ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"04" липня 2022 р. Справа № 300/2547/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Коломийського РТЦК та СП, в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії, -
27.06.2022 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Коломийського РТЦК та СП, в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України про встановлення протиправного факту щодо зарахування в штат в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України та поставлення на усі види державного забезпечення ОСОБА_3 без проведення йому чи без належного проведення йому військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України в Коломийському РТЦК та СП; зобов'язання в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України звільнити ОСОБА_2 від проходження служби, а Коломийський РТЦК та СП зняти його з військового обліку, або зобов'язати в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України звільнити його від проходження цієї служби та передати його в розпорядження Коломийського РТЦК та СП, для визначення йому військової чи іншої альтернативної служби як особі, яка обмежено придатна до повної військової служби в у мовах воєнного стану.
Пунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до 2 статті 57 даного Кодексу у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини 2 статті 59 даного Кодексу довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Згідно з частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Суд встановив, що ОСОБА_1 звертаючись до суду в інтересах ОСОБА_2 не долучила до позовної заяви довіреність ОСОБА_2 на представлення нею його інтересів у суді чи укладення нею від його імені договору на професійну правничу допомогу адвокатом щодо пред'явлення до адміністративного суду позову та підписання позовної заяви.
Таким чином, в поданих матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту наявності в особи, що підписала позовну заяву від ОСОБА_2 адміністративної процесуальної дієздатності, що є наслідком підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Коломийського РТЦК та СП, в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії, підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, з усіма доданими до неї документами, в тому числі разом із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами.
Керуючись пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Коломийського РТЦК та СП, в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу з усіма доданими документами, разом із заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Остап'юк С.В.