Справа № 276/1457/20
Провадження по справі№ 1-кп/276/28/22
29 червня 2022 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020060140000184, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2020,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Черняхів Черняхівського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні інших осіб не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
04.07.2020 близько 06 год. 30 хв. між неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , які перебували в середині спальної кімнати №1 житлового будинку по АДРЕСА_2 , на грунті неповернення боргу, виник словесний конфлікт, в ході якого в ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , в зазначений день, час та місці ОСОБА_3 підійшов до останнього, який знаходився в положенні сидячи на ліжку в кімнаті будинку, та кулаками рук наніс потерпілому не менше 4 ударів по обличчю та шиї ОСОБА_7 . В послідуючому, ОСОБА_3 кулаками рук наніс ОСОБА_7 не менше 11 ударів в область грудної клітки, а також не менше 3 ударів в область живота потерпілого. Від отриманих тілесних ушкоджень в область живота ОСОБА_7 близько 17 год. 00 хв. того ж дня помер за місцем свого проживання.
У результаті нанесених ударів у ОСОБА_7 утворилися тілесні ушкодження у вигляді 3 масивних синців обличчя, 2 крововиливів в м'які тканини голови, синець шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та які в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, також 5 синців грудної клітки з правого боку, 6 синців грудної клітки з лівого боку, 11 крововиливів в м'які тканини грудної клітки, перелом 3, 4 ребер по лівій задньо-підпахвинній ліній, перелом 6, 7 ребер по лівій середньо-підпахвинній лінії прямого характеру, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, а також 2 синців з правого боку передньої черевної стінки (живота), 3 крововиливів в м'які тканини живота, розрив брижі тонкого кишківника з від'єднанням брижі від кишкової трубки з гемоперітонеумом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення, та які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
В ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнавав частково, заперечувавши факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , які спричинили смерть останнього. Повідомив, що близько 6-7 годин ранку, в червні чи липні 2020 року, точно не пам'ятає, з власної ініціативи приїхав на скутері в с.Хичів до домоволодіння ОСОБА_7 , щоб забрати борг у розмірі 200 гривень, який останній заборгував його батьку ОСОБА_8 . Постукавши у вікно, двері до будинку відчинила сестра потерпілого - ОСОБА_9 , крім неї в будинку також перебував її неповнолітній син - ОСОБА_10 . В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_11 та малолітнім ОСОБА_12 зайшли до кімнати, в якій на ліжку лежав потерпілий ОСОБА_9 . Останній, побачивши ОСОБА_3 , припіднявся та знаходився в положенні сидячи на ліжку. ОСОБА_3 сказав вийти з кімнати ОСОБА_11 та неповнолітньому ОСОБА_13 , оскільки знав, що буде наносити удари ОСОБА_9 , не хотів, щоб вони це бачили. Після чого, обвинувачений почав говорити потерпілому, коли останній поверне батьку борг, на що ОСОБА_9 повідомив, що грошей не має, поверне пізніше. Така відповідь його не влаштувала, оскільки вже більше 1-го року ОСОБА_9 не повертав кошти, хоча йому про це говорив більше 10 разів. В послідуючому, він наніс ОСОБА_9 4 удари долонею по обличчю останнього, а також 4-5 ударів ліктем правої руки в область верхньої частини шиї зі сторони спини потерпілого та по плечах, коли ОСОБА_9 нагнувся. По тулубу, в область живота, не завдавав ударів, оскільки не доставав. ОСОБА_9 у відповідь не наносив удари ОСОБА_3 та залишався при свідомості, повторював, що поверне борг. Потім зайшла сестра потерпілого, яка почала говорити, що викличе поліцію, після чого, обвинувачений вийшов з будинку та на скутері поїхав до будинку свого батька в с.Хичів, якому розповів про дану подію. Надалі, обвинувачений разом зі своїм батьком ОСОБА_8 , який взяв мазь від синяків, на скутері поїхали назад до будинку ОСОБА_9 , щоб поговорити. До ОСОБА_9 в будинок заходив лише батько, який залишався там близько 10 хвилин. Після цього, з будинку вийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , він був з «голим торсом», останній взяв відро, нагнувся і поставив його, на спині потерпілого вже були видимі гулі синього кольору та червоні пятна, там де наносив удари обвинувачений.
Після дослідження всіх доказів ОСОБА_3 надав додаткові пояснення, визнавши повністю свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні, зазначивши при цьому, що раніше не визнавав вину у скоєному, бо не пам'ятав всю ситуацію, пам'ятав, що бив потерпілого в обличчя, по спині, але експертиза та свідки підтверджують, що інші удари були нанесені теж ним, тому не виключає даний факт, але не пам'ятає їх кількість. Зазначив, що не хотів таких наслідків, висловив жаль, що так сталось, покаявся. Просив суд не позбавляти волі, пообіцяв, що більше такого не повториться. Повідомив, що попросив вибачення у потерпілої, а його мати відшкодувала останній матеріальну шкоду. Потерпіла його пробачила та не хоче, щоб покарали суворо. Також охарактеризував потерпілого як людину, яка зловживала алкогольними напоями, неодноразово позичав кошти та не повертав.
Потерпіла ОСОБА_9 повідомила, що проживала разом з братом - ОСОБА_9 . Так, 03.07.2020 брат орієнтовно о 9 год. ранку вийшов з дому та пішов разом з кумою ОСОБА_15 по своїх справах, мав іти в ліс, допомагати ліснику. Того ж дня близько 13 год 00 хв повернувся до дому трохи випивший та відразу ліг спати, був постійно вдома, без видимих синців та ушкоджень, ні на що не скаржився. Потім прокидався, бо приходив сусід, який просив потерпілого йому допомогти, проте той відмовив. При цьому в брата будь-яких тілесних ушкоджень на тілі та голові не було, ні на що не скаржився. 04.07.2020 близько 06 год 30 хв вона разом з сином ОСОБА_16 спали в будинку, потім почула, як до їхнього будинку під'їхав скутер, хтось сигналив, почав стукати у двері та вікно. Відкривши двері, потерпіла побачила знайомого їй ОСОБА_3 , який запитав чи ОСОБА_9 вдома, на що остання повідомила, що в будинку спить. Після чого ОСОБА_3 зайшов в будинок і разом з нею та ОСОБА_17 пішли в кімнату, де спав ОСОБА_9 . Обвинувачений збудив потерпілого та почав запитувати в останнього де гроші, оскільки ОСОБА_9 заборгував його батьку ОСОБА_8 кошти в сумі 200 гривень. ОСОБА_9 відповів, що віддасть з понеділка. ОСