Копія
Справа № 397/803/21
н/п : 1-кп/397/14/22
Іменем України
29.06.2022 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121020000219від 07.04.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, за національністю - ром, з неповною середньою освітою, який не працює, неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України(далі - КК України),
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ТДВ «2-й ім. Петровського цукровий завод» ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
04.04.2021 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення металевої труби, встановленої на охоронюваній території між фільтраційними полями № 7 та № 8 ТДВ “2-й ім. Петровського цукровий завод”, що розташовані за вул. Тясминська Кропивницького району Кіровоградської області, в напрямку руху від смт. Олександрівка до с. Косарі Кам'янського району Черкаської області.
04.04.2021 близько 06:00 год ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного наміру, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, прибув на вказану охоронюванутериторію, та за допомогою лопати, яку приніс з собою на місце вчинення кримінального правопорушення, відкопав металеву трубу довжиною 380 см, діаметром 440 мм, з товщиною стінки - 8 мм, якою з'єднувались фільтраційні поля № 7 та № 8.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на викрадення вказаної металевої труби, ОСОБА_3 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, використовуючи болгарку із акумуляторним пристроєм, розпиляв викопану металеву трубу на три частини довжиною 100 см, 120 см та 160 см.
04.04.2021 близько 06:30 год ОСОБА_3 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_7 , з яким домовився про перевезення вказаної металевої труби на автомобілі останнього. ОСОБА_7 , який був необізнаний в тому, що дії ОСОБА_3 незаконні, на його пропозицію погодився та на власному автомобілеві марки «ВАЗ» моделі «2106», державний номер НОМЕР_1 прибув на місце вчинення кримінального правопорушення.
У подальшому, близько 07:00 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 помітив охоронець ТДВ “2-й ім. Петровського цукровий завод” ОСОБА_8 , та ОСОБА_3 з причин, що не залежали від його волі, не зміг довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на викрадення вказаної металевої труби, належної ТДВ “2-й ім. Петровського цукровий завод”, вартість якої становить 1719 грн., із сховища (охоронюваної території).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, проте на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань.
Представник потерпілого ОСОБА_5 у судовому засіданні на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показань.
Ураховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, судом установлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, суд провів судовий розгляд провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз'яснено.
Оскільки, обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю визнає провину, а тому за згодою учасників судового провадження, суд обмежився дослідженням матеріалів провадження, які характеризують особу обвинуваченого, досудової доповіді та речових доказів, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності відношення останнього до вчиненого ним кримінального правопорушення.
Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту, визнається судом доведеним і воно ніким не оспорюється. У зв'язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Як особа, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо (компрометуючими матеріалами селищна рада не володіє), раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Також, судом враховується і досудова доповідь на обвинуваченого, згідно з якою, виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення чи обмеження його волі (а.м.к.п. 94-96).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Суд зауважує, що обвинувачений, якому 25 років, жодного разу не порушував закон (не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності), жодних негативних наслідків для суспільних чи приватних інтересів окремих осіб, від вчиненого кримінального правопорушення не настало, а тому є підстави визнати такими, які пом'якшують покарання обвинуваченому, з-поміж зазначених вище обставин, також те, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також відсутність тяжких наслідків від вчиненого ним кримінального правопорушення.
Санкцією ч. 3 ст. 185 КК України визначено, що за дії, які передбачені в диспозиції вказаної статті, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Приписи ст. 69 КК України про призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом'якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Тобто для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте у будь-якому разі встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
Такий висновок зробив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 27.04.2021 (справа № 712/4384/20, провадження №51-548км21).
Враховуючи наявність трьох обставин, які пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також відсутність тяжких наслідків від вчиненого ним кримінального правопорушення), які на переконання суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який має молодий вік, до вчинення кримінального правопорушення жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності, при цьому протягом більше року з моменту вчинення даного кримінального правопорушення не вчиняв нових кримінально-караних діянь, за місцем проживання характеризується посередньо, внаслідок його дій шкода жодній особі не спричинена, при цьому обвинувачений попросив у представника потерпілого вибачення, яке прийнято останнім, має постійне місце проживання, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, а тому суд доходить до переконливого висновку, що покарання у виді позбавлення волі, навіть на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, буде явно недоцільним і несправедливим. Таким чином, у суду наявні законні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, і є доцільним перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Визначаючи розмір покарання у виді штрафу, суд ураховує, що ОСОБА_3 вчинив замах на кримінальне правопорушення, яке є тяжким злочином, при цьому суд, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який не працює офіційно, уважає, що достатнім для виправлення, перевиховання ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так й іншими особами, буде покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Саме такий вид і розмір покарання в повній мірі буде відповідати меті покарання, яка закріплена у ст. 50 КК України.
Підстави для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 на період апеляційного оскарження даного вироку, відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні представником потерпілого не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373-374, 376, 394-395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Речові докази:
- три частини металевої труби діаметром 440 мм кожна, з товщиною стінки 8 мм, довжиною 100 см, 120 см та 160 см відповідно, які передані під розписку на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 , залишити у його володінні.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити прокурору та обвинуваченому.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_______________2022 року набрало законної сили.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Копію засвідчено «___»________________2022 року.