Справа № 336/3789/21
Провадження № 2/336/339/22
07 червня 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Брагіної Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначив, що йому згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.1997 належить на праві приватної власності 7/9 частин однокімнатної квартири, загальною площею 40,11 кв.м, житловою площею 20 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 2/9 частини вказаної квартири повинна належати його бабі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті баби він фактично прийняв спадщину, вступив у володіння та управління спадковим майном, яке складається з 2/9 частин зазначеної квартири. З 06.11.1997 він мешкає та підтримує в належному стані, відкрито та безперервно володіє квартирою, своєчасно сплачує всі комунальні послуги за усю квартиру протягом 24 років.
08.05.2019 він особисто звернувся до державної нотаріальної контори за місцем смерті баби за адресою: АДРЕСА_2 , з вимогою видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом. У відповідь, Чернівецька державна нотаріальна контора Вінницької області сформувала витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56205882 від 18.05.2019.
22.01.2021 він отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, підстава відмови - відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують право ОСОБА_2 на 2\9 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин просив визнати за ним право власності на 2\9 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2021 позовну заяву залишено без руху.
03.06.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2021 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у Чернівецькій державній нотаріальній конторі та ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» та зупинено провадження у справі до 11.01.2022 року.
11.01.2022 року провадження у справі поновлено про що постановлено ухвалу.
29.03.2022, 29.04.2022 та 07.06.2022 позивач в судові засідання не з'явився. 07.06.2022 року подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, рішення просив прийняти на розсуд суду з урахуванням наявних доказів в матеріалах справи.
Нормативне обґрунтування.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
У відповідності до частини першої статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В пункті 1 вищевказаної постанови роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК (435-15 ), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК ( 435-15 ) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є власником 7/9 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.1997 ( а.с. 17-18).
2/9 частини вищевказаної квартири згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.1997 мала б успадкувати за законом баба позивача ОСОБА_2 , однак за життя спадщину так і не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області ( а.с. 10).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2017 у справі №336/791/17 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є онуком ОСОБА_2 (а.с.14-16).
18.05.2019 за заявою ОСОБА_1 . Чернівецькою державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу за № 64198694 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.19).
Постановою державного нотаріуса Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області від 22.01.2021 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності 2/9 частин кв. АДРЕСА_3 спадкодавцеві (а.с.20).
З матеріалів спадкової справи наданої суду в порядку витребування доказів вбачається, що за життя ОСОБА_2 склала три заповіти.
1) 19.11.1996 року ОСОБА_2 , що мешкає в селі Борівка, Чернівецького району, Вінницької області на випадок своєї смерті заповіла все те, що буде їй належати і на що матиме право ОСОБА_3 , який проживає за адресою: с. Борівка, Чернівецького району, Вінницької області. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Борівської сільської ради народних депутатів Чернівецького району, номер в реєстрі 59( а.с. 118).
2) 16.12.1999 року ОСОБА_2 , що мешкає в селі Борівка, Чернівецького району, Вінницької області на випадок своєї смерті заповіла право на володіння іменним інвестиційним сертифікатом ВН № 0430484 виданий їй на підставі Рішення Чернівецької районної адміністрації від 01.08.1997 року № 131 ОСОБА_4 , що проживає в селі Мазурівка, Чернівецького району, Вінницької області. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Борівської сільської ради народних депутатів Чернівецького району, номер в реєстрі 286( а.с. 118).
3) 11.03.2003 року ОСОБА_2 , що проживає в селі Борівка, Чернівецького району, Вінницької області на випадок своєї смерті заповіла право на майновий пай, що належить їй за сертифікатом ВІ ХХХУ №009549 ОСОБА_5 , що проживає в смт. Чернівці, Вінницької області. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Борівської сільської ради, Чернівецького району Вінницької області, номер в реєстрі №32(а.с. 114 зворотній бік).
Згідно ст. 544 ЦК УРСР, яким регулюються спірні правовідносини, заповідач вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.
Заповідач може скасувати або змінити заповіт, подавши про це заяву нотаріусу, завідуючому державним нотаріальним архівом, а в населених пунктах, де немає нотаріусів, - посадовій особі виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії.
З зазначеного вбачається що заповіти складені 16.12.1999 та 11.03.2003 скасовують попередній заповіт складений 19.11.1996 в частині щодо земельного паю та щодо права на володіння майновим сертифікатом. Заповіт складений 19.11.1996 в іншій частині не скасовано і не суперечить заповітам складеним пізніше.
Звертаючись до суду за захистом своїх прав позивач пред'явив позов до Запорізької міської ради.
Судом приймається до уваги наступне. Відповідач - це особа, яку притягують до відповідальності у зв'язку із заявою позивача про порушення, невизнання або оспорювання права, свободи чи інтересу.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідачами у такій категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем прийняття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК УРСРвизнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті була зареєстрована та проживала одна на погосподарському номері за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 131 зворотній бік). Після її смерті, з заявою про прийняття спадщини окрім позивача, ніхто не звертався, про що свідчать матеріали спадкової справи.
Оскільки, судом не встановлено спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлої ОСОБА_2 , окрім позивача, який фактично вступив в управління 2/9 частин квартири АДРЕСА_3 , враховуючи вищевикладені роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" позов правильно пред'явлено до Запорізької міської ради.
Враховуючи вищевикладені обставини, дослідивши у повному обсязі надані докази, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 згідно діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, фактично вступив в управління спадковим майном, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 та отримав відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що в нього відсутні документи, які підтверджують право ОСОБА_2 на 2/9 квартири АДРЕСА_3 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлої ОСОБА_2 чи зверталися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, фактично вступили в управління майном, окрім позивача не встановлено.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 214-215, 315 ЦПК України, ст.ст. 544, 549 ЦК УРСР суд,-
Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 2/9 однокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Інформація про учасників справи:
1)Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
2)Відповідач: Запорізька міська рада, ЄДРПОУ 04053915, юридична адреса: м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 206
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.А. Савеленко
07.06.22