Справа № 127/24253/20
Провадження №11-кп/801/683/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 червня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду від 16.06.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_8
До Вінницького апеляційного суду надійшли матеріали у кримінальному провадженні №12020020030000784 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
Ухвалою Вінницького міського суду від 16.06.2022 року запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено на 60 діб, починаючи з 16.06.2022 року до 14.08.2022 року, включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 181600,00 гривень.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснено ОСОБА_7 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2022 року.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що суд посилався на однакові підстави для продовження запобіжного заходу протягом всього періоду тримання ОСОБА_7 під вартою, ухвала суду містить загальні формулювання і повторювані фрази.
Ухвала суду не містить чітких та конкретних підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а обмежується простими посиланнями на підстави стосовно,яких обирався запобіжний захід під час затримання.
Захисник посилається на те, що відносно ОСОБА_7 немає інших кримінальних проваджень, де йому пред'явлена підозра, не перебував у розшуку, має постійне місце проживання та реєстрації, має стійкі соціальні зв”язки, має ряд хронічних хвороб, за відсутності належного медичного догляду може значно погіршитися стан здоров'я.
Справа перебуває на розгляді, всі докази по справі зібрані, приєднані до матеріалів, проведені усі експертизи, свідки та потерпілі допитані, від них не надходило жодних скарг на ОСОБА_9 .
Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просила розгляд проводити за її відсутності та обвинуваченого ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, тому ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020020030000784 від 07.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, перебуває на розгляді у суді першої інстанції.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 зареєстрований на території іншої області, тимчасово проживає в м. Вінниці, не має офіційного джерела доходів, не працює, неодружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, має незняту та не погашену судимість, обвинувачується у вчиненні корисливого тяжкого злочину, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Суд першої інстанції обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а жоден із більш м”яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, зареєстроване місце проживання суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки судом перевірено вказані обставини та надано належну оцінку в сукупності з іншими .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд апеляційної інстанції вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого триває, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, доведеним прокурором, а також забезпечити безпеку суспільства від нових протиправних посягань обвинуваченого, враховуючи ступінь суспільної небезпеки злочину, у якому він обвинувачується.
Доводи апеляційної скарги захисника про те,що ОСОБА_7 має ряд хронічних хвороб, за відсутності належного медичного догляду може значно погіршитися його стан здоров'я не спростовують наведених прокурором обґрунтувань щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, на зазначені доводи захисником не надано жодних доказів.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 своїми діями показав свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи п'ять епізодів корисливого тяжкого кримінального правопорушення , проявив самовпевненість у безкараності за свої вчинки, таким чином, перебування його на волі може призвести до можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, що в подальшому ускладнить проведення судового розгляду.
Твердження захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, є непереконливими
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.182КПКУкраїни розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя визначив розмір застави підозрюваному ОСОБА_7 у розмірі 181 600,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
З вказаними висновками суду погоджується і суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст.404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу Вінницького міського суду від 16.06.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3