Справа № 216/2087/22
провадження 1-кп/216/613/22
іменем України
01 липня 2022 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та виклику учасників кримінального провадження кримінальне провадження №12022046230000181 від 20.06.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Валове Криворізького району Дніпропетровської області, українки, громадянки України, маючої на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючої на посаді заступника керуючого магазину «Продукти 136» ТОВ ОПТОРГ 15», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,-
05.08.2021 року, ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, маючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме грошовими коштами з державного бюджету України у вигляді допомоги на дітей одиноким матерям, всупереч об'єктивній дійсності, внесла до змісту вищезгаданої заяви завідомо неправдиві відомості щодо здійснення купівлі квартири, оплата за котру перевищує 50000 гривень за 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги, приховавши від адміністрації управління соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації факт придбання 15 грудня 2020 року нею нерухомого майна, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 130000 гривень, так як відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» та відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги їй було б відмовлено у надання зазначеної соціальної допомоги, однак ОСОБА_2 подала недостовірні відомості уповноваженій особі управління соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації, що в подальшому стало підставою для нарахування останній в період часу з 01.01.2021 року по 30.06.2021 року допомоги на дітей одиноким матерям у сумі 5211,00 грн. Таким чином. ОСОБА_2 в період часу з 01.01.2021 року по 30.06.2021 року шляхом обману, заволоділа грошовими коштами з державного бюджету України на загальну суму 5211,00 гривень.
Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із заявою обвинуваченої ОСОБА_2 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку відповідно до положень ч. 1,2 ст.302 КПК України, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, відповідно до правил, передбачених ст.ст. 381-382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обвинувачена ОСОБА_2 , яка була представлена захисником ОСОБА_4 , надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.
Також, у вказаній заяві зазначила, що її згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без її участі є добровільною, без будь-якого незаконного примусу чи обіцянки, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, приймаючи до уваги заяву останньої, в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, як зловживання чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком; наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше не судима, має постійне місце проживання, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, заподіяну майнову шкоду не відшкодувала.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у межах санкції частини та статті, за якою кваліфіковано її дії, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари за вчинене, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів засудженою.
Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає, оскільки для застосування даної норми необхідною умовою є наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_2 під час досудового розслідування по кримінальному провадженню запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його обрання та застосування суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні, запобіжні заходи не застосовувалися
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У відповідності до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_5