1Справа № 335/3630/22 1-кс/335/1650/2022
30 червня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, старший лейтенант Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погодженого прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080010000073 від 24.06.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, неодруженого, на утриманні дітей немає, здобув середню технічну, військовослужбовець військової частини де обіймає посаду стрільця другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62022080010000073 від 24 червня 2022 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , 24.02.2022 був призваний на строкову військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 .
05.03.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №40 від 05.03.2022 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та прийнято на посаду стрільця другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу четвертої стрілецької роти.
18.06.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №132 від 18.06.2022 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу другої стрілецької роти НОМЕР_2 окремої бригади Територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", В Україні продовжено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За наведених обставин, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Однак, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, 13.06.2022, точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , не з'явився вчасно без поважних причин з лікувального закладу - військової частини НОМЕР_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , до місця несення служби, розташованого у розташованого у АДРЕСА_3 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав до 28.06.2022.
Таким чином, в період часу з 13.06.2022 до 28.06.2022 стрілець другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, не з'явився вчасно без поважних причин з лікувального закладу - військової частини НОМЕР_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 до місця несення служби, а саме до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась розташованого у АДРЕСА_3 .
Враховуючи викладене, дії військовослужбовця ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез'явлення військовослужбовцем (крім строкової служби) вчасно без поважних причин на службу з лікувального закладу, вчинене в умовах воєнного стану.
29.06.2022 у кримінальному провадженні №62022080010000073 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке вручене йому особисто.
Вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Посилаючись на те, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та на те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, слідчий просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на недоведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчим. Просив суд під час вирішення клопотання слідчого врахувати юний вік його підзахисного, наявність в нього міцних соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, його майновий стан та те, що після введення в Україні воєнного стану підозрюваного в добровільному поряду було прийнято на військову службу.
У разі якщо за результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійде висновку, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, зазначені слідчим у клопотанні, захисник просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, захисник заперечував проти визначення підозрюваному застави в розмірі, зазначеному у клопотанні слідчого, посилаючись на те, що застава в розмірі 198480,00 грн. є непомірною для його підзахисного та його рідних.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід непов'язаний з тримання під вартою. Суду повідомив, що визнає вину в інкримінованому йому правопорушенні, засуджує свій вчинок, наміру чинити перешкоди досудовому розслідуванню будь-яким чином не має, бажає повернутись у розташування його частини та продовжити військову службу. 13.06.2022 він самовільно залишив лікувальний заклад, до якого його було направлено для проходження огляду у лікаря-офтальмолога та поїхав до місця свого постійного проживання, де переховувався до моменту його затримання. Для того, щоб командир та правоохоронні органи не змогли встановити його місцеперебування він змінив номер телефону. Напередодні затримання його командир зв'язався з ним та наказав повернутись у розташування військової частини, попередив про кримінальну відповідальність за ухилення від проходження військової служби. Проте, підозрюваний проігнорував його наказ та попередження.
Суду повідомив, що за час проходження служби отримує грошове забезпечення від 70000,00 до 100000,00 гривень на місяць.
Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62022080010000073 від 24 червня 2022 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
28.06.2022 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
29.06.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході розгляду слідим суддею клопотання. Крім того, обґрунтованість підозри визнається стороною захисту.
При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Оцінивши надані стороною обвинувачення сукупність доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які дають підстави слідчому судді дійти висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007, для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет існування ризиків, слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно існують.
Так, підозрюваний з врахуванням тяжкості покарання, яке передбачено за вчинення інкримінованому йому правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; з урахуванням того, що досудове розслідування наразі триває, знаходиться на початковій стадії він може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Крім того, про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить й поведінка підозрюваного (переховування від командування частини, зміна номеру телефону), про яку він повідомив в судовому засіданні.
Існування ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, зокрема кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408, доведено показанням свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , показаннями підозрюваного.
Доводи захисника про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, постійне місце роботи, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, вказані захисником дані про підозрюваного, як такі, що його позитивно характеризують нівелюються іншими даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Разом з тим, суд погоджується з доводами сторони захисту щодо недоведеності існування ризиків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ані у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не повідомлено яким іншим способом підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.
Слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть ризиків, існування яких встановлено суддею.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, вік та майновий стан підозрюваного, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за належне визначити заставу в розмірі 30 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з дня фактичного затримання підозрюваної особи - з 28 червня 2022 року, до 26 серпня 2022 року включно.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_5 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язан виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 26.08.2022 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Повний текст ухвали виготовлено 30.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1