ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" липня 2022 р. справа № 0940/2448/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши за правилами письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про роз'яснення судового рішення, ухваленого в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними в частині відмови зарахування стажу та зобов'язання вчинити дії,
Івано-Франківським окружним адміністративним судом, у результаті розгляду адміністративної справи №0940/2448/18, 25.01.2019 ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби в збройних силах СРСР з 24.11.1983 року по 05.06.1985 року 1 рік 6 місяців 11 днів та стаж роботи на прокурорських посадах з 22.03.1996 року по 01.06.1998 року на посаді помічника прокурора Монастириського району прокуратури Тернопільської області, з 01.06.1998 року по 29.03.2002 року на посаді слідчого прокуратури Монастириського району, прокуратури Тернопільської області, з 29.03.2002 року по 31.10.2002 року на посаді прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Тернопільської області, що в загальному складає 6 років 9 місяців 9 днів. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області провести перерахунок починаючи з 25.09.2018 року, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з подальшим перерахуванням, у випадку зміни суддівської винагороди діючого судді у відставці та фактично виплаченою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 року у справі №0940/2448/18 повернуто скаржнику. Таким чином, зазначене рішення, з урахуванням положень частини 2 статті 255 КАС України, набрало законної сили 21.03.2019.
На адресу суду 23.06.2022 від представниці Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшла заява від 21.06.2022 №0900-0903-7/20590 про роз'яснення судового рішення, в якій остання зазначає про здійснення позивачу на виконання рішення суду у цій справі перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% судівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, однак, враховуючи правову позицію щодо відсоткового відношення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, просить суд роз'яснити рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі №0940/2448/18.
Так, обґрунтовуючи необхідність такого роз'яснення, представниця відповідача звертає увагу на відмінність правового регулювання порядку визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відносно судівської винагороди працюючого судді відповідно до Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» та порядку визначення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, встановленого чинним Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», що ставить у нерівне становище суддів, які вийшли у відставку відповідно до Закону №2453-VI та тих, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону №1402-VIII. Відтак, просить суд роз'яснити чи при проведенні перерахунку довічне грошове утримання ОСОБА_1 має виплачуватись у розмірі 88% відсотків судівської винагороди від заробітної плати та чи має бути проведено перерахунок довічного грошового утримання з урахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби в збройних силах СРСР та стаж роботи на прокурорських посадах.
На підставі розпорядження керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 №170, у зв'язку з відрахування зі штату суду раніше визначеного головуючого судді ОСОБА_2 , проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті здійснення якого призначено суддю Тимощука О.Л.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Так, розглянувши подану заяву за правилами письмового провадження, судом встановлено такі обставини.
Згідно з частиною 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 254 КАС України).
Згідно із статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, роз'яснення судового рішення, за своєю суттю, є одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що позивач просить суд роз'яснити чи при проведенні перерахунку довічне грошове утримання ОСОБА_1 має виплачуватись 88% відсотків судівської винагороди від заробітної плати та чи має бути проведено перерахунок довічного грошового утримання з урахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби в збройних силах СРСР та стаж роботи на прокурорських посадах.
Проте суд звертає увагу, що рішенням від 25.01.2019 у справі №0940/2448/18 встановлено зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби в збройних силах СРСР з 24.11.1983 року по 05.06.1985 року 1 рік 6 місяців 11 днів та стаж роботи на прокурорських посадах з 22.03.1996 року по 01.06.1998 року на посаді помічника прокурора Монастириського району прокуратури Тернопільської області, з 01.06.1998 року по 29.03.2002 року на посаді слідчого прокуратури Монастириського району, прокуратури Тернопільської області, з 29.03.2002 року по 31.10.2002 року на посаді прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Тернопільської області, що в загальному складає 6 років 9 місяців 9 днів, а також зобов'язано провести перерахунок починаючи з 25.09.2018 року, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з подальшим перерахуванням, у випадку зміни суддівської винагороди діючого судді у відставці та фактично виплаченою.
Заявник (боржник) не навів аргументів в чому саме полягає незрозумілість зазначеного рішення.
Натомість, зі змісту поданої заяви про роз'яснення рішення вбачається, що по факту Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області звернулося до суду із проханням розтлумачити можливість застосування резолютивної частини рішення у справі №0940/2448/18 через призму нових законодавчих реалій, що по своїй суті не є роз'ясненням рішення суду, а спробою отримати ухвалу суду із висновком про відповідність чи не відповідність цього рішення сформованій судовій практиці в частині правозастосування чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, що на переконання суду має інше правове регулювання, а ніж те, яке мало місце при розгляді справи №0940/2448/18.
Також, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 254 КАС України щодо можливості подання заяви про роз'яснення судового рішення у випадку, якщо воно ще не виконано.
Натомість, у цій справі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду виконано та позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% судівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, що виключає можливість на такому етапі звернення учасника справи до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
Оцінюючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі №0940/2448/18, передбачених статтею 254 КАС України, тому заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статями 241, 243, 248, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №0900-0903-7/20590 від 21.06.2022 про роз'яснення судового рішення, ухваленого 25.01.2019 в адміністративній справі №0940/2448/18 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.