Рішення від 30.06.2022 по справі 563/544/22

Cправа № 563/544/22

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Заруцький А.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Корець,в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн. щомісячно і до досягнення дочкою 23 років, за умови, що вона продовжуватиме навчання.

Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. Мають повнолітню дочку, яка продовжує навчання в Корецькому ВПУ. Термін навчання до 21 червня 2023 року. Дочка повністю знаходиться на її утриманні, навчається на денній, платній формі, не може влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Матеріальної допомоги на утримання дочки в добровільному порядку відповідач не надає.

В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, просить задоволити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 лютого 2004 року.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджує свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 досягла повноліття, але продовжує навчання в Корецькому вищому професійному училищі №24, третій атестаційний рівень, термін закінчення навчального заладу - 21 червня 2023 року, що підтверджує довідка №299 від 13 квітня 2022 року.

Відповідно до ст.8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст.199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз ст.ст. 199, 200СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З матеріалів справи видно, що дочка сторін навчається стаціонарно, у зв'язку із чим не працює, потребує матеріальної допомоги на навчання, харчування, одяг, канцелярське приладдя. Крім того, загальновідомими є обставинами, які не потребують доказування, що дочка сторін повинна харчуватися, існує щоденна потреба у засобах гігієни, одязі та взутті. На даний час ОСОБА_3 не спроможна себе забезпечити, то саме на батьків покладається такий обов'язок.

Обов'язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітнього сина, який навчається, не може бути перекладено винятково на його матір. Закон рівною мірою покладає обов'язок щодо утримання повнолітнього сина який навчається, на обох батьків, що забезпечить належне його утримання.

Враховуючи те, що повнолітня дочка сторін продовжує навчання, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, знаходиться лише на утриманні позивача, натомість відповідач в добровільному порядку не приймає участі в утриманні сина, суд вважає, що відповідач, як фізично здорова людина, спроможний сплачувати аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить з того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів, про те що відповідач спроможний сплачувати аліменти в розмірі, який вона просить згідно позовних вимог. Тому з цих міркувань, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд вважає позов задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти в розмірі по 1500 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 20 травня 2022 року і до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, за умови, що вона продовжуватиме навчання.

Судові витрати стягнути із відповідача на користь держави, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору в даній категорії справ.

Керуючись ст.ст.10, 12, 19, 81, 89, 263-265, 268, 274, 280-289, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот ) гривень щомісячно, на період навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів проводити щомісячно, починаючи з 20 травня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: с. Головниця, Рівненського району, Рівненської області .

Суддя:

Попередній документ
105026649
Наступний документ
105026651
Інформація про рішення:
№ рішення: 105026650
№ справи: 563/544/22
Дата рішення: 30.06.2022
Дата публікації: 04.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Корецький районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів