24.06.2022 Справа № 756/12683/21
Справа № 756/12683/21
Провадження № 2/756/5985/22
24 червня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» (далі - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява обґрунтована тим, що 07.07.2020 приблизно о 19 год. 20 хв., в Одеській області на території Іванівського району на автодорозі Київ-Одеса 404 км+200 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Scania 143 М, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Carrentworth, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «ЗАЗ 110307», номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 17.08.2020 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» відповідно до Полісу № 124775577 від 07.02.2020.
10.07.2020 позивач звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» з заявою про страхове відшкодування, додаткові документи для прийняття рішення щодо страхового відшкодування були надані 15.09.2020.
Позивач зазначає, що того ж дня, 15.09.2020 між ним та ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» було досягнуто згоди щодо виплати страхового відшкодування у сумі 29926,00 грн. Однак, письмове повідомлення №51-1961 щодо виплати страхового відшкодування у сумі 29926,00 було відправлено ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» лише 15.03.2021.
У зв'язку з невиконанням ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування, позивачем на адресу ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» надіслано претензію.
Крім того, позивачем було подано скаргу на бездіяльність страхової компанії до МТСБУ.
Проте, як зазначає позивач, на сьогоднішній день страхове відшкодування йому не сплачено.
У зв'язку з наведеним, позивач просить позов задовольнити, стягнути з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» на його користь страхове відшкодування у розмірі 29926,00 грн.; пеню за прострочення виплати страхового відшкодування - 3653,43 грн. за період з 16.09.2020 по 16.08.2021, а також стягнути з ОСОБА_2 суму франшизи 1000,00 грн.
Ухвалою судді від 03.12.2021 було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Представник ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» у судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання відповідачів, які не повідомили про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За вимогами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що 07.07.2020 приблизно о 19 год. 20 хв., в Одеській області на території Іванівського району на автодорозі Київ-Одеса 404 км+200 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Scania 143 М, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом Carrentworth, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «ЗАЗ 110307», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 17.08.2020 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене та відповідно до положення ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Іванівського районного суду Одеської області від 17.08.2020, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили, відповідно до яких відповідача визнано винуватим у дорожньо-транспортній пригоді.
На момент ДТП транспортний засіб Scania 143 М, номерний знак НОМЕР_1 , був застрахований в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» та мав поліс ОСЦПВ серії № 124775577 від 07.02.2020.
ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» з заявою про страхове відшкодування, додаткові документи для прийняття рішення щодо страхового відшкодування були надані останнім страховику 15.09.2020.
Вказані обставини відповідачем ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» належними та допустимими доказами не спростовані.
Листом ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» № 51-1961 від 15.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про те, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування у сумі 29926,00 грн.; франшиза становить 1000,00 грн.
При цьому, відповідачем у листі не зазначено, коли саме страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.
У зв'язку з невиконанням ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування, позивачем 05.05.2021 на адресу ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» надіслано претензію.
Крім того, 31.05.2021 позивачем було подано скаргу на бездіяльність страхової компанії до МТСБУ.
З листа МТСБУ №4-04/21073 від 14.06.2021 вбачається, що скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність страхової компанії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» доручено Юридичному департаменту МТСБУ.
Таким чином, спір між сторонами виник з приводу невиплати ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» позивачу, як потерпілому від ДТП, страхового відшкодування в порядку ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на те, що цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована у відповідача.
Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.
Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.
У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв'язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.
Разом з тим, метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Як визначено ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Отже, законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до вимог п. 36.4. ст. 36 зазначеного вище Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ЗАЗ 110307», номерний знак НОМЕР_3 , звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
З відповіді ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» № 51-1961 від 15.03.2021 вбачається, що страховиком було прийнято рішення щодо виплатиОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 29926,00 грн.
Отже, сторонами погоджено розмір страхового відшкодування, який підлягає виплаті відповідачем (страховиком) на користь позивача.
Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 07.11.2018 у справі №200/21325/15-ц, відповідно до якої позивач, який на достатній правовій підставі володіє майном, якому завдано шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, має право на відшкодування такої шкоди.
Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.
Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб'єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб'єктами, хто його оточує.
Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.
Так, з наданих документів, зокрема Довіреності від 01.11.2013, посвідченої приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Мельниченко Н.М., та зареєстрованої в реєстрі за № 1550, вбачається, що ОСОБА_4 , яка є власником автомобіля «ЗАЗ 110307», номерний знак НОМЕР_3 , уповноважила ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатись вказаним транспортним засобом. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача правових підстав для керування транспортним засобом «ЗАЗ 110307», номерний знак НОМЕР_3 , а також для звернення до суду з вказаним позовом.
З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ТДВ «Ю.Ес.Ай.» на користь позивача 29926,00 грн. суми невиплаченого страхового відшкодування.
Крім того, позивач просить суд стягнути з ТДВ «Ю.ЕС.АЙ.» на свою користь пеню в розмірі 3653,43 грн., яку обраховує за період з 16.09.2020 по 16.08.2021, у зв'язку із порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, посилаючись на те, що необхідний пакет документів ним був наданий страховику 15.09.2020 для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Враховуючи, що термін для виплати страхового відшкодування, передбачений п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», закінчився 13.12.2020, проте ТДВ «Ю.Ес.Ай.» до цього часу не сплатив позивачу суму страхового відшкодування, разом з тим, наслідки, передбачені п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настають вже після спливу вказаного строку, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення пені у зв'язку із порушенням відповідачем сплати грошового зобов'язання підлягають частковому задоволенню, а з відповідача ТДВ «Ю.Ес.Ай.» на користь позивача підлягає стягненню пеня за період у розмірі 2777,79 грн., обрахована за період з 15.12.2020 по 16.08.2021 у розмірі 2767,95 грн.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь розміру франшизи у сумі 1 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 18, 76-81, 141, 264-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 29926 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок; пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 2777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) гривень 79 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 442 (чотириста сорок дві) гривні 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.», код ЄДРПОУ 32404600, місцезнаходження: м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6.
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О.Тиха