Справа№718/1056/22
Провадження№3/718/572/22
01.07.2022 року м.Кіцмань
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП№2(м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.2 ст.130 КУпАП,-
Відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, відповідно до змісту якого 31.03.2022 року о 11:35 год. ОСОБА_1 в с.Дубівці по вул..Шевченка, Чернівецького району, керував транспортним засобом Geely, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах розписка про отримання повістки Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини (далі -Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).
Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані особі достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними. (Каралевічус проти Литви (Karaleviиius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).
Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду не подав, суддя приходить до висновку, що йому були надані достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, а тому справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у відповідній точності із законом.
Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №041869 від 31.03.2022 року, складеного відносно ОСОБА_1 , останньому ставиться у провину дії, які передбачені частиною першою ст.130 КУпАП, вчинені особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду, тобто порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно ч.2 ст. 130 КУпАП.
Від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 відмовився.
У зв'язку із незгодою водія на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейськими було виписано Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до «Кіцманської ЦРЛ», з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (з відповідними змінами та доповненнями), передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Ч.2 ст. 130 КУпАП, передбачено дії, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно копії постанови від 17.03.2022 року Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено стягнення у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис з бодікамери поліцейського підтверджують фактичні обставини справи.
Беручи до уваги вищезазначене, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, а саме дії, які передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка протягом протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, при порушенні вимог п.2.5 ПДР.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилученням транспортного засобу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 30, 40-1,130 ч. 3, 284, 294 КУпАП, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилученням транспортного засобу .
Стягнути з ОСОБА_1 496,20 гривень судового збору в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд.
Суддя Кіцманського
районного суду: Л.О.Масюк