Справа №295/13114/21
Категорія 71
2/295/994/22
06.07.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Зосименка О.М.
при секретарі с/з Забродцькому А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Баранівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
установив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Баранівської міської ради, про позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказано, що у шлюбі з позивачем, який розірваний рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.01.2021 року, народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту розірвання шлюбу син перебуває на утриманні позивача, а батько жодним чином не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчанням та вихованням, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.
В останнє судове засідання сторони не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи у його відсутність, рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся, причини неявки не повідомив. Розгляд справи здійснюється в порядку ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").
Статтею 141 СК України передбачено рівні права та обов'язки обох батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 . Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.07.2015 року. Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області №273/2855/20 від 19.01.2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Заборгованість зі сплати аліментів на ОСОБА_3 становить 79 644,13 грн. станом на 01.09.2021р. згідно довідки Богунського ВДВС від 06.09.2021р.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно з Висновком органу опіки та піклування Баранівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав., який затверджений рішенням Виконавчого комітету Баранівської міської ради №130 від 30.07.2021 року, доцільне позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_4 батьківських прав відносно сина у зв'язку з ухиленням від виконання своїх обов'язкків по вихованню та утриманню дитини.
Одночасно, як вбачається із даного висновку ОСОБА_2 категорично заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , так як ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні з сином, провокує скандали (а.с.16).
Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування Баранівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оскільки, на переконання суду, він є недостатньо обґрунтованим.
В даному висновку відсутні беззаперечні факти щодо свідомого та умисного ухилення батька від виконання своїх обов'язків щодо сина та не надано оцінки інформації про те, що ОСОБА_1 чинить перешкоди батьку у спілкуванні з сином.
У висновку не наведені переконливі аргументи, на підставі яких було прийнято рішення про застосування щодо відповідача крайнього заходу як позбавлення його батьківських прав.
Таким чином, встановивши, що позивачем не надано доказів того, що застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, відповідатиме якнайкращим інтересам дитини; ненадання оцінки органом опіки та піклування Баранівської міської ради відомостям щодо встановлення напружених відносин між позивачем та відповідачем, що впливає на участь відповідача у житті дитини; відсутність належних доказів щодо свідомого ухилення батьком від виконання батьківських відносин, оскільки наявність заборгованості зі сплати аліментів має оцінюватися в сукупності з іншими доказами ухилення від виконання батьківських обов'язків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.
Керуючись ст.265 ЦПК України суд,
ухвалив:
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд.
Суддя О.М. Зосименко