04.07.2022 м.Дніпро Справа № 904/8324/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)
розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору та матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 (суддя Мельниченко І.Ф., повне рішення складено 18.02.2022)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ
про стягнення заборгованості у сумі 284 197, 33 грн та виселення
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Укртелеком" на свою користь заборгованості в сумі 1 756,58 грн, пені в сумі 705,79 грн, неустойки в сумі 281 734,96 грн; виселення Приватне акціонерне товариство "Укртелеком" з нежитлового вбудованого приміщення площею 126,57 кв.м., розміщеного за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Туполева,1 на першому поверсі триповерхового будинку, що перебуває на балансі Криворізького коледжу національного авіаційного університету «Краусс».
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022 для розгляду справи № 904/8324/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Антонік С.Г., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/8324/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості у сумі 284 197, 33 грн та виселення; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/8324/21.
29.06.2022 справа №904/8324/21 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу та подані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2.4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, в даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 складає 9 799,44 грн ((4 262,96 грн +2 270,00 грн) х 1,5).
До апеляційної скарги апелянтом доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не додано, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Подане клопотання обґрунтовано важким матеріальним становищем відповідача, який є бюджетною установою, розрахунково-касове обслуговування якого здійснюється лише в межах відкритих асигнувань, обмеженням фінансування на даний момент
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що, зокрема, звільнення від сплати судового збору здійснюється судом з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.
Жодних змін до вказану Закону з урахуванням запровадження у країні воєнного стану не вносилось.
Суд звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для звільнення від сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.
Така ж правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, зокрема у п.45 цієї постанови вказано, що: " із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю".
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №904/8324/21 відсутні.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, п. 3 ч. 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
До апеляційної скарги апелянтом доказів надіслання її копії відповідачу у справі - Акціонерному товариству «Укртелеком» не додано.
Згідно частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Отже, враховуючи положення цієї статті, процесуальним законодавством передбачений обмін документами між сторонами і судом не тільки у паперовому вигляді, а й в електронному.
Однією з особливостей такого обміну документами є реєстрація учасника провадження в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (створення Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси тощо).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
З 05.10.2021 почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема "Електронний кабінет"; "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку.
Зокрема, з початком функціонування зазначених підсистем, зазнав змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в тому числі порядок подання апеляційних і касаційних скарг.
Так, набрали чинності норми процесуальних кодексів, які окрім раніше визначеного порядку подачі (приймання) документів у паперовій формі, передбачають також можливість їх подачі (приймання) в електронній формі.
Пунктом 24 Положення передбачено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пунктів 25, 26 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення регламентовано, що процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
За приписами п.29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
З урахуванням вищевикладеного, норми процесуального права допускають направлення процесуальних документів учасникам провадження в електронному вигляді, але виключно за допомогою ЄСІТС.
Згідно комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" тільки позивач у справі №904/8324/21 має офіційно зареєстрований "Електронний кабінет", відповідач не має офіційно зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд", відтак неможливо підтвердити в автоматичному режимі направлення апеляційної скарги відповідачу
Апеляційним господарським судом встановлено недотримання скаржником положень пункту 2, 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, за приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
З матеріалів справи №904/8324/21 вбачається, що Господарським судом Дніпропетровської області в судовому засіданні 08.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 18.02.2022, отже строк на апеляційне оскарження рішення, визначений законодавством, сплив 10.03.2022. Скаржником апеляційна скарга подана 23.06.2022 з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку.
За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.
Тобто, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення строку на апеляційне оскарження суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
В тексті апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21, обґрунтоване введенням на території України воєнного стану, а також тим, що більшість співробітників управління знаходяться за межами України або у відпустках, деякі звільнилися.
Як вбачається з поданих позивачем доказів, згідно наказу Регіонального відділення від 01.03.2022 №52-к, з 01 березня 2022 встановлено у Регіональному відділенні простій до стабілізації ситуації в Україні та припинення обставин, що викликали простій, а згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях від 22.04.2022 №70-к припинено простій та встановлено звичайний режим роботи з 25 квітня 2022 року. Таким чином, з моменту військової агресії проти України позивач перебував у простої в період з 01.03.2022 до 25.04.2022 (включно). В той же час, доказів які свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду за період з 25.04.2022 по 23.06.2022 апелянтом не надано. Останній обмежився лише посиланням на те, що у зв'язку з обставинами, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці працівників юридичного управління Регіонального відділення в умовах воєнної агресії проти України, працівники юридичного управління перебували за межами України та у відпустках, що не підтверджено жодним доказом.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, частково неповажними.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків.
Якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 залишити без руху.
Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях усунути недоліки апеляційної скарги та надати до апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в розмірі 9 799,44 грн; докази надіслання копії апеляційної скарги відповідачу (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек); докази на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку щодо поважності пропуску строку за період з 25.04.2022 по 23.06.2022.
Надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (доповідач) Е.В. Орєшкіна