Справа № 128/597/22
Іменем України
30 червня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
14.04.2022 о 02 год. 30 хв. інспектором СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ст.лейтенантом поліції Тодчуком О.О. складено протокол про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, що він 14.04.2022 о 02 год 15 хв. в с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області по вул. Тиврівське шосе керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Під час розгляду наданих матеріалів в суді ОСОБА_1 свою вину за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин не визнав, пояснив, що у вказаний час повертався до матері, так як вона має похилий вік. Його спинили на блокпосту та викликали працівників поліції, оскільки був пізній час. Коли приїхали працівники поліції, в них виникла підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, хоча він це заперечував, але пройти будь-який огляд на стан сп'яніння, чи на місці зупинки, чи в лікарняній установі, йому не пропонували. Працівники поліції пояснили йому, що поспішають, склали протокол, помістили авто на евакуатор та поїхали.
Для встановлення обставин, викладених в протоколі, судом було викликано вказаних свідків, згідно наданого протоколу, та оголошено перерву в судовому розгляді.
В подальшому ОСОБА_1 до суду не з'явився, однак надав суду клопотання, згідно якогопросив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтував тим, що 14.04.2022 він дійсно керував вказаним автомобілем, однак в стані алкогольного сп'яніння не перебував та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, а вказані в наданих матеріалах обставини не відповідають дійсності і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.Письмові пояснення зазначених свідків не відповідають дійсним обставинам. Долучений до матеріалів справи Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не місить ні дати, ні часу його складання та суперечить змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що він відмовився від медичного огляду на стан сп'яніння. Зауважує, що будь-яке направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції не виписувалося, будь-якого відео з бодікамери взагалі не надано. Також вказує, що в протоколі не зазначено, чи він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, чи в закладі охорони здоров'я. Крім того, поліцейським в порушення вимог законодавства не було доставлено його до закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В ході судового розгляду свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на виклики до суду не з'явилися, хоча були викликані до суду неодноразово та завчасно, про причини неявки не повідомили, що свідчить про небажання останніх брати участь в судовому засіданні. Можливість застосування до свідків заходів процесуального примусу КУпАП не передбачено. Відповідно відомості, викладені в наявних письмових поясненнях цих осіб, не підтверджені належним чином.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 130 ч. 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також суд враховує, що в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, поряд із доведенням факту відмови водія від проходження зазначеного огляду, підлягає доведенню факт наявності у цього водія ознак сп'яніння, перелік яких визначений у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Тобто, здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, в тому числі вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення із приводу наявності цих ознак.
Відповідно до п. 3 розділу І вищевказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, до протоколу долучено пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Водночас такі пояснення суд оцінює критично, оскільки вони записані зі слів даних осіб, не в повній мірі узгоджуються із суттю адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема не містять інформації про виявлені в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння. Зазначені в поясненні відомості заперечуються ОСОБА_1 та оскільки свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, відомості, викладені в наявних письмових поясненнях цих осіб, не підтверджені належним чином.
Так, у відповідності до правової позиції Верховного Суду у справі № 560/751/17 від 27.06.2019, письмові пояснення свідків не можуть бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Крім цього, у протоколі відсутні жодні відомості про те, що під час проведення огляду чи відмови особи від його проходження поліцейським було застосовано технічні засоби відеозапису та технічного носія з матеріалами відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Тому наявний у справі Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за підписом двох свідків, який зокрема не містить дати та часу його складання, не є належним та допустимим доказом обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Долучене до протоколу направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2022 суд не може прийняти як належний доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зважаючи, що його зміст також не відповідає обставинам, викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення, та не матеріали справи не містять жодних відомостей про доставлення ОСОБА_1 в заклад охорони здоров'я.
Будь-які інші належні та допустимі докази щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За вищевказаних обставин, суд не може прийняти як достатній доказ вчинення адміністративного правопорушення наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення та не може вважати встановленими вказані в ньому працівником поліції обставини, які не підтверджені жодними іншими належними та допустимими доказами, за відсутності підтвердження в судовому засіданні викладених в протоколі обставин та показів свідків, залучених при його складанні.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Статтями 7, 247 п. 1 ч. 1 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки суду не доведено здійснення пропозиції водію пройти відповідний медичний огляд на стан сп'яніння з дотриманням вимог закону та відмова від відповідного огляду не підтверджена жодним належним доказом такої відмови, тому провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, п. 1 ст. 247, 130, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,
Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: