Справа№ 953/1112/22
н/п 3/953/1363/22
"29" червня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, який працює водієм, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною1 статті 164 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 379972 від 12.01.2022, ОСОБА_1 12.01.2022 об 11-00 годині за адресою: м. Харків, вул. Амурська, 1, ТЦ «Барабашово» здійснював перевезення пасажирів на автомобілі Мерседес, р.н. НОМЕР_1 , без реєстрації суб'єкта фізичною особою-підприємцем та ліцензії.
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за частиною 1 статті 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, ст.3 Конституції України, з урахуванням факту здійснення судом правосуддя в умовах ведення активних бойових дій в м.Харкові, 24.02.2022 в.о. голови Київського районного суду м.Хакова ОСОБА_2 виданий наказ №01-06\21 про відправлення правосуддя в умовах військового стану шляхом забезпечення розгляду невідкладних справ та матеріалів, які пов'язані із забезпеченням діяльності військово-цивільної адміністрації, справ про адміністративні правопорушення, що підлягають негайному розгляду, клопотань слідчих та прокурорів про продовження строків досудового розслідування, про продовження та застосування запобіжних заходів по тяжким та особливо тяжким правопорушенням у вигляді тримання під вартою.
Суддя Київського районного суду м. Харкова Лисиченко С.М. перебувала у відпустці та на лікарняному з 09.03.2022 по 20.05.2022.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання, призначене на 29.06.2022, повторно не з'явилася, про час та день розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Згідно з положеннями статті 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 164 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень статті 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши надані разом з протоколами про адміністративні правопорушення матеріали, суд встановив наступне.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів щодо інкримінованого особі адміністративного правопорушення, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (частина 2 статті 251 КУпАП).
Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані суду особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення докази, які свідчать про наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак проступку для притягнення особи до відповідальності: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Диспозиція частини 1 статті 164 КУпАП передбачає порушення порядку проведення господарської діяльності - провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Так, об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності (див. Господарський кодекс України, Закони України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про основні засади державного регулювання господарської діяльності").
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Суб'єкт адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому, суд зазначає, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, Харківським районним управлінням поліції №1 ГУНП в Харківській області надано суду лише протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 379972 від 12.01.2022. Будь-яких доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, зокрема, пояснення свідків та самого правопорушника, кому саме належить автомобіль Мерседес, р.н. НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого відповідною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до вимог статей 7, 254 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах складеного протоколу, що є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії"), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Судом встановлено, що на день розгляду даної справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статті 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Зазначене узгоджується з висновком, викладеним Верховним Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 686/4557/18
Незважаючи на те, що на час розгляду справи сплили строки накладення адміністративного стягнення за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, разом з цим тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на орган, який склав адміністративний протокол, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення, а також те, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом давали підстави суду вважати про наявність вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП ОСОБА_1 , як зазначено поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 379972 від 12.01.2022, суд ваажає за необхідним закрити провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір по даній справі не підлягає стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 164 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СУДДЯ С.М. Лисиченко