номер провадження справи 22/36/22
05.07.2022 Справа № 908/644/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи № 908/644/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032)
про стягнення 351 319,93 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 2207 від 03.05.2022) до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення 351319,93 грн. заборгованості, яка складається з: 334232,85 грн. заборгованості за жовтень 2021; 12938,93 грн. пені за період з 19.11.2021 по 04.02.2022; 2142,75 грн. 3% річних за період з 19.11.2021 по 04.02.2022; 2005,40 грн. інфляційних збитків за період з 19.11.2021 по 04.02.2022.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4 про постачання електричної енергії споживачу (заява-приєднання від 25.03.2019).
На виконання умов договору № 4 позивач надіслав на електронну адресу відповідача рахунок за постачання електроенергії споживачу за жовтень 2021 та акт прийняття-передавання товарної продукції, у відповідності до яких обсяг використаної електроенергії відповідачем склав 125029 кВт/год. на загальну суму 465732,02 грн. Спожитий обсяг електроенергії за жовтень 2021 підтверджується листом від 28.12.2021 адміністратора комерційного обліку ПАТ “Запоріжжяобленерго”. Станом на 01.09.2021 на рахунку споживача обліковується заборгованість у сумі 64760,63 грн. Відповідачем частково було сплачено рахунок за вересень 2021 (сума рахунку за вересень 298200,83 грн.), залишок до сплати на 01.10.2021 становив 196300,63 грн. Також було сплачено частину своїх зобов'язань за вересень та жовтень 2021 за спожиту електроенергію. Борг за спожиту електроенергію у жовтні 2021 склав 334232,85 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався. Останнім днем строку для подання відзиву було 20.06.2022.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/644/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.05.2022 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/644/22. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Зазначено, що відповідач, відповідно до ст. 250 ГПК України, у строк, який не перевищує 10 днів із дня вручення даної ухвали, має право подати до суду письмову заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Клопотання за вих. № 2208 від 03.05.2022 ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” про залучення третьої особи залишено без задоволення.
Представник позивача отримав ухвалу суду від 06.05.2022 нарочно 17.05.2022, що підтверджується відповідною розпискою.
Представник відповідача отримав ухвалу суду від 06.05.2022 поштою 03.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 05.07.2022.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (25.03.2019 Акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору).
За умовами договору (п. 2.1), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1).
Відповідно до п. 5.1, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, які щомісяця визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Ціна електричної енергії, згідно з п. 5.4 договору, має зазначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п.п. 5.5, 5.6, 5.7, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може перевищувати 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.8).
Споживач, згідно з п. 6.2.1, зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. Постачальник, згідно з п. 7.1.1, має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.
Згідно з п. 13.1, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору).
Згідно індивідуальної комерційної пропозиції для АТ “ЗАлК” постачальника електричної енергії ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” на період з 01.10.2021 по 31.12.2021, розрахунковим періодом є 1 календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Акт прийняття-передавання товарної продукції оформлюється постачальником та надається споживачу засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, вказаної у заяві-приєднанні. Рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. Відповідні рахунки можуть направлятися постачальником, зокрема, на електронну адресу споживача. Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.
Згідно з розділом 6 комерційної пропозиції, за внесення будь-яких платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу.
Позивачем було складено акт прийняття-передавання товарної продукції від 31.10.2021 за договором про постачання електричної енергії споживачу, згідно якого споживачем на підставі приладів обліку у жовтні 2021 використано 125029 кВт/год електроенергії на суму 465732,02 грн. з ПДВ.
Згідно виписаного позивачем рахунку № 44_4/ІВЦ від 12.10.2021, за оплату спожитої у вересні 2021 електроенергії у обсязі 938399 кВт/год., до сплати 196300,83 грн. (сальдо на 01.09.2021 - 64760,63 грн., сплачено станом на 01.10.2021 - 166660,63 грн.). Кінцевий термін сплати: 17.10.2021.
Згідно виписаного позивачем рахунку № 44_4/ІВЦ від 10.11.2021, за оплату спожитої у жовтні 2021 електроенергії у обсязі 125029 кВт/год., до сплати 633232,85 грн. (сальдо на 01.10.2021 - 196300,83 грн., сплачено станом на 01.11.2021 - 28800,00 грн.). Кінцевий термін сплати: 15.11.2021.
Згідно листа ПАТ “Запоріжжяобленерго” від 28.10.2021 вих. № 007-66/7191, ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” здійснило постачання електричної енергії споживачу АТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” у жовтні 2021 в обсязі 125029 кВт/год.
У матеріалах справи наявні копія платіжного доручення № 288 від 13.10.2021 на суму 28800,00 грн. щодо перерахування відповідачем на рахунок позивача плати за електроенергію за вересень 2021; копія платіжного доручення № 371 від 03.11.2021 на суму 150000,00 грн. щодо перерахування відповідачем на рахунок позивача плати за електроенергію за вересень 2021; копія платіжного доручення № 445 від 05.11.2021 на суму 94070,00 грн. щодо перерахування відповідачем на рахунок позивача сплати за електроенергію за вересень-жовтень 2021; копія платіжного доручення № 579 від 22.11.2021 на суму 2630,00 грн. щодо перерахування відповідачем на рахунок позивача сплати за електроенергію за жовтень 2021; копія платіжного доручення № 594 від 23.11.2021 на суму 52300,00 грн. щодо перерахування відповідачем на рахунок позивача сплати за електроенергію за жовтень 2021.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Згідно з п.п. 4.12, 4.13 даних Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії споживачу підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги ізаперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором за жовтень 2021 склала суму 334232,85 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Доказів сплати заборгованості суду не надано, відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги не спростував.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 334232,85 грн. основного боргу, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат.
Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом правильними, з відповідача на користь позивача стягується 2142,75 грн. 3% річних за заявлений позивачем період з 19.11.2021 по 04.02.2022, та 2005,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2021.
Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.
Сторонами у розділі 6 комерційної пропозиції визначено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Розрахунок пені, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним.
З відповідача на користь позивача стягується 12938,93 грн. пені, нарахованої за період з 19.11.2021 по 04.02.2022.
Таким чином, позов задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у сумі 5269,80 грн. покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 00194122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 42093239) 334232 (триста тридцять чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. 85 коп. заборгованості за жовтень 2021, 12938 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 93 коп. пені за період з 19.11.2021 по 04.02.2022, 2142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 75 коп. 3% річних за період з 19.11.2021 по 04.02.2022, 2005 (дві тисячі п'ять) грн. 40 коп. інфляційних збитків за період з 19.11.2021 по 04.02.2022, 5269 (п'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 80 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 липня 2022.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко