Справа № 215/2073/22
3/215/1108/22
30 червня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка протягом року не притягалася до адміністративної відповідальності; перебуває у відпустці по догляду за дитиною, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
09.06.2022 р. о 16:50 год. ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не приділяє належної уваги, не контролює поведінку. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, з протоколом серії ВАВ № 084201 не погодилася, пояснила, що дитина тільки навчилась ходити, і коли її син ОСОБА_2 був біля дивану, граючись втратив координацію та впав, внаслідок чого вдарився головою об ніжку столу. Після чого остання поїхала до лікарні, де після рентгеноскопії лікарем встановлено, що травматичні зміни у черепі відсутні.
Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме протокол (а.с. 2), письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.4), електронний рапорт (а.с. 3), свідоцтво про народження (а.с. 5), копію паспорту (а.с. 6), копію медичної довідки (а.с.7), дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, у вигляді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Під неналежним вихованням слід розуміти свідомі дії та вчинки повнолітніх осіб (у даному випадку батьків), які сприяли вчиненню їхньою малолітньою дитиною правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, ст.256 КУпАП.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №084201 вказано, що ОСОБА_1 09.06.2022 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, а саме: не приділяє належної уваги, не контролює поведінку. Тобто всупереч вищевказаним положенням закону поліцейським зазначені загальні поняття, без опису самої події і наслідків , до яких вона призвела
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у звязку з неналежним оформленням протоколу та при відсутності достатніх і переконливих доказів скоєння адміністративного правопорушення та наявності вини ОСОБА_1 , справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 слід провадженням закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбачене за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 184 ч.2, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 283, 284, 287 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.