Справа № 212/5189/21
2/212/220/22
21 червня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді: Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання: Машошиної Ю.О., розглянувши у відсутності сторін та без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Акцент-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Акцент-Банк”, ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-
встановив:
У червні 2021 року Акціонерне товариство “Акцент-Банк” (далі - АТ “Акцент-Банк”) звернулося до суду із вказаним позовом до відповідача. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.03.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява разом з умовами та правилами і Тарифами складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Банк на боргові зобов'язання за кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі встановленому тарифами банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13, що підтверджується п.2.1.1.12.6 умовами та правилами надання банківських послуг. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 10.04.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 25666,03 грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 18623,61 грн., заборгованість по відсоткам становить 7042,42 грн. Позивачем неодноразово вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати зобов'язання, однак відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань, заборгованість за договором не погашає. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка утворилась у розмірі 25666,03 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.
Ухвалою суду від 25 червня 2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Акцент-Банк”, ОСОБА_2 про захист прав споживачів, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
У зустрічному позові ОСОБА_1 зазначив, що позивачем не надано копії договору про отримання кредитних коштів, натомість додано лише анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в «А-банку», а отже неможливо застосувати до даних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України щодо договору приєднання, оскільки правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер і можуть неодноразово змінюватись самим Банком, а отже підписана лише анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки анкета-зава не може розцінюватися, як стандартна (типова) форма кредитного договору. Порядок підписання анкети-заяви є одностороннім, умови, що в ній викладені не підлягають задоволенню, що порушує п. 3 ч. 1 ст. 3 та п. 14 ч. 3 ст. 18 ЦК України. Підписана відповідачем 22.03.2019 року анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не є самим кредитним договором , не містить умов отримання кредиту, умов та строків його повернення, відсотків за користування, штрафних санкцій та пені. Відповідачу не було роз'яснено умови договору, не надано жодних додатків стосовно умов договору чи їх зміни. АТ “Акцент-Банк” не було надано суду копії самої кредитної картки, її номера, інших реквізитів, яку начебто отримано відповідачем, не надано доказів цільового призначення цієї картки, а також первинних бухгалтерських документів щодо відкриття, обслуговування особового рахунку, проведення бухгалтерських операцій (трансакцій) по особовому рахунку. Позивачем порушено Наказ Державної судової адміністрації № 814 від 20.08.2019 року “Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України”, оскільки матеріали містять частину тексту, який не має змоги вивчити належним чином. До позовної заяви копія Статуту додана не в повному обсязі, не вказано, чи має право Голова правління банку передовіряти свої повноваження третім особам, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про повноваження і персональні дані представника позивача. Копія Статуту надана в редакції 22 квітня 2019 року (Протокол №1/2019 від 22 квітня 2019року), а Анкета-заява була оформлена 22 березня 2019 року, тобто, рівно за місяць до утвердження поданої до суду редакції статуту. У відповідності до КВЕД 64.19 АТ “Акцент-Банк” має право здійснювати виключно інші види грошового посередництва, що не включає оброблення трансакцій, які виконуються за допомогою кредитних карток. Згідно Банківської ліцензії № 16, виданої Національним банком України Публічному Акціонерному товариству “Акцент-Банк” на право здійснювати банківські операції, дані операції визначені частиною першою та пунктами 5 - 11 частини другої статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 09.10.2009 року, при цьому у вказаній в банківській ліцензії статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” відсутнє згадування про право банка здійснювати будь-які кредитні операції і транзакції по ним. Вказані дії банку вчинені із застосуванням обману та нечесної підприємницької практики, внаслідок чого відповідачу за первісним позовом завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 60 000 грн.
Від АТ “Акцент-Банк” надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували в повному обсязі. В обґрунтування вказано, що відповідач за первісним позовом в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Доказом наявності факту виконання вимог Закону України “Про захист прав споживачів” є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів. До матеріалів справи додано тарифи із сайту Банку, паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка", в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка тощо. Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію”. Номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор між сторонами погоджено, а саме його зазначено особисто відповідачем в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яку він підписав власноруч. Крім того, відшкодування моральної шкоди за кредитним договором не передбачено, моральна шкода жодним чином не доведена, суду не надано жодних доказів її спричинення.
Ухвалами суду від 02 грудня 2021 року у підготовчому судовому засіданні відмовлено в задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді, про скасування ухвали про відкриття провадження та повернення первісного позову.
Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року матеріали вказаної цивільної справи передано на вимогу до Дніпровського апеляційного суду, провадження зупинено до перегляду в апеляційному порядку ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року про відмову у скасуванні ухвали про відкриття провадження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29.12.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту, справу передано до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року провадження по вказаній цивільній справі поновлено, справа призначалась до розгляду по суті неодноразово.
Представник позивача за первісним позовом АТ “Акцент-Банк” про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у відзиві на зустрічну позовну заяву просив розглядати справу за його відсутністю.
