21 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/16571/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Берднік І. С.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Цурка Н. О.,
відповідача - Пустовіт О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 (судді: Сітайло Л. Г. - головуючий. Євсіков О. О., Буравльов С. І.) і рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 (суддя Трофименко Т. Ю.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про витребування майна з чужого незаконного володіння (квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 643799380000) з посиланням на положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, відмовлено у задоволенні позову з огляду на те, що у цьому випадку позивач не довів наявності обставин, які входять до предмета доказування у справі про витребування майна з чужого володіння на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не підтвердив належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності у нього права власності або іншого суб'єктивного права титульного володільця на витребуване майно, адже, за переконанням суду, спірне майно у володінні (власності) позивача ніколи не перебувало та, відповідно, не могло вибути з його володіння у користування відповідача. При цьому, суди попередніх інстанцій, зважаючи на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, зазначили, що договір № 80/7-4 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна не є доказом наявності підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на нерухоме майно.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити повністю, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норм матеріального права, а саме статті 190, 512-514, 655, 692 Цивільного кодексу України та допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 73, 74, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та не врахували висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14, а також встановили обставини справи на підставі недопустимих.
Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду від 18.02.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі № 910/16571/20, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.03.2022.
У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні розгляд справи № 910/16571/20 15.03.2022 не відбувся.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022 визначено такий склад колегії суддів у цій справі: Дроботова Т. Б. - головуючий суддя, Багай Н. О., Берднік І. С.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 12.04.2022 було постановлено здійснити розгляд справи № 910/16571/20 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у судовому засіданні 31.05.2022, яке за клопотанням скаржника було відкладено на 21.06.2022.
21.06.2022 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про відмову від позову у справі № 910/16571/20 в порядку статей 191, 307 Господарського процесуального кодексу України та повернення судового збору на підставі частини 2 статті 130 цього Кодексу, яку підписано директором ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" Стрижко Є. О., яка діє на підставі статуту товариства.
Заперечень на вказану заяву від присутнього у судовому засіданні представника відповідача не надійшло.
Згідно із статтею 307 Господарського процесуального кодексу України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
У частинах 1, 2 та 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Сторонам роз'яснено наслідки такої процесуальної дії, як відмова позивача від позову.
Оскільки заява про відмову від позову підписана уповноваженим представником позивача (згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а саме директором ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" Стрижко Є. О., та зважаючи на те, що відмова від позову не суперечить інтересам товариства та є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого у статті 14 Господарського процесуального України, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про відмову від позову у цій справі.
Водночас у заяві про відмову від позову ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" з посиланням на частину 2 статті 130 Господарського процесуального кодексу України просило повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченої ним суми судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 1З0 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У частині 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Ураховуючи наведені положення законодавства та зважаючи на клопотання позивача про повернення судового збору за подання касаційної скарги, позивач має право на повернення йому із Державного бюджету України 50 відсотків від сплаченої згідно з платіжним дорученням від 07.02.2022 № 6215 суми судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, що становить 24 430,50 грн.
Керуючись статтями 130, 191, 231, 234, 235, 307 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про відмову від позову у справі № 910/16571/20 задовольнити.
2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від позову у справі № 910/16571/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про витребування майна з чужого незаконного володіння.
3. Визнати нечинними рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у справі № 910/16571/20.
4. Провадження у справі № 910/16571/20 закрити.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого товариством під час подання касаційної скарги у сумі 24 430,50 грн (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять грн 50 коп).
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ на виконання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
І. С. Берднік