30 червня 2022 року Справа № 160/6178/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради до Західного офісу Держуадитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
28 квітня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради до Західного офісу Держуадитслужби, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок від 15.04.2022 року по закупівлі ID:756bb7e39а1b4d06bbb8f75е9bc52с92, Ідентифікатор закупівлі: UА-2021-09-30-004705-b Закупівля на prozorro.gov.ua, Ідентифікатор плану закупівлі:UА-Р-2021-09-30-004315-b, який видав Західний офіс Держаудитслужби.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний висновок є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради є органом місцевого самоврядування (Основний вид економічної діяльності 84.11 Державне управління загального характеру) і виконавчим органом Павлоградської міської ради та головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві ради ведуть господарську діяльність самостійно, а вразі створення виконавчих органів місцевих рад господарська діяльність ведеться виконавчими органами. Вся зазначена інформація, що стосується закупівлі, опублікована в електронній системі закупівель відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі».
16.06.2022 року Західним офісом Держуадитслужби до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач зазначив наступне. Частиною сьомою статті 33 Закону про закупівлі безальтернативно передбачено дії, які має та повинен вчинити Замовник у випадку ненадання відповідних документів (передбачених ст. 17 Закону) переможцем - відхилити тендерну пропозицію та визначити іншого переможця. Однак, позивачем дії - відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Євробуд Плюс» вчинено не було, натомість укладено з вказаним переможцем договір від 01.12.2021 №573 на суму 24 606 477,00 грн з ПДВ. Оскільки Західний офіс Держаудитслужби аналізує дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно наведене порушення було зафіксовано у констатуючій частині висновку. Відповідач не погоджується із тлумаченням позивачем частини п'ятої статті 17 Закону про закупівлі, зокрема зазначає, що цією нормою, дійсно, визначено обов'язок Замовника не вимагати документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, натомість про переможця процедури закупівлі, чи про його обов'язки, в даній нормі нічого не вказано. У висновку не зафіксовано порушень щодо невідповідності тендерної документації вимогам Закону в цій частині. Однак наявність норми у Законі щодо заборони замовником вимагати документальне підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних, а також можливість замовника самостійно перевірити відповідну публічну інформацію жодним чином не звільняє переможця від обов'язку відповідно до цього ж Закону надати замовнику документи (що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону) шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель. Даний обов'язок безпосередньо випливає із норми частини шостої ст. 17 Закону та не передбачає прив'язки до встановлення замовником способу документального підтвердження, а є обов'язком переможця незалежно від дій Замовника, тому у випадку ненадання переможцем відповідних документів (стосовно пунктів 2, 3 та 8 частини першої ст. 17 Закону про закупівлі) виникає підстава для відхилення його тендерної пропозиції згідно з частиною сьомою статті 33 Закону про закупівлі. Позивач також посилається на Рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. На думку відповідача, рішення АМКУ не має прецедентного характеру, має індивідуальну дію лише щодо конкретного Замовника та не може жодним чином мати вищу юридичну силу, ніж вимоги норм Закону про закупівлі. Тим паче, повноваження АМКУ і органу державного фінансового контролю є різними. У галузі (сфері) публічних закупівель завданням саме органу державного фінансового контролю є забезпечення дотримання законодавства про закупівлі (дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель), а метою моніторингу є запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (до виконання договору про закупівлю).
Окрім того, поняття «учасника закупівлі» та «переможця закупівлі» не є тотожними та чітко розмежовані у Законі № 922-VIII. Так само як і розмежовані вимоги щодо надання ними відповідної інформації згідно з ст.17 Закону № 922-VIII. На етапі подання, розкриття, розгляду та оцінки тендерних пропозицій (правовідносини між замовником та учасниками) - для учасників встановлені одні вимоги ст. 17 Закону № 922-VIII, а на етапі після визначення переможця та до моменту укладення з ним договору (правовідносини між замовником та переможцем) - для переможця встановлені інші вимоги ст. 17 Закону № 922-VIII. Відповідно на переможця покладаються додаткові обов'язки, окрім тих, які встановлені для учасника. Таким чином, учасник повинен виконати вимоги ст. 17 Закону № 922-VIII при подачі тендерної пропозиції. А у випадку, коли учасник переходить у статус переможця (тобто його визнано переможцем), він вдруге, але вже як переможець, а не як учасник, повинен виконати вимоги ст. 17 Закону № 922-VIII, а саме частини шостої ст. 17 Закону № 922-VIII. Водночас частина шоста ст. 17 Закону № 922-VIII чітко перелічує пункти 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частину другою цієї статті, за якими переможець повинен надати документи. Отже, переможець процедури закупівлі повинен надати не лише ті документи, надання яких вимагається тендерною документацією, але й ті, надання яких вимагається імперативними нормами Закону. Тендерна документація не має юридичної сили, вищої, ніж положення, закріплені частиною сьомою статті 33 Закону № 922-VIII. Замовником на запит Західного офісу Держаудитслужби під час моніторингу (11.04.2022 року) було повідомлено, що Замовник під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Євробуд Плюс» перевірив факт не внесення відомостей про ТОВ «Євробуд Плюс» до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, не притягнення керівника ТОВ «Євробуд Плюс» до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також не визнання зазначеного підприємства банкрутом та відсутності стосовно нього ліквідаційної процедури. Однак на запит Західного офісу Держаудитслужби Замовником до моніторингу не надано жодного документального підтвердження здійснення ним такої перевірки, хоча у запиті відповідачем було вказано, що «до пояснень необхідно долучити їх документальне підтвердження». Відповідно до пояснення Замовника, перевірка відсутності відповідних підстав, визначених статтею 17 Закону, щодо ТОВ «Євробуд Плюс» здійснена ним під час розгляду тендерної пропозиції, тоді як норма частини шостої статті 17 Закону стосується переможця процедури закупівлі. Проведення перевірки відповідних відомостей після визначення учасника переможцем торгів перед укладенням з ним договору Замовником не надано. Водночас здійснити перевірку наявної в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/reyestr-koruptsioneriv/) та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) інформації щодо ТОВ «Євробуд Плюс» під час моніторингу не видалося за можливе, оскільки на час проведення та завершення моніторингу вільний публічний доступ до вказаних реєстрів був відсутній (обмежений у зв'язку з технічними роботами, спрямованими на максимальне посилення захисту даних в умовах воєнного стану). Частина шоста ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обов'язку надання переможцем відповідних документів не містить винятків чи будь-яких інших відступлень щодо можливості ненадання переможцем торгів відповідних документів, зважаючи на можливість Замовника здійснити самостійну перевірку інформації. Ця норма Закону (частина шоста ст. 17) є імперативною та не підлягає двозначному трактуванню. Частина шоста ст. 17 Закону про закупівлі встановлює вимогу надання переможцем торгів саме документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Дана норма не містить винятку щодо можливості встановлення відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції без надання переможцем торгів документів, що підтверджують їх відсутність, незалежно від того, чи наявні відповідні відомості у відкритих реєстрах, чи ні. Позивач зазначає, що тендерна пропозиція ТОВ «Євробуд Плюс» не могла бути відхилена, враховуючи положення абзацу 3 п. частини першої ст. 31 Закону про закупівлі. Однак відповідач стверджує не про порушення Замовником вимог ст. 31 Закону про закупівлі, а частини сьомої ст. 33 Закону про закупівлі. До того ж, у випадку ненадання переможцем торгів документів, що підтверджують відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, Замовник повинен відхилити відповідну тендерну пропозицію, незалежно від того, чи наявні самі підстави, визначені ст. 17 Закону про закупівлі, адже ненадання відповідних документів саме по собі є підставою для відхилення тендерної пропозиції. Західний офіс зазначає, що дотримання норм Закону є обов'язком кожної особи, при цьому норми Закону є рівними в юридичній силі, та не застосовуються вибірково, чи ієрархічно, або за будь-яким іншим принципом. Отже, висновок Західного офісу в цій частині є обґрунтованим та правомірним.
Відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання бюджетних коштів» головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб'єктів господарювання державного сектору економіки зобов'язано забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; а також оприлюднення такого обґрунтування шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Дана норма є імперативною, тобто обов'язковою до виконання для всіх суб'єктів, на яких вона спрямована, тобто для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб'єктів господарювання державного сектору економіки. Відповідно до п. 47 частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (УКГБ) є розпорядником бюджетних коштів. Отже, воно повинно дотримуватися вимог пункту 4-1 постанови КМУ № 710. Під час моніторингу на запит Західного офісу Держаудитслужби Замовником надано відповідь щодо здійснення ним обґрунтування розміру, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення його очікуваної вартості та зазначено, що відповідна інформація про розмір бюджетного призначення по всіх закупівлях Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради оприлюднена на офіційному сайті Павлоградської міської ради протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель за посиланням: (https://pavlogradmrada.dp.gov.ua).
Водночас, проведеним під час моніторингу аналізом інформації, наведеної на сайті Павлоградської міської ради за наданим Замовником посиланням: (https:// pavlogradmrada.dp.gov.ua) встановлено, що в розділі «рішення міської ради» міститься рішення Павлоградської міської ради від 28.09.2021р. №406-13/VIII «Про внесення змін до рішення міської ради від 15 грудня 2020 року № 54-3/VIII «Про бюджет Павлоградської міської територіальної громади на 2021 рік» (зі змінами), у якому наведена інформація щодо розподілу коштів бюджету розвитку на здійснення заходів із будівництва, реконструкції і реставрації, капітального ремонту об'єктів виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури за об'єктами у 2021 році (Додаток 5), зокрема на об'єкт «Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровскої обл.» (у тому числі ПКД та експертиза), (за рахунок субвенції з місцевого бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць в доріг комунальної власності у населених пунктах)» із загальною вартістю будівництва 500 000,00 грн, тоді як за досліджуваною процедурою закупівлі очікувана вартість становить 26 238 512,44 грн, а строк виконання робіт: 01.12.2021 - 15.12.2022. Таким чином, Замовником за процедурою закупівлі UA-2021-09-30-004705-b не розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а також очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушено вимогу пункту 4-1 Постанови КМУ №710. Позивач стверджує, що вся зазначена інформація, що стосується закупівлі, опублікована в електронній системі закупівель відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі». Однак у пункті 4-1 Постанови КМУ №710 визначено, що відповідна інформація повинна бути оприлюднена саме шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Натомість, електронна система закупівель не є ні власним веб-сайтом Замовника, ні сайтом головного розпорядника бюджетних коштів.
Позивач стверджує, що дані вимоги постанови КМУ № 710 є рекомендаційними. При цьому, він посилається на пункт 4, у якому зазначено «рекомендувати з урахуванням затверджених цією постановою заходів...». Однак позивач ігнорує існування пункту 4-1 постанови КМУ № 710, норми якого мають імперативний характер. Відповідно до даного пункту з метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України постановляє головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити, зокрема, оприлюднення відповідної інформації шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Саме про порушення Замовником вимог пункту 4-1 Постанови № 710, а не пункту 4, стверджує Західний офіс. Пунктом 11 частини першої ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі, Закон № 922-VIII) визначено, що моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Поняття «законодавства» охоплює закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України (рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 по справі № 12рп- 98).
Відповідач зобов'язаний аналізувати дотримання Замовником не лише Закону України «Про публічні закупівлі», а всього обсягу законодавства у сфері публічних закупівель, в тому числі, і постанови КМУ № 710. Оскільки відповідачем враховано, що на даному етапі здійснення процедури закупівлі відсутній механізм усунення даного порушення, у висновку міститься зобов'язання вжити заходи щодо недопущення його в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань тощо). Дане зобов'язання не впливає на обсяг прав, свобод та охоронюваних законом інтересів Замовника, а спрямоване на забезпечення дотримання ним вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Отже, висновок Західного офісу в цій частині є обґрунтованим та правомірним. Замовник не звертався за роз'ясненнями змісту висновку, не оприлюднив ні інформації про усунення виявлених порушень, ні інформації про неможливість їх усунення, ні заперечення щодо висновку. Таким чином, висновок Західного офісу Держаудитслужби є обґрунтованим та вмотивованим, у висновку наведено конкретні підстави його прийняття.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2022 року зазначена вище справа розподілена та 29.04.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 03.05.2022 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
24.05.2022 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/6178/22 у спрощеному провадженні.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інформації, яка міститься на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-30-004705-b?fbclid=IwAR1VdRqvKz7jh3PDQm9dbZQXBPAGsFIMVU-C0uMFR3-Cb3TeRf46KhOJ3M0 30.09.2021 року Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради в системі електронних закупівель оприлюднило інформацію про проведення відкритих торгів: Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування. UA-2021-09-30-004705-b; 756bb7e39a1b4d06bbb8f75e9bc52c92. Очікувана вартість 26 238 512,44 UAH. Вид предмету закупівлі: Роботи. Міським бюджетом на 2021 рік передбачено на закупівлю робіт Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування. 225 568,00 грн. Загальна вартість виконання робіт по об'єкту складає 26 238 512,44 грн. Опис окремої частини або частин предмета закупівлі: 1 роботи. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 01 грудня 2021 - 15 грудня 2022. ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи.
Західним офісом Держаудитслужби згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» (виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель), ст.2 та ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.9 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 року № 23, та наказу Західного офісу Держаудитслужби від 01.04.2022 року №139 було проведено моніторинг відкритих торгів за предметом закупівлі: Роботи міським бюджетом на 2021 рік передбачено на закупівлю робіт Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування. 225 568,00 грн. Загальна вартість виконання робіт по об'єкту складає 26 238 512,44 грн. Опис окремої частини або частин предмета закупівлі 1 роботи. Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування. Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, Україна. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 01 грудня 2021 - 15 грудня 2022. ДК 021:2015: 45450000-6 -Інші завершальні будівельні роботи (Інформація про моніторинг: Моніторинг 1. UA-M-2022-04-01-000013;a536fc0c5c7944edbf1169142af3aaa3).
В межах здійснення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі за ID: UA-2021-09-30-004705-b, яка проводилась Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, виникла необхідність в отриманні пояснень (запит замовнику на пояснення, дата: 2022-04-01 13:52:35) за процедурою відкритих торгів, виникла необхідність в отриманні пояснень, а саме:
1. Надати інформацію про те, яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.
2. Надати посилання на сторінку власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, очікуваної вартості предмета закупівлі.
слід було надати через інформаційно-телекомунікаційну систему закупівель «ProZorro» протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень необхідно долучити їх документальне підтвердження.
У відповідь позивач повідомив (відповідь замовника на пояснення, дата: 2022-04-05 10:53:33), що:
1. Надати інформацію про те, яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.
Обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та визначення його очікуваної вартості здійснено на підставі експертної оцінки (позитивної) від 11.06.2021 р. № 34990 за робочим проектом «Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування.».
Розрахунок обсягу та вартості робіт здійснено відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”.
2. Надати посилання на сторінку власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, очікуваної вартості предмета закупівлі.
Управління оприлюднило план закупівель Ідентифікатор плану закупівлі: UA-P-2021-09-30-004315-b на електронному майданчику - Закупівля на prozorro.gov.ua відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» Інформація про розміру бюджетного призначення по всім закупівлям Управління оприлюднено на офіційному сайті Павлоградської міської ради (https://pavlogradmrada.dp.gov.ua) в розділі рішення, а саме: рішення Павлоградської міської ради від 28.09.2021р. №406-13/VIII «Про внесення змін до рішення міської ради від 15 грудня 2020 року № 54-3/VІІІ «Про бюджет Павлоградської міської територіальної громади на 2021 рік» (зі змінами).
Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради під час проведення закупівлі - відкриті торги (ID:756bb7e39a1b4d06bbb8f75e9bc52c92, Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-09-30-004705-b Закупівля на prozorro.gov.ua, Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2021-09-30-004315-b) не порушило норм чинного Законодавства України.
Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради запитує: на яких підставах моніторинг закупівлі - відкриті торги (ID:756bb7e39a1b4d06bbb8f75e9bc52c92, Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-09-30-004705-b Закупівля на prozorro.gov.ua, Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2021-09-30-004315-b) здійснює Західний офіс Держаудитслужби.
Додатки :
1. рішення Павлоградської міської ради від 28.09.2021р. №406-13/VIII «Про внесення змін до рішення міської ради від 15 грудня 2020 року № 54-3/VІІІ «Про бюджет Павлоградської міської територіальної громади на 2021 рік» (зі змінами).
2. Експертна оцінка (позитивна) від 11.06.2021 р. № 34990 за робочим проектом «Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування».
В межах здійснення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі за ID: UA-2021-09-30-004705-b, яка проводилась Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради за процедурою відкритих торгів, виникла необхідність в отриманні пояснень. Тож, відповідно до імперативної норми частини шостої статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Проведеним моніторингом встановлено, що переможцем ТОВ «Євробуд Плюс» не надано замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону. Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону, у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
У зв'язку із чим відповідач просив надати пояснення з наступних питань (запит замовнику на пояснення, дата: 2022-04-06 13:50:09):
1. Пояснити причини не відхилення тендерної пропозиції переможця ТОВ «Євробуд Плюс», яким не надано Замовнику документи (шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель), що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону?
2. Чи перевірялася самостійно Замовником інформація щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону (міститься у формі відкритих даних) у встановленому Законом порядку (із обов'язковим документальним підтвердженням такої перевірки)?
Пояснення необхідно надати через інформаційно-телекомунікаційну систему закупівель «ProZorro» протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень необхідно долучити їх документальне підтвердження.
У відповідь позивач повідомив (відповідь замовника на пояснення, дата: 2022-04-11 08:31:38), що:
Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради провело закупівлю - відкриті торги (ID:756bb7e39a1b4d06bbb8f75e9bc52c92, Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-09-30-004705-b Закупівля на prozorro.gov.ua, Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2021-09-30-004315-b) та уклало договір № 573 від 01.12.2021 р. на «Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування.» з ТОВ "ЄВРОБУД ПЛЮС". Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради надає пояснення (інформацію та документи): 06.04.2022 року Західним офісом Держаудитслужби, у зв'язку із здійсненням моніторингу закупівлі UA-2021-09-30-004705-b «Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування», в електронній системі закупівель було опубліковано запит про надання пояснень, адресований Управлінню комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради. У вказаному запиті орган держаного фінансового контролю просить надати роз'яснення з приводу не відхилення тендерної пропозиції переможця ТОВ «Євробуд Плюс», яким не надано Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону. А на думку Західного офісу Держаудитслужби відповідно до імперативної норми частини шостої статті 17 Закону переможець процедури закупівлі повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. У зв'язку з чим, з точки зору органу держаного фінансового контролю, відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону, у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію такого учасника. Крім того, Західний офіс Держаудитслужби просить повідомити, чи перевірялася самостійно Замовником інформація щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону (міститься у формі відкритих даних) у встановленому Законом порядку (із обов'язковим документальним підтвердженням такої перевірки). Надаючи відповідь на запит Західного офісу Держаудитслужби хочемо звернути увагу на вибіркове застосування органом державного фінансового контролю норм Закону України «Про публічні закупівлі». Так, посилаючись на приписи ч. 6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Західний офіс Держаудитслужби чомусь ігнорує вимоги ч. 5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Крім того, зазначаючи про необхідність відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Євробуд Плюс» у зв'язку ненаданням переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону (ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі»), Західний офіс Держаудитслужби не бере до уваги вимоги абзацу 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради розробило Тендерну документацію за предметом закупівлі враховуючи положення ч.5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Саме тому від переможця процедури закупівлі не вимагалося документальне підтвердження відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 8 частини
першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно п. 5 Розділу 3 Тендерної документації за предметом закупівлі UA-2021-09-30-004705-b «Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування» (пряма мова тендерної документації) «Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 10, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону». ТОВ «Євробуд Плюс» повністю виконало вказані вимоги, а тому, враховуючи положення абзацу 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», його тендерна пропозиція не могла бути відхилена. Інформація стосовно підприємств банкрутів наявна в Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, який функціонує на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 3018/5 від 15.09.2011 року «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство». Зазначений реєстр є відкритим. Інформація стосовно осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією наявна в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, який функціонує на підставі Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 166 від 09.02.2018 року «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення». Зазначений реєстр також є відкритим. Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Євробуд Плюс», перевірило факт не внесення відомостей про ТОВ «Євробуд Плюс» до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, а також факт не притягнення керівника ТОВ «Євробуд Плюс» до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією. Також Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Євробуд Плюс», перевірило факт не визнання зазначеного підприємства банкрутом та відсутності стосовно нього ліквідаційної процедури. Закон України «Про публічні закупівлі» не вимагає документального оформлення перевірки замовником інформації про переможця процедури закупівлі, яка міститься в Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство та Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, оскільки така інформація є відкритою та загальнодоступною. Також, позивач просив звернути увагу відповідача рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 13025р/пк-пз від 03.07.2020 року, у відповідності з яким було визнане правомірним рішення замовника щодо невідхилення тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі незважаючи на ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради під час проведення закупівлі - відкриті торги (ID:756bb7e39a1b4d06bbb8f75e9bc52c92, Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-09-30-004705-b Закупівля на prozorro.gov.ua, Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2021-09-30-004315-b) не порушило норм чинного Законодавства України. Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради запитує: на яких підставах моніторинг закупівлі - відкриті торги (ID:756bb7e39a1b4d06bbb8f75e9bc52c92, Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-09-30-004705-b Закупівля на prozorro.gov.ua, Ідентифікатор плану закупівлі:UA-P-2021-09-30-004315-b) здійснює Західний офіс Держаудитслужби.
Додатки: 1. Довідка МВС України від 22.11.2021 р.
На основі проведеного моніторингу Західний офіс Держаудитслужби 15.04.2022 року відповідно до ч.6 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» склав висновок UA-2021-09-30-004705-b про результати моніторингу процедури закупівлі, відповідно до якого за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 4-1 Постанови КМУ №710. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Євробуд Плюс», визначення його переможцем тендеру та укладення з ним договору встановлено порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, відповідності тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору вимогам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця процедури закупівлі, внесення змін до договору - порушень не встановлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов'язав Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради здійснити заходи щодо усунення порушення вимог частини сьомої статті 33 Закону шляхом припинення зобов'язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Євробуд Плюс» щодо розірвання договору. Також відповідач просив позивача здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення у подальшому порушень пункту 4-1 Постанови КМУ №710 при розміщенні та оприлюдненні інформації про закупівлю. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з прийнятим висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Відповідно до статті 2 цього Закону, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно зі ст. 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).
Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 затверджене Положення про Західний офіс Держаудитслужби.
Відповідно до пункту 4 вказаного Положення, Офіс відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель; здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Отже, Держаудитслужба та її територіальні органи є контролюючими органами за дотриманням законодавства про закупівлю та відповідно до покладених завдань здійснюють проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 11 частини 1 статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 7-1 Закону № 922-VІІІ моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1 - 5 частини другої статті 7-1 Закону № 922-VIII, а саме:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків (критеріїв із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель);
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 7-1 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель (частина 4 статті 7-1 Закону № 922-VIII).
Відповідно до частини 6 статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відтак, щодо тверджень відповідача, що проведеним моніторингом встановлено недотримання вимог частини шостої статті 17 Закону переможцем торгів ТОВ «Євробуд Плюс», а саме у визначений Законом термін не надано Замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону, суд зазначає про таке.
Так, як зазначалось вище, в межах здійснення Західним офісом Держаудитслужби моніторингу закупівлі за ID: UA-2021-09-30-004705-b, яка проводилась Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради за процедурою відкритих торгів, виникла необхідність в отриманні пояснень. Тож, відповідно до імперативної норми частини шостої статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Проведеним моніторингом встановлено, що переможцем ТОВ «Євробуд Плюс» не надано замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону. Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону, у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
У зв'язку із чим відповідач просив надати пояснення з наступних питань (запит замовнику на пояснення, дата: 2022-04-06 13:50:09):
1. Пояснити причини не відхилення тендерної пропозиції переможця ТОВ «Євробуд Плюс», яким не надано Замовнику документи (шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель), що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону?
2. Чи перевірялася самостійно Замовником інформація щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 8 частини першої статті 17 Закону (міститься у формі відкритих даних) у встановленому Законом порядку (із обов'язковим документальним підтвердженням такої перевірки)?
В той же час, як було встановлено судом під час розгляду даної справи, Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради розробило Тендерну документацію за предметом закупівлі враховуючи положення ч.5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Саме тому від переможця процедури закупівлі не вимагалося документальне підтвердження відсутності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 8 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно п. 5 Розділу 3 Тендерної документації за предметом закупівлі UA-2021-09-3 0-004705-Ь «Реконструкція дороги по просп. Шахтобудівників, м. Павлоград, Дніпропетровської обл. Коригування» (пряма мова тендерної документації) «Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 10, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону».
ТОВ «Євробуд Плюс» повністю виконало вказані вимоги, а тому, враховуючи положення абзацу 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», його тендерна пропозиція не могла бути відхилена.
Суд зазначає, що пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону передбачено:
пунктом 2: відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
пунктом 3: службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
пунктом 8: учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Суд, окремо зауважує, що Західним офісом Держаудитслужби за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, відповідності тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору - порушень не встановлено.
Так, суд, враховуючи приписи пунктів 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону, про які зазначає відповідач, зазначає що Переможець процедури закупівлі ТОВ «Євробуд Плюс» у визначений Законом термін та у визначений тендерною документацією та вимогами Закону спосіб підтвердив відсутність підстав, визначеними пунктами 6, 12, 13 частини 1 статті 17 Закону, а підтвердження щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2,3,8 частини першої статті 17 Закону Замовник перевірив самостійно в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення на сайті: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ та Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження про банкрутство на сайті: https://kap.miniust.gov.ua/.
Частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, в тому числі що стосується виду діяльності юридичної особи. Способи отримання відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі визначені частиною другою статті 11 цього Закону. Разом з тим, згідно з листом Міністерства юстиції України від 25.01.2017 №2880/1060-0- 26-17/8, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є відкритими та загальнодоступними та надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з ЄДР, які є актуальні на момент запиту.
Згідно з пунктом 14 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 року № 166, відкритою для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства є така інформація: 1) про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення: прізвище, ім'я, по батькові; місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; склад корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; вид покарання (стягнення); спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку; вид дисциплінарного стягнення; 2) про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру: найменування; юридична адреса, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; склад корупційного правопорушення, у зв'язку з вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру; вид застосованих заходів кримінально-правового характеру.
Тому, суд доходить висновку, що підтвердження інформації щодо відсутності підстав, визначених пунктами 2,3,8 частини першої статті 17 Закону міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, а тому може перевірятися Замовником самостійно.
Більш того, суд вказує, що виходячи Мінекономіки у листі за №3304-04/34835-06 від 03.06.2020 року роз'яснило застосування ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та зазначило, що підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 частини першої статті 17 Закону не вимагається від учасників процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель.
Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що відомості визначені пунктами 2,3,8 частини першої статті 17 Закону були перевірені Замовником під час проведення процедури закупівлі, відтак, в даному випадку, зміна статусу учасника процедури закупівлі на переможця процедури закупівлі не може додатково свідчити про не подання ним таких відомостей.
Крім того, суд зазначає, що логіко-граматичне тлумачення приписів статті 17 Закону, вказує, що кінцева мета вимог, встановлених цією статтею, свідчить саме про встановлення певних фактів та відомостей під час процедури закупівлі, а не формального виконання присів вказаної норми.
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суд зазначає, що як Замовником так і Переможцем було дотримано процедуру закупівлі, зокрема в частині вимог частини шостої статті 17 Закону щодо надання замовнику документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону.
Таким чином, суд зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог частини сьомої статті 33 Закону є необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, оцінюючи доводи суб'єкта владних повноважень щодо наявності порушень вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів», суд виходить за наступного.
У підпункті 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» рекомендовано органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
У пункті 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» вказано головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Згідно п.18 ч.1 ст.1 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Позивач є організацією, яка створена органом місцевого самоврядування та повністю утримується рахунок місцевого бюджету, а тому є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів, що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Державної казначейської служби України.
Однак, суд зазначає, що вимоги визначені у підпункті 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року №710 є саме рекомендаціями, тобто правом органів вказувати перелічені вимоги на власний розсуд.
Відповідно до п.29 ч.1 ст.1 Закону України №922 тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно із п.п.2, 3 ч.2 ст.22 Закону №922 тендерна документація повинна містити, зокрема: один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому, технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Частиною 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Отже, строки укладення договору про закупівлю з учасником, який визначений переможцем процедури закупівлі, встановлені самим Законом України «Про публічні закупівлі», тому відсутня необхідність їх дублювання у тендерній документації позивача, як правильно зазначив суд першої інстанції.
До того ж суд зазначає, що вказавши у висновку про необхідність «вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів щодо не допущення їх у подальшому», відповідач не визначив передбачений законом спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність висновку.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, як правильно зазначив суд першої інстанції.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 26 травня 2022 року у справі №480/496/19.
Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача щодо виявлених порушень з боку позивача є неправомірним.
Крім зазначеного вище, інших порушень висновком не встановлено.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 р. визначив концепцію якості закону. Закон повинен бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні судові органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Держава-відповідач нестиме відповідальність за Конвенцією за порушення прав людини, спричинені діями її представників при виконанні ними своїх службових обов'язків (див., наприклад, рішення у справі Крастанов проти Болгарії (Krastanov v. Bulgaria), заява № 50222/99, п. 53, від 30 вересня 2004 року). Проте держава також нестиме відповідальність, якщо її представники перевищують межі своїх повноважень або діють всупереч інструкціям (див. рішення у справах Молдован та інші проти Румунії (№ 2) (Moldovan and Others v. Romania (no. 2), заяви №№ 41138/98 і 64320/01, п. 94, ECHR 2005-VII (витяги), та Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), від 18 січня 1978 року, п. 159, Series А № 25). Для того, щоб встановити, чи можна покласти на державу відповідальність за незаконні дії її представників, вчинені поза межами виконання ними службових обов'язків, Суду необхідно дослідити всю сукупність обставин і розглянути характер та контекст поводження, про яке йдеться (див. стосовно статті 2 Конвенції рішення у справі Сашо Горгієв проти Колишньої Югославської Республіки Македонії (<…>), заява № 49382/06, п. 48, ECHR 2012 (витяги)).
Словосполучення відповідно до закону вимагає, по-перше, аби оспорюваний захід мав юридичну основу у національному праві. По-друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка, крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права (див. з-поміж інших джерел п. 55 рішення Суду у справі Kopp проти Швейцарії від 25.03.1998 р. (Reports of Judgment sand Decisions 1998-II)).
Зазначене словосполучення означає, зокрема, що норми національного права мають бути достатньо передбачуваними, аби вказати особам на обставини та умови, за яких органи влади мають право вдатися до заходів, які впливатимуть на конвенційні права цих осіб (див. п. 39 рішення Суду у справі C.G. and Others проти Болгарії від 24.04.2008 р. (справа № 1365/07)). Більше того, закон повинен надавати певний ступінь юридичного захисту від свавільного втручання з боку органів влади. Наявність спеціальних процесуальних гарантій є важливою у цьому контексті. Те, що вимагається через такі гарантії, буде залежати, принаймні до певної міри, від характеру та ступеня втручання, що розглядається (див. п. 46 рішення Суду у справі P.G. and J.H. проти Сполученого Королівства (справа № 44787/98, ECHR 2001-IX))та див.п.169-170 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України (заява № 21722/11),
ЄСПЛ у своїй практиці сформулював основні ознаки категорії якість закону :
- поняття якість закону (quality of law) охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв'язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.
- категорія якість закону є основою правового порядку, заснованого на принципах верховенство права (правовладдя; rule of law), оскільки однією з вимог цього принципу є вимога юридичної визначеності (legal certainty), яка є істотно важливою у питаннях довіри до судової системи, а також для гарантування ефективності підприємницької діяльності та привабливості інвестиційного клімату (передумов економічного розвитку).
- норми права, що не відповідають критерію якості закону (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability); передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб'єктів владних повноважень у права такої особи.
- суб'єкт нормотворчості не повинен порушувати права особи внаслідок прийняття неоднозначних актів законодавства та повинен нести відповідальність за це (особливо, якщо акт передбачає можливість обмеження прав особи), а також мати обов'язком негайно виправити ситуація, яка зумовлена прийняттям акта, що містить норми права, які не відповідають критерію якості закону.
- чіткість положень актів законодавства безпосередньо впливає на якість судового рішення, одним з критерії чого є формулювання у резолютивній частині рішення такого припису, який було б легко виконати та, відповідно, ефективно захистити порушене права особи.
- акт законодавства, який містить норму, що не сформульована з достатньою мірою якості, не дозволяє особі регулювати (впорядкувати) свою поведінку та передбачати (без зайвої складності або отримавши, при потребі, відповідну консультацію) наслідки такої поведінки, не володіє повною мірою такою ознакою як обов'язковість (не може розглядатись як право).
- встановивши невідповідність акта законодавства критерію якість закону суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з принципом верховенства права з урахуванням всіх його складових.
Згідно ст.14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) від 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, ратифікованої Законом України, від 16.09.2014, № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, висновки відповідача про порушення замовником вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року № 710 та частини 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» спростовуються наявними у справі доказами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2481 грн., що документально підтверджується копією платіжного доручення №91 від 20.04.2022 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2481 грн. підлягає стягненню Західного офісу Держуадитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради до Західного офісу Держуадитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 15.04.2022 року по закупівлі ID:756bb7e39а1b4d06bbb8f75е9bc52с92, Ідентифікатор закупівлі: UА-2021-09-30-004705-b Закупівля на prozorro.gov.ua, Ідентифікатор плану закупівлі:UА-Р-2021-09-30-004315-b, який видав Західний офіс Держаудитслужби.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, Галицький район, вул. Костюшка, буд. 8, код ЄДРПОУ 40479801) на користь Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна 115, код ЄДРПОУ 26137720) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник