233 № 233/261/22
01 липня 2022 року
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
у складі :
головуючої судді Бєлостоцької О.В.,
при секретарі Теліціній О.О.,
за участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Варбан Олександр Валентиновича, до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому зазначила, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 21 березня 2001 року є власницею квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована її донька - ОСОБА_2 . Відповідачка за місцем реєстрації фактично не мешкає з 2001 року, оскільки змінила місце проживання та переїхала до Російської Федерації, наміру повертатись до м. Костянтинівка з метою проживання не має. Позивачка просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1 .
В судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Варбан О.В. не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з*явилась, про час і місце його проведення була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала. Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.
З'ясувавши позицію представника позивачки, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 березня 2001 року є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Як вбачається з витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, в квартирі АДРЕСА_2 окрім власниці ОСОБА_1 та її чоловіка, з 16 листопада 2001 року зареєстрована донька ОСОБА_2 (а.с. 9).
Згідно акту перевірки паспортного режиму ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте з 2001 за вказаною адресою не проживає, оскільки переїхала до Російської Федерації (а.с.10).
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім*ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім*ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або закону.
Приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_2 з власної волі не проживає в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 з 2001 року без поважних причин, відсутні підстави вважати, що між сторонами існують будь-які домовленості стосовно збереження за відповідачкою права користування житлом, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням зазначеної квартири.
В силу ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору по справі слід віднести на відповідачку по справі.
На підставі 150 ЖК України, ст.ст. 317,319,391, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України , -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 особою, яка втратила право користування жилим приміщенням квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 01 липня 2022 року.
Суддя