30 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 2а/1711/7/11 пров. № А/857/8690/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.
з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області про перерахунок та виплата пенсії за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2014 року про роз'яснення постанови (суддя першої інстанції Горегляд О.І., м. Кузнецовськ)
У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області про зобов'язання зарахувати до його страхового стажу з особливо шкідливими умовами праці по списку № 1 чотири роки три місяці; зобов'язання провести перерахунок збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 2004 року.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.03.2011 адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01 січня 2004 року до теперішнього часу, тобто до 17 березня 2011 року включно. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць звернено до негайного виконання.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.03.2011, в якій просив роз'яснити чи при перерахунку і виплаті присудженого йому збільшення пенсії підлягає врахуванню збільшення розміру заробітку, з якого була обчислена пенсія у період часу з 01 січня 2004 року до 17 березня 2011 року включно.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14.04.2014 роз'яснено, що зміст резолютивної частини постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.03.2011 слід розуміти так, що у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), який має бути врахований при визначенні регулярних, щомісячних пенсійних платежів (збільшення пенсії), у період часу з 01 січня 2004 року до 17 березня 2011 року включно слід застосовувати встановлений законом у цей період часу новий розмір мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) з урахуванням його збільшення.
Із такою ухвалою не погодився відповідач, вважаючи її постановленою з порушенням норм процесуального права, та подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що в резолютивній частині оскарженої ухвали не зазначено, що перерахунок додаткової пенсії повинен здійснюватися з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму. Вважає, що суд при прийнятті ухвали про роз'яснення постанови змінив її зміст.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Апелянт був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки на офіційну електронну адресу, що підтверджено звітом про доставку електронного листа.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, виходив з того, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. У постанові Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.03.2011 зазначено, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, перерахунок та виплата позивачу (стягувачу) збільшення пенсії повинні проводитись, виходячи з нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані мотиви та правові норми, які належить застосувати до правовідносин сторін, зазначено у постанові Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 березня 2011 року.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.03.2011 на теперішній час є невиконаною в обсязі присуджених ОСОБА_1 пенсійних платежів. З листа управління Пенсійного фонду України м.Кузнецовську Рівненської області №2523/Д-59 від 02.07.2013 видно, що перерахунок та виплата присуджених ОСОБА_1 пенсійних платежів починаючи з 01 січня 2004 року до 17 березня 2011 року була здійснена управлінням Пенсійного фонду України м.Кузнецовську Рівненської області виходячи з розміру заробітку в сумі 1875 грн 77 коп., який був врахований для обчислення пенсії в січні 2003 року, без врахування його подальшого збільшення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що саме у мотивувальній частині рішення суд закріплює обставини, які були встановлені в ході судового розгляду і мають преюдиційне значення при вирішенні інших справ за участю цих осіб.
У мотивувальній частині рішення, яке просить роз'яснити заявник, встановлено, що ОСОБА_1 належить до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має стаж роботи понад 20 років, звертався до управління Пенсійного фонду України м.Кузнецовськ Рівненської області із письмовою заявою від 05 листопада 2009 року про призначення збільшення пенсії на підставі ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплату боргу вказаного пенсійного платежу за минулий період часу, тому підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також в постанові Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.03.2011 було зазначено, що відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» яким передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), який має бути врахований при визначенні регулярних, щомісячних пенсійних платежів, слід застосовувати дійсний у відповідний період часу новий розмір мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що роз'яснення резолютивної частини постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17.03.2011 шляхом визначення, що у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), який має бути врахований при визначенні регулярних, щомісячних пенсійних платежів (збільшення пенсії), у період часу з 01 січня 2004 року до 17 березня 2011 року включно слід застосовувати встановлений законом у цей період часу новий розмір мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) з урахуванням його збільшення, усуває недоліки судового акта в частині існування ймовірності неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини постанови, що в цілому відповідає меті інституту роз'яснення судового рішення, визначеного ст. 170 КАС України.
При цьому таке роз'яснення не є зміною змісту постанови, оскільки розмір пенсії у певний період залежить від мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) встановленої у цей період, а тому підвищення цієї мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) повинно враховуватись пенсійним фондом.
Таким чином, суд першої інстанції постановив законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про роз'яснення постанови - без змін.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2014 року про роз'яснення постанови - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. С. Затолочний
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 04.07.2022.