У судове засідання 11 травня 2022 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву, в який просив відкласти судові засідання по справі до закінчення строку дії в країні воєнного стану.
У наступне судове засідання 21 червня 2022 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення СМС-повідомлень на номер телефону власноруч вказаному ним у своїй заяві про згоду на отримання СМС інформування, а також шляхом направлення повістки про виклик до суду на електронну адресу, причини своєї неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Вирішуючи птання щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.
Відповідно до рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених Радою суддів України 02 березня 2022 року, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні на день розгляду даної справи.
На день розгляду даної справи, ані на території міста Кривого Рогу, ані на території Дніпропетровської області не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка у даних регіонах є стабільною, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із введенням на території України воєнного стану.
Також, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості за об'єктивних обставин, брати участь відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні.
У даній справі питання права не становлять особливої складності, справа перебуває в провадженні суду з 16.06.2021 року, при цьому сторони в повній мірі реалізували свої права на подання до суду заяв по суті справи та наявних доказів, підготовче судове засідання по справі проведено за участю ОСОБА_1 , де вирішено повною мірою всі його заяви та клопотання.
Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, окрім іншого, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням викладеного вище, повторної неявки в судове засідання ОСОБА_1 , що має статус як відповідача за первісним позовом так і позивача за зустрічним позовом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 22 березня 2019 року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 7). У вказаній анкеті-заяві ОСОБА_1 зазначив свої персональні дані, такі як ПІБ, дата народження, ІНН, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, освіту, сімейний стан, тип володіння нерухомістю за адресою проживання, соціальний статус.
У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. А також, що він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua. Зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-банку www.a-bank.com.ua.
До анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка”, який 22.03.2019 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 (а.с.7 зворотній бік, 8).
Розділом 3 паспорту споживчого кредиту зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, зокрема: тип кредиту -поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту - по картці «Універсальна» до 50 000 грн., по картці «Універсальна Голд» - до 50000 грн.; строк кредитування - 240 місяців; мета отримання кредитуна - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, строк надання кредиту протягом одного дня.
Розділом 4 паспорту споживчого кредиту зазначено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка - пільгова 0,000001 % на місяць, базова процентна ставка по картці «Універсальна» - 3,9 % в місяць (46,8 % річних), по картці «Універсальна Голд» - 3,7 % в місяць (44,4% річних); тип процентної - ставкифіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит); загальні витрати за кредитом по картці «Універсальна» - 85 459,96 грн. (кредитний ліміт 25 000 грн.), по картці «Універсальна Голд» - 95 561,72 грн. (кредитний ліміт 25 000 грн.); реальна річна процентна ставка, відсотків річних по картці «Універсальна» 58,23 % річних, по картці «Універсальна Голд» - 56,44% річних.
Розділом 5 паспорту споживчого кредиту визначено порядок повернення кредиту, щомісяця до 25 числа поточного місяця 5 % від заборгованості не менше 100 грн., не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості.
У розділі 6 паспорту споживчого кредиту встановлено, процентну ставку, яка застосовується привиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, по картці «Універсальна» 7,8 % в місяць, по картці «Універсальна Голд» - 7,4 % в місяць.
Згідно з розділом 7 паспорта, споживача було повідомлено про право відмовитись від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України “Про споживче кредитування”, достроково повернути споживчий кредит без будь-якої додаткової плати, пов'язаної з достроковим поверненням. Зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2019 року. Споживачем підтверджено отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Також, споживачем підтвердження отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором.
Також, банком додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ “Акцент-Банк”, розміщеного на сайті htts://a-bank.com.ua/terms в розділі “Умови та правила”, Тарифи користування кредитною карткою “Універсальна”.
У витягу з Тарифів користування кредитною карткою “Універсальна” зазначено умови кредитування, зокрема: базову відсоткову ставку на залишок заборгованості в місяць у розмірі 3,9 %, пільговий період до 55 днів (діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою заборгованості); розмір обов'язкового щомісячного платежу 5 % від заборгованості (не менше 100 грн., не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості) тощо (а.с. 13).
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти, (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором № б/н від 22.03.2019 року вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 10.04.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 25666,03 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 18623,61 грн., заборгованість по відсоткам 7042,42 грн. (а.с.6).
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), просить стягнути відсотки за користування кредитом, обґрунтовуючи позовні вимоги цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався не лише на розрахунок кредитної заборгованості за договором, а й на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ “Акцент-Банк”, розміщеного на сайті www.a-bank.com.ua/terms, як невід'ємну частину кредитного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті www.a-bank.com.ua/terms, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи, Умови та правила розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету від 22.03.2019 року, а також, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Не можуть бути застосовані до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг у АТ “Акцент-Банк”, які викладені на банківському сайті www.a-bank.com.ua/terms неодноразово змінювалися самим АТ “Акцент-Банк” у період - з часу виникнення спірних правовідносин (22 березня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (16 червня 2021), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
При цьому згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору непідписані Умови та Правила викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15).
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті www.a-bank.com.ua/terms, який міститься у матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22 березня 2019 року шляхом підписання заяви позичальника.
Крім того, паспорт споживчого кредиту містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2019 року, а заявлені позивачем складові заборгованості у вигляді відсотків нараховані за межами періоду чинності паспорта, підписаного відповідачем.
Із змісту цього паспорта також вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в Паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитом у будь-якому розмірі, а отже відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ “Акцент-Банк” заборгованості по процентам у розмірі 7042,42 грн, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 22 березня 2019 року, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті www.a-bank.com.ua/terms не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору.
З огляду на встановлені обставини, суд відхиляє твердження ОСОБА_1 щодо недоведеності факту укладення між ним та АТ «Акцент-Банк» будь-якого кредитного договору, оскільки з досліджених судом доказів об'єктивно встановлено факт укладення такого договору, який не оспорений позичальником, крім того, ОСОБА_1 не реалізував свого права відмовитись від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів, а навпаки активно користувався кредитними коштами, здійснюючи зняття готівки в банкоматах та оплату ігрових сайтах, а також здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується випискою з рахунку (а.с.82-83).
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Слід звернути увагу на те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, та береться судом до уваги у сукупності з іншими доказами.
Відповідно до розрахунку банку, який перевірений судом та не спростований відповідачем ОСОБА_1 , сума заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 18623,61 грн., що також підтверджується випискою по рахунку (а.с. 6), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд відхиляє твердження позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо відсутності законних підстав для здійснення будь-яких банківських операцій АТ «Акцент-Банк» та не доведеності повноважень представника банку належним чином, з огляду на наступне.
Згідно доданої до позову виписки з ЄДРПОУ АТ «Акцент-Банк» має право на здійснення основного виду економічної діяльності за кодом КВЕД 64.19, керівником підприємства є ОСОБА_3 (а.с.15).
Відповідно до Національного класифікатору видів економічної діяльності, основним видом економічної діяльності АТ «Акцент-Банк» за кодом КВЕД 64.19 є «Інші види грошового посередництва» КВЕД ДК 009:2010 (що діє з 01.01.2012), що включає приймання депозитів і/або аналогів депозитів, а також надання кредитів і позик. Надання кредитів може виконуватися в різних формах, таких як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо. Грошове посередництво зазвичай здійснюють фінансові установи, крім центрального банку, такі як: комерційні банки; ощадні банки; кредитні спілки тощо.
Крім того, право АТ «Акцент-Банк» здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» підтверджено доданою до позову засвідченою копією банківської ліцензії № 16, виданою Національним банком України та зареєстрованої 30.10.1992 року за № 127 (а.с.16).
Згідно долученої до позову копії довіреності № 22939404-К-Н-О Голова Правління банку Кандауров Ю.В. уповноважив керівника напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ "Акцент-Банк" Шкапенко О.В. представляти інтереси банку у всіх огранах державної влади, в тому числі у всіх місцевих судах (а.с.19-20).
Згідно п.п.є) п.9.4.4 Статуту АТ "Акцент-Банк", до повноважень Голови Правління банку належить, окрім іншого, видача довіреностей на вчинення дій від імені банку, а отже суд вважає повноваження представника АТ "Акцент-Банк" Шкапенко О.В., що звернувся до суду із даним позовом такими, що підтвреджені належним чином з дотриманням вимог ч.3 ст.58, п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України.
Оцінюючи вимоги зустрічного позову щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 60000 грн., суд зазначає наступне.
Ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зміст зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, судом не встановлено законності таких вимог, не встановлено обґрунтованості заявленого розміру моральної шкоди, не встановлено доказів, якими підтверджено факт заподіяння будь-якої шкоди, а також не встановлено осіб, неправомірними діями чи бездіяльністю яких було завдано шкоду, при цьому у зустрічному позові зазначено дві особи відповідача, але не визначено вимоги до жодного з них.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що зустрічний позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи результат вирішення спору, з відповідача за первісним позовом належить стягнути також судові витрати по справі у пропорційному порядку від заявленої ціни позову до задоволених позовних вимог (18623,61*2270/25666,03) в розмірі 1647,14 грн.
У відповідності до ст.ст. 207, 526, 530, 549, 551, 626, 628, 638, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України суд, -
постановив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Акцент-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 березня 2019 року у розмірі 18 623 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять три) гривні 61 копійку, а також витрати на оплату судового збору у розмірі 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) гривень 14 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Акцент-Банк”, ОСОБА_2 про захист прав споживачів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач за первісним позовом: Акціонерне товариство “Акцент-Банк”, код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження юридичної особи: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано відповідно до вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України 01.07.2022 року.
Суддя: М.Д.Власенко