідчого судді від 14.06.2022 року, до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07.07.2022 року включно без визначення розміру застави.
Відповідно до ст.331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту суд зобов'язаний розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою та до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховується серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого, оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків можливого переховування або повторного вчинення кримінальних правопорушень (висновки ЄСПЛ в справах «Ілійков проти Болгарії» (суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування), «Летельє проти Франції» (тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу) .
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненив тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 7 років, що відповідно до ст.183 ч.2 п.4 КПК України дало можливість застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На даний час продовжують існувати та не зменшились такі ризики, як можливість переховування від суду, вплив на потерпілих та свідків. При цьому враховується, що власного житла, офіційних джерел доходів, місця постійного проживання та роботи на території Житомирської області ОСОБА_4 не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому, обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, які на даний час продовжують існувати.
Згідно зі ст.178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання строку дії запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у даному випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Невмержицький проти України», рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд при обранні, продовжують існувати.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятоюстатті 176 цього Кодексу.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Згідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначає заставу, оскільки один зі злочинів пов'язаний з застосуванням насильства.
За вище вказаних обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.176-178,183,194,196,197, 199 , 331 КПК України, -
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.09.2022 року, без визначення розміру застави.
Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 02.09.2022 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Копія згідно з оригіналом