про відмову у відкритті апеляційного провадження
29 червня 2022 року м. Дніпросправа № 214/11061/21(2-а/214/77/22)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 15 лютого 2022 року по справі № 214/11061/21(2-а/214/77/22) за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 15 лютого 2022 року позов задоволений.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків.
Копію вказаної ухвали разом з супровідним листом відправлено на адресу апелянта.
На адресу суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначає, що текст оскарженого судового рішення отримав 14 травня 2022 року, що підтверджується супровідним листом з вхідною відміткою. Посилається на введення воєнного стану в Україні та отримання адміністративного позову разом з ухвалою про відкриття провадження у справі лише 16.05.2022.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зауважує таке.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що згідно з ст. 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.
Водночас, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Вказаний висновок апеляційним судом здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 12 квітня 2019 року у справі № 826/10498/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 804/15772/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Вивченням матеріалів справи, встановлено, що копію спірного рішення відповідач - Департамент патрульної поліції отримав 27.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).
Суд зазначає, що невчасна реєстрація документа, який надійшов до відповідного органу, чи несвоєчасна передача такого документа безпосередньому виконавцю свідчать лише про неналежне ведення діловодства у державному органі і не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження.
Отже, датою отримання апелянтом судового рішення є саме 27 квітня 2022 року (а.с. 23), коли це рішення отримав представник відповідача, а не 14 травня 2022 року, коли воно було передано виконацю.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та діє на час постановлення цієї ухвали.
Жодних доказів яким чином введення воєнного стану вплинуло на обов'язок своєчасного подання апеляційної скарги скаржник суду також не надав. Зазначене клопотання обґрунтоване лише введенням самого введення воєнного стану, та загальними твердженнями.
Доводи апелянта стосовно отримання адміністративного позову разом з ухвалою про відкриття провадження у справі 16.5.2022 ніяким чином не впливає на своєчасність подання відповідачем апеляційної скарги.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження у справі № 214/11061/21(2-а/214/77/22) за апеляційною скаргою Департамента патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 15 лютого 2022 року необхідно відмовити.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Департаментом патрульної поліції.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департамента патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 15 лютого 2022 року по справі № 214/11061/21(2-а/214/77/22) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко