Справа № 366/658/22
Провадження номер 1-кп/366/129/22
Іменем України
01 липня 2022 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , звинувачених у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної проокуратури Київської обласної прокуратури направлено кримінальне провадження з обвинувальним актом за звинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , звинувачених у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, провадження підсудне Іванківському районному суду Київської області, просив призначити справу до розгляду.
Представник потерпілого не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду, клопотань не надійшло.
Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , також просили суд призначити справу до судового розгляду, клопотань від останніх не надійшло.
При вирішенні питання щодо можливості призначення кримінального провадження до розгляду суд виходить з наступного,
Відповідно до ст. 314 КПК України за результатами проведення підготовчого судового засідання суд має право прийняти наступні рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
При дослідженні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування судом встановлено наступне.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у тому, що 15.03.2022 року, приблизно о 08 годині ранку, побачивши пошкоджене вікно з вивіски магазину Ева № НОМЕР_1 , що обслуговується ТОВ «Руш» та знаходиться за адресою: вул. Київська, 30 а, смт. Іванків Вишгородського району Київської області, вступивши між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення таємного викрадення чужого майна, проникли до приміщення магазину, звідки таємно викрали непродовольчі товари, чим заподіяли потерпілому в особі ТОВ «Руш», майнову шкоду, на загальну суму 2852 грн. 22 коп.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача;
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Однією з основних засад кримінального провадження є законність, яка визначає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 6 ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення щонайменше такі права:
a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
б) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Таким чином, для забезпечення ефективного захисту від пред'явленого обвинувачення, пред'явлене особі обвинувачення повинно бути детальним, повним, чітким та зрозумілим та містити у собі усі відомості щодо події кримінального правопорушення, виду та розміру шкоди, форми вини, мотиву та мети кримінального правопорушення, тощо.
На переконання суду, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Так, в обвинувальному акті в повній мірі не вказана вартість викраденого майна, у викраденні якого обвинувачується ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , адже є очевидним, що вартість викраденого майна та матеріальна шкода є поняттями не ідентичними. Крім того, в результаті протиправних дій підсудних, з приміщення магазину «Ева» було викрадено непродовольчих товарів на 3 аркушах А4 обвинувального акту, вартість більшості викраденого майна (товарів), під час досудового розслідування чомусь з невідомих причин, не встановлено, що у свою чергу позбавляє належного власника майна реалізувати свої права потерпілого у кримінальному провадженні.
Таким чином, суд вважає, що в обвинувальному акті, немає точних та остаточних відомостей про вартість викраденого майна та заподіяну майнову шкоду потерпілому у кримінальному провадженні, що безумовно перешкоджає здійсненню як обвинуваченим ефективного захисту від пред'явленого обвинувачення, так і належному потерпілому у реалізації своїх прав у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим обвинувальний акт належить повернути прокурору.
Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України,
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звинувачених у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повернути прокурору Іванківського відділу Вишгородської окружної проокуратури Київської обласної прокуратури, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 (семи) днів після її оголошення через суд, який її ухвалив.
Суддя