Рівненський апеляційний суд
Іменем України
21 червня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника-адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Волинським апеляційним судом та Любешівським районним судом Волинської області кримінальне провадження № 12017030140000246 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 248 КК України, за апеляційною скаргою прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника-адвоката ОСОБА_6 на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2019 року,-
Вироком Любешівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України, і призначено покарання - двісті годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 80000 грн.
У пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 248 КК України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виправдані у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
В задоволенні позову Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовлено.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_7 17 вересня 2017 року близько 22.00 год. перебував у 32 виділі 8 кварталу Любешівського лісництва Державного підприємства “Спеціалізоване лісогосподарське агропромислову підприємство” “Любешівагроліс”, поблизу 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, в межах мисливських угідь Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок на території Національного природного парку “Прип'ять-Стохід”, з незаконно здобутою продукцією полювання - головою лося, що, відповідно до ч. 3 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 20 ЗУ “Про мисливське господарство та полювання”, є незаконним полюванням.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що 17 вересня 2017 року в період часу з 19.00 год. до 22.00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ще двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на території Національного природного парку “Прип'ять-Стохід”, поблизу урочища Бучинська дача Любешівського району Волинської області, використовуючи невстановлену органом досудового розслідування вогнепальну зброю та чотирьох мисливських собак, на порушення вимог ст.ст. 12, 14. 17 п.п. 1, 2, 4, 5 ст. 50 ЗУ “Про мисливське господарство та полювання”, ст. 21 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України”, без належного дозволу (ліцензії) в забороненому місці здійснили відстріл мисливських тварин - двох лосів, які перебували в стані природної волі, із подальшим розчленуванням їх туш та поміщення м'яса в полімерні мішки і рюкзаки до багажників автомобілів марки “Ніссан Патроль” р.н. НОМЕР_1 та “Фольксваген Бора” р.н. НОМЕР_2 , які стояли на лісовій дорозі в межах 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, та, всупереч вимог Положення про НПП “Прип'ять-Стохід”, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 514 від 08.10.2017 року, здійснювали полювання з мисливськими собаками без наявності на них паспорта, перебуваючи в межах мисливських угідь, в тому числі, на лісових дорогах, з собаками мисливських порід та з продукцією полювання, заподіявши Любешівській районній громадській організації Українського товариства мисливців та рибалок на загальну суму 80000 грн.
Дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 248 КК України, як незаконне полювання на територіях природно-заповідного фонду за попередньою змовою групою осіб.
Виправдовуючи ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в інкримінованому злочині, суд у вироку зазначив, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, які б свідчили про перебування обвинувачених на території природно-заповідного фонду, в межах мисливських угідь, в тому числі, на лісових дорогах з собаками мисливських порід та з продукцією полювання.
У поданих на вирок суду апеляційних скаргах:
Прокурор, покликаючись на безпідставне виправдання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , доводить, що досудовим розслідуванням, у відповідності до норм КПК України, зібрано достатньо доказів вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України, які є належними і допустимими. Зазначає, що судом невірно надана оцінка всім дослідженим в ході судового розгляду доказам, не спростовано докази обвинувачення, які однозначно вказують на вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.248 КК України, а, відтак, неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність і безпідставно перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 248 на ч. 1 ст. 248 КК України та виправдано ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в пред'явленому обвинуваченні.
Просить скасувати вирок, як незаконний, і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 винними за ч. 2 ст. 248 КК України з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки кожному, задовольнивши в повному обсязі цивільний позов Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок.
У змінах до апеляційної скарги прокурор просить скасувати вирок і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 і ОСОБА_11 винними за ч. 2 ст. 248 КК України з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки кожному, задовольнивши в повному обсязі цивільний позов Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок в сумі 80 000 грн, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 закрити на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із його смертю.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник-адвокат ОСОБА_6 , не оспорюючи вирок в частині виправдання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , доводять, що суд обґрунтував оскаржуваний вирок висновками, які не відповідають фактичним обставинам справи, і сумнівними та неналежними, на їхню думку, доказами щодо визнання винуватості ОСОБА_7 . Зазначається, що сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України - порушення правил полювання, якщо воно завдало істотну шкоду, а також незаконне полювання на територіях природно-заповідного фонду, як і не встановлено причину смерті тварини.
Просять скасувати вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 248 КК України і визнати його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні.
Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги та заперечення щодо апеляційної скарги ОСОБА_7 і його захисника-адвоката ОСОБА_6 , доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на підтримання викладеного у спільній апеляційній скарзі та заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Висновки суду з усіх питань повинні бути викладені у вироку в чітких і категоричних судженнях з наведенням підстав, з яких суд приймає до уваги одні докази і відкидає інші.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не дотримано.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_7 17 вересня 2017 року близько 22.00 год. перебував у 32 виділі 8 кварталу Любешівського лісництва Державного підприємства “Спеціалізоване лісогосподарське агропромислову підприємство” “Любешівагроліс”, поблизу 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, в межах мисливських угідь Любешівської районної громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок на території Національного природного парку “Прип'ять-Стохід”, з незаконно здобутою продукцією полювання - головою лося, що, відповідно до ч. 3 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 20 ЗУ “Про мисливське господарство та полювання”, є незаконним полюванням.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що 17 вересня 2017 року в період часу з 19.00 год. до 22.00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ще двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на території Національного природного парку “Прип'ять-Стохід”, поблизу урочища Бучинська дача Любешівського району Волинської області, використовуючи невстановлену органом досудового розслідування вогнепальну зброю та чотирьох мисливських собак, на порушення вимог ст.ст. 12, 14. 17 п.п. 1, 2, 4, 5 ст. 50 ЗУ “Про мисливське господарство та полювання”, ст. 21 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України”, без належного дозволу (ліцензії) в забороненому місці, здійснили відстріл мисливських тварин - двох лосів, які перебували у стані природної волі, із подальшим розчленуванням їх туш та поміщення м'яса в полімерні мішки і рюкзаки до багажників автомобілів марки “Ніссан Патроль” р.н. НОМЕР_1 та “Фольксваген Бора” р.н. НОМЕР_2 , які стояли на лісовій дорозі в межах 6 виділу 45 кварталу Дольського лісництва ДП “Любешівське лісомисливське господарство”, та, всупереч вимог Положення про НПП “Прип'ять-Стохід”, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 514 від 08.10.2017 року, здійснювали полювання з мисливськими собаками без наявності на них паспорта, перебуваючи в межах мисливських угідь, в тому числі, на лісових дорогах, з собаками мисливських порід та з продукцією полювання, заподіявши Любешівській районній громадській організації Українського товариства мисливців та рибалок на загальну суму 80000 грн.
Визнавши ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.248 КК України, суд зазначив, що встановив перебування ОСОБА_7 і знаходження автомобіля «Фольксваген Бора» 17 вересня 2017 року у володінні обвинуваченого ОСОБА_7 на місці події, та взяв до уваги показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , в яких кожен окремо вказали, що голова лося з рогами на момент виявлення всіх обвинувачених у лісі перебувала в автомобілі «Фольксваген Бора», який був зачинений. До приїзду поліцейських обвинувачений ОСОБА_7 відкрив автомобіль та викинув її з багажника.
ВиправдовуючиОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в пред'явленому обвинуваченні, суд не дав належної оцінки зібраним стороною обвинувачення доказів, зокрема, перебуванню на місці події разом з ОСОБА_7 інших обвинувачених, що підтверджено показаннями свідків у провадженні, наявність в транспортних засобах мішків та рюкзаків з м'ясом тварин, наявність речовини, схожої на кров, на одязі обвинувачених, знаходження обвинувачених у забороненій для полювання території.
Судом також встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 дозволу на полювання лося у 2017 році не мали, всі вони є мисливцями, а, отже, зобов'язані були знати межі мисливських угідь, де полювання дозволено, і виконувати вимоги законодавства про заборону полювання на заповідних територіях.
Твердження суду першої інстанції щодо недостатності доказів перебування ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на території Національного природного парку “Прип'ять-Стохід”, поблизу урочища Бучинська дача Любешівського району Волинської області, для доведеності пред'явленого обвинувачення не можна визнати переконливими, оскільки, згідно показань свідка ОСОБА_16 , до матеріалів додано фотографії, зроблені під час затримання обвинувачених з автомобілями, у яких та біля яких зображено голову лося (з рогами) без верхньої губи, туристичний рюкзак з двома сокирами, наповнені м'ясом тварини білі полімерні господарські мішки, які просочені бурою речовиною, та наповнені м'ясом тварини туристичні рюкзаки. У багажнику автомобіля «Ніссан Патроль» знаходяться два наповнені м'ясом білі полімерні мішки та собака біло-рудого окрасу. Поблизу багажника на землі розкидано декілька наповнених полімерних мішків, наповнених м'ясом тварин. На фотографіях також зображено принаймні три собаки. За кермом автомобіля «Ніссан Патроль» в камуфляжній куртці сидить обвинувачений ОСОБА_10 .
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо допущення судом першої інстанції істотного порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді провадження, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим вирок суду не може вважатися законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити в сукупності всі обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку та в залежності від встановленого, ухвалити відповідне процесуальне рішення.
Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів ,- У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги задовольнити частково.
Вирок Любешівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2019 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 скасувати з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3