П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 червня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/14358/21
Суддя в суді І інстанції Токмілова Л.М. Рішення суду І інстанції прийнято у м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПАСТЕХ» до Головного управління ДПС в Одеської області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІПАСТЕХ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеської області та Державній податковій службі України, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про вiдповiднiсть/невiдповiднiсть платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 42437 вiд 01 червня 2021 року; зобов'язання виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ВІПАСТЕХ» з переліку ризикових платників податків податку на додану вартість.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року задоволено позовні вимоги.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року здійснено розподіл судових витрат та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпастех» витрати на професійну правничу допомогу, сумі 4 000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями відповідачем подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин податковим органом проведено моніторинг зареєстрованих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та даних інших інформаційно-аналітичних систем, за наслідком якого встановлено факт проведення позивачем операцій з ознаками ризиковості.
При цьому, на переконання податкового органу, отримана ним інформація стала правомірною та достатньою підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.
Крім того, апелянт вважає, що позивачем не доведено розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому такі витрати помилково стягнуто з податкового органу.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційні скарги у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірність свого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Віпастех» є юридичною особою, основні види діяльності якої: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, є платником податку на додану вартість.
При цьому, 31 грудня 2020 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 92134 про відповідність платника податку - ТОВ «Віпастех» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій».
В свою чергу, позивачем подано пояснення та докази, з метою виключення з відповідного переліку.
Між тим, 01 червня 2021 року за результатами розгляду звернення ТОВ «Віпастех» із урахуванням отриманої від платника податків інформації та документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повторно прийнято рішення № 42437 про відповідність платника податку ТОВ «Віпастех» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій».
В свою чергу, товариство, не погоджуючись з висновками податкового органу про визнання його ризиковим платником податків, звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 2021 року між ТОВ «Віпастех» та адвокатом Шаповаловим Р.Ю. укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01/07.
При цьому, 02 серпня 2021 року між ТОВ «Віпастех» та адвокатом укладено письмове доручення № 02/08, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає доручення: вчинити всі необхідні дії для визнання в судовому порядку протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 92134 від 31 грудня 2020 року, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 42437 від 01 червня 2021 року.
Даним дорученням сторонами погоджений гонорар адвоката за виконання даного доручення, який становить 4 000,00 гривень.
Відповідно до детального опису надання правової адвокатом під час виконання умов договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01/07 від 01 липня 2021 року адвокатом надано наступні послуги: збирання доказів та розроблення правової позиції захисту 2 год/1600,00 грн; написання та подання позовної заяви: 2 год/1600,00 грн; складання інших процесуальних документів по справі: 1 год/800,00 грн.
Крім того, адвокатом складено акти про надані послуги, а саме акт № 31/10-3 від 31 жовтня 2021 року, на суму 2 000,00 грн, акт № 31/08-2 від 31 серпня 2021 року, на суму 2 000,00 грн, а також надано суду платіжні доручення про перерахунок ТОВ «Віпастех» адвокату Шаповалову Р.Ю. № 226 від 03 вересня 2021 року та № 281 від 03 листопада 2021 року.
За наслідком вирішення питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції зроблено висновок про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Віпастех» понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу.
В свою чергу, колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та в частині висновку про розподіл понесених товариством витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 вказаного порядку встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Між тим, згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління ДПС України в Одеській області про відповідність ТОВ «ВІПАСТЕХ» критеріям ризиковості платника податків № 42437 вiд 01 червня 2021 року.
В даному випадку, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В свою чергу, з аналізу оскаржуваних рішень податкового органу вбачається, що у якості юридичної підстави прийняття таких рішень визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Тобто, колегія суддів робить висновок, що контролюючий орган повинен мати податкову інформацію, яка стала відома йому у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість позивача, як платника податків.
В даному випадку, відповідні поля про податкову інформацію, які наявні в оскаржуваних рішеннях, мають лише загальне посилання на наявність податкової інформації, без будь-якого тлумачення такої інформації, або зазначення посилань на службові документи, які містять таку інформацію, що безумовно свідчить про дефектність оскаржуваного рішення.
Тому, на переконання колегії суддів, з оскаржуваних рішень неможливо встановити у якому періоді позивачем проведено ризикові операції та які саме операції на переконання податкового органу є ризиковими.
З іншого боку, всупереч покладеного на податковий орган обов'язку доводити правомірність своїх рішень, останнім не надано до суду доказів, якими можливо підтвердити його посилання на проведення товариством ризикових або незаконних операцій.
При цьому, колегія суддів не приймає доводів податкового органу про те, що товариством придбано велику кількість товару у своїх контрагентів, так як такі окремо взяті дії жодним чином не свідчать про відповідність товариства ознакам ризиковості.
Враховуючи вищевикладене, колегією суддів робиться висновок про те, що у межах спірних правовідносин відбулось формальне віднесення платника податків до категорії ризикових, виключно на підставі суб'єктивних висновків та уявлень посадових осіб податкового органу, без встановлення будь-яких фактичних обставин такої діяльності платника податків.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення та порушено права позивача.
Щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу понесених позивачем судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В даному випадку, позивачем укладено з адвокатом договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01/07.
При цьому, 02 серпня 2021 року між ТОВ «Віпастех» та адвокатом укладено письмове доручення № 02/08, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає доручення: вчинити всі необхідні дії для визнання в судовому порядку протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 92134 від 31 грудня 2020 року, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 42437 від 01 червня 2021 року.
Даним дорученням сторонами погоджений гонорар адвоката за виконання даного доручення, який становить 4 000,00 гривень.
Відповідно до детального опису надання правової адвокатом під час виконання умов договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №01/07 від 01 липня 2021 року адвокатом надано наступні послуги: збирання доказів та розроблення правової позиції захисту 2 год/1600,00 грн; написання та подання позовної заяви: 2 год/1600,00 грн; складання інших процесуальних документів по справі: 1 год/800,00 грн.
Крім того, адвокатом складено акти про надані послуги, а саме акт № 31/10-3 від 31 жовтня 2021 року, на суму 2 000,00 грн, акт № 31/08-2 від 31 серпня 2021 року, на суму 2 000,00 грн.
Оплата, отриманих товариством послуг підтверджується платіжними дорученнями № 226 від 03 вересня 2021 року та № 281 від 03 листопада 2021 року.
Враховуючи викладене, рівень складності даної справи, кількість затраченого адвокатом часу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача понесені ним витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 4 000,00 грн.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеської області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.