Справа № 643/11706/20 Номер провадження 11-кп/814/1193/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 червня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021221170002200 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2022 року,
встановила:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, із середньою освітою, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченому за ч.ч. 1, 2 ст. 186 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 липня 2022 року.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 19 вересня 2021 року близько 01 год. 30 хв., перебуваючи з іншою невстановленою особою поблизу буд. АДРЕСА_3 , повторно, відкрито заволоділи 2 мобільними телефонами, спричинивши потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальних збитків на суму 800 грн. та 2850 грн. відповідно, після чого з місця злочину зникли.
Проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, зважаючи, відповідно листа ВС №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену судом при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні, не здійснюючи надмірного витребування матеріалів у сторін, суд першої інстанції мотивував своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 нетяжкого та тяжкого злочину та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування до обвинуваченого тримання під вартою.
На ухвалу суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Свої вимоги мотивує тим, що він є єдиним годувальником у сім'ї та тим, що мати похилого віку та два брати потребують його допомоги. Крім того, зазначає, що він має постійну адресу проживання та не має наміру переховуватися від суду.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12021221170002200 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 186 КК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд, відповідно листа ВС №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, зважаючи на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену судом при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні, не здійснюючи надмірного витребування матеріалів у сторін, проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, врахував положення наведених вище норм процесуального закону, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.
Також, суд належним чином врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів.
Наведені обвинуваченим доводи про наявність у нього матері похилого віку та двох молодших братів, які потребують його допомоги, постійного місця проживання та реєстрації, не свідчать про зменшення ризиків, на які посилається суд першої інстанції.
Вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені обвинуваченим доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4