01 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3835/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком.
Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.02.2022 №032450004009 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного стажу та вказано, що період роботи з 01.02.2018 по 31.03.2021 (час роботи гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волинтвугілля») до стажу не зараховано, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата внесків до Пенсійного фонду.
Позивач вважає вказані дії протиправними, оскільки із його заробітної плати утримувалися суми страхових внесків та позивач не може нести відповідальності за неналежне виконання підприємством своїх обов'язків по сплаті обов'язкових платежів. Крім того, згідно із довідкою від 21.12.2021 № 246 у позивача наявно 15 років 4 місяці 13 днів підземного стажу, що дає йому право на перерахунок пенсії.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.02.2022 №032450004009 про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового підземного страхового стажу періоди роботи з 01.02.2018 по 31.03.2021, а саме час роботи гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею ВП «Шахта №9 «Новововолинська» ДП «Волиньвугілля» (правонаступник ДП «Шахта №9 «Новововолинська») та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного пільгового підземного страхового стажу відповідно до Закону № 345-VI з дня набуття права на перерахунок, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 25).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 26.05.2022 № 0300-0902-9/19473 (а. с. 30-35) представник відповідача ГУ ПФУ у Волинській області Лисюк О.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що зарахувати до пільгового та страхового стажу спірний період роботи позивача без сплати страхових внесків немає законних підстав. Крім того, після сплати страхових внесків за період з 01.02.2018 по 31.03.2021 у позивача буде відсутній необхідний стаж на підземних роботах (15 років) для поширення дії статті 8 Закону № 345-VI.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 13.06.2022 № 0500-2203-7/40985 (а. с. 55-56) відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що до пільгового стажу не враховано періоди з 01.02.2018 по 31.03.2021, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата внесків до Пенсійного фонду. Згідно із матеріалами пенсійної справи пільговий стаж на підземних роботах складає 11 років 5 місяців 4 дні. Отже, у зв'язку із відсутністю правових підстав для перерахунку пенсії відповідно до Закону № 345-VI, правомірно прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.02.2021 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), що підтверджується рішенням про призначення пенсії від 16.03.2021 №032450004009 (а. с. 37).
09.02.2022 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії за Законом № 345-VI з урахуванням періодів підземної практики (а. с. 42-43).
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.02.2022 №032450004009 відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до Закону № 345-VI у зв'язку із відсутністю правових підстав. Вказане рішення мотивоване тим, що всі періоди до 31.01.2018, вказані в пільговій довідці №246 від 21.12.2021, яка видана ДП «Шахта №9 «Нововолинська», включаючи період підземної практики в 2006 році, враховані до пільгового стажу. За матеріалами пенсійної справи пільговий стаж на підземних роботах обчислено по 31.01.2018 та складає 11 років 5 місяців 4 дні, до пільгового стажу не враховано період роботи з 01.02.2018 по 31.03.2021, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня сплата внесків до Пенсійного фонду (а. с. 20).
При вирішенні даного суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно із преамбулою Закону № 1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник, зокрема, щодо не зарахування відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача при перерахунку пенсії періоду роботи з 01.02.2018 по 31.03.2021 у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» у зв'язку із відсутністю сплати страхових внесків.
Так, з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (а. с. 12-15) дійсно вбачається, що період роботи з лютого 2018 року по березень 2021 року у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» (ідентифікаційний код 00176236) не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії.
Разом з тим, із вказаних відомостей (довідка форми ОК-5) також вбачається нарахування позивачу заробітної плати за цей період роботи. Крім того, спірний період роботи підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а. с. 11, 11 зворот), а виплата заробітної сплати, нарахування та сплата єдиного внеску - також довідкою про доходи ДП «Шахта №9 «Нововолинська» (правонаступник ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля») (а. с. 16).
Отже, на думку суду, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що з лютого 2018 року по березень 2021 року у ВП «Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області були відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача вказаний період роботи. Суд наголошує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства зі страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів його роботи на таких підприємствах.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.02.2022 №032450004009 про відмову у перерахунку пенсії та про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням вказаного стажу.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тобто, позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії рішенням від 15.02.2022 №032450004009, яке було прийняте ГУ ПФУ в Донецькій області відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.02.2022 №032450004009 про відмову у перерахунку пенсії з наведених вище мотивів підлягають до задоволення.
Крім того, при вирішенні позовних вимог зобов'язального характеру суд виходить з того, що за матеріалами пенсійної справи пільговий стаж позивача на підземних роботах обчислено по 31.01.2018 та складає 11 років 5 місяців 4 дні, та, за умови зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.02.2018 по 31.03.2021, у позивача буде відсутній необхідний стаж на підземних роботах (15 років) для застосування статті 8 Закону № 345-VI.
Разом з тим, з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5) (а. с. 12-15), записів трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 11 зворот), довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.12.2021 № 246 (а. с. 17), довідки про доходи від 28.02.2022 № 387 (а. с. 16) також вбачається робота позивача в ДП «Шахта №9 «Новолинська» з 01.05.2021 по 08.11.2021 на посаді гірника з ремонту гірничих робіт.
При цьому, згідно із довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.12.2021 № 246 (а. с. 17) період роботи позивача ОСОБА_1 на різних посадах за Списком № 1 становить: за період з 26.06.2006 по 16.07.2006 - 0 років 0 місяців 20 днів, з 20.07.2006 по 02.07.2007 - 0 років 11 місяців 12 днів, з 02.07.2007 по 01.08.2007 - 0 років 0 місяців 29 днів, з 01.08.2007 по 06.09.2007 - 0 років 1 місяць 5 днів, з 06.09.2007 по 08.11.2021 - 14 років 2 місяці 2 дні (тобто, позивач відпрацював на підземних роботах на посадах за Списком №1 не менш як 15 років). Проте, відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області вказану довідку щодо пільгового стажу при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно не врахував.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, оскільки відповідно до норм Порядку №22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов'язального характеру є ГУ ПФУ у Волинській області. При цьому, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою повного та ефективного захисту права позивача не перерахунок пенсії, позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити шляхом зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового підземного страхового стажу періоди роботи позивача з 01.02.2018 по 08.11.2021 (час роботи гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею ВП «Шахта №9 «Новововолинська» ДП «Волиньвугілля», ДП «Шахта №9 «Новововолинська»), здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням даного пільгового підземного страхового стажу відповідно до Закону № 345-VI з дня набуття права на перерахунок, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки права позивача були порушені саме рішенням ГУ ПФУ в Донецькій від 15.02.2022 №032450004009, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань вказаного відповідача судовий збір в сумі 992,40 грн., сплачений квитанцією від 12.05.2022 (а. с. 6, 24).
За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частин п'ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною дев'ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від 02.05.2022 (а. с. 21), квитанції до прибуткового касового ордеру від 12.05.2022 № 18 (а. с. 20а), позивач сплатив адвокату Свередюк А.Ю. кошти на правничу допомогу (написання позовної заяви) в сумі 5000,00 грн.
При цьому, відповідач ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву (а. с. 34-35) заперечив щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
На думку суду, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 2992,40 грн., з них: судовий збір в сумі 992,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15 лютого 2022 року № 032450004009 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) зарахувати до пільгового підземного страхового стажу періоди роботи з 01 лютого 2018 року по 08 листопада 2021 року (час роботи гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею Відокремленого підрозділу «Шахта №9 «Новововолинська» Державного підприємства «Волиньвугілля», Державного підприємства «Шахта №9 «Новововолинська»), здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) пенсії з урахуванням даного пільгового підземного страхового стажу відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI, з дня набуття права на перерахунок, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ідентифікаційний код 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 2992 гривні 40 копійок (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх