Єдиний унікальний № 336/2077/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/384/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 181 КПК України
22 червня 2022 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 6 червня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 342 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, а саме, до 4 серпня 2022 року, з покладанням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України -,
Старший слідчий СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 342 КК України, за наступних обставин.
31 травня 2022 року приблизно о 9 год. 45 хв. працівниками Управління боротьби з наркозлочинністю ДБН НПУ в складі оперуповноважених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час виконання ними своїх службових обов'язків на АДРЕСА_3 було виявлено автомобіль «ВАЗ 217230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який заїхав у внутрішній двір буд. АДРЕСА_3 .
Після цього, ОСОБА_10 , який знаходився у форменому одязі та перебував на службовому автомобілі «TOYOTA PRIUS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , маючи оперативну інформацію, що у вказаному автомобілі перебувають наркотичні засоби, під'їхав з переду до автомобіля «ВАЗ 217230», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_7 , та вийшовши зі свого службового автомобіля почав рухатись до останнього, при цьому чітко та голосно представившись працівником поліції, висунув законну вимогу зупинитись та вийти з автомобіля. У свою чергу ОСОБА_7 перебуваючи за кермом вказаного автомобіля, проігнорувавши законні вимоги працівника поліції, що здійснював свої службові обов'язки, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу при виконанні своїх службових обов'язків, діючи умисно, здійснив опір працівнику поліції, а саме почав рух на автомобілі «ВАЗ 217230», реєстраційний номер НОМЕР_1 в бік працівника правоохоронного органу, який не встиг відскочити. Внаслідок чого здійснив наїзд на працівника поліції, при цьому удар прийшовся в область лівої стопи та стегна. Від удару ОСОБА_10 похитнувся та побіг до свого автомобіля, ОСОБА_7 продовжив рух, не зупиняючись в бік вул. Ігоря Сікорського в м. Запоріжжі.
При здійсненні працівниками поліції переслідування ОСОБА_7 , останній, не реагуючи на законні вимоги зупинитись, доїхав до вул. Ферганська, 2, в м. Запоріжжі, де здійснив зіткнення з автомобілем АЗЛК 2140, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого, ОСОБА_7 спричинив пошкодження своєму автомобілю, який від зіткнення виїхав на зелену зону, чим здійснив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків, та був затриманий.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
Крім того, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання наркотичної речовини метадон з метою збуту, незаконно придбав кристалічну речовину, яка згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-22/5060-НЗПРАП від 31 травня 2022 року та являється наркотичним засобом обіг якого обмежено - метадон, який став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
31 травня 2022 року приблизно о 10 год. 10 хв. ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконне зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадон, незаконно перевіз на автомобілі ВАЗ 217230, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зіп-пакет у якому перебували фольговані згортки у кількості дванадцяти штук з кристалічними речовинами до буд. №2 по вул. Ферганська у м. Запоріжжі, де був зупинений працівниками поліції.
В подальшому в ході огляду місця події біля буд. 2 по вул. Ферганська в м. Запоріжжя, у присутності понятих з салону автомобіля, з автомобільного килиму біля водійського сидіння, було вилучено зіп-пакет в якому перебували фольговані згортки у кількості дванадцяти штук в яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ при МВС України № СЕ-19/108-22/5060-НЗПРАП від 31 травня 2022 року являється наркотичним засобом обіг якого обмежено - метадон, маса якого складає 0,21192 г в перерахунку на основу, який ОСОБА_7 зберігав з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу з метою збуту, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
31 травня 2022 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082080000801 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 342 КК України (а.с. 5-6).
31 травня 2022 року о 10 год. 10 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 39-41).
1 червня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 342 КК України (а.с. 57-59).
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри, пред'явленої ОСОБА_7 , наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний має зареєстроване місце постійного проживання, є одруженим, йому понад 60 років, хоча і страждає на ряд хронічних захворювань, він натепер працює за угодою водієм, крім того, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказує, що наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме - злочин у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_7 , згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких, за які передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, що дає підстава вважати, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи суворість покарання за вчинене кримінальне правопорушення та з метою уникнення покарання за вчинений злочин, знаходячись на волі, буде переховуватися від органів досудового розслідування (суду), що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_7 ніде не працює, таким чином постійного джерела прибутку не має, у останнього відсутні стійкі соціальні зв'язки (офіційно не одружений, дітей немає), що дає достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі, підозрюваний з метою задоволення особистих потреб може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення (злочини).
Вказує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу, проте вказав, що покладені на підозрюваного слідчим суддею обов'язки він виконує та не порушує.
Захисник - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
У судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційної скарги та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Як вбачається з наданих матеріалів та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 342 КК України.
Виходячи з приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" поняття "обґрунтована підозра", - воно означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Таким чином, колегія суддів вважає, що на даному етапі розслідування підозра цілком обґрунтована, достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування, а в подальшому - судового розгляду, що дає підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу з метою здійснення подальшого розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність самих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилаються орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто саме цей ризик, є реальним.
Доводи прокурора з приводу наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку колегії суддів є необґрунтованими, оскільки посилання на наявність такого ризику носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час не надано.
Крім того, посилання прокурора на те, що запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливо тільки шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованими.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 , якому 60 років раніше не судимий, має місце постійне проживання, де характеризується задовільно (а.с. 87), офіційно працевлаштований (а.с. 91), має захворювання (а.с. 93).
Крім того, слід зазначити, що в судовому засіданні апеляційної інстанції не надано даних на підтвердження порушення підозрюваним умов перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Колегія суддів також враховує фактичну поведінку підозрюваного після застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який від органу досудового розслідування не переховувався, на виклики слідчого з'являвся, не чинив перешкод кримінальному провадженню, за викликом апеляційного суду самостійно з'явився до судового засідання для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування у відношенні нього найсуворішого запобіжного заходу.
Таким чином, з урахуванням обставин, які встановлені у ході розгляду клопотання колегія суддів вважає, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співрозмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
З огляду на зазначене, враховуючи фактичну поведінку підозрюваного на час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений в клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України попереджений застосованим відносно підозрюваного запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи прокурора про відсутність офіційного працевлаштування, як вже вищезазначалось спростовуються доданими довідками з місця роботи підозрюваного (а.с. 91-92).
Всі інші доводи апеляційної скарги були досліджені судом при обранні запобіжного заходу і ним надана належна оцінка, а жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 6 червня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 342 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, а саме, до 4 серпня 2022 року, з покладанням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 336/2077/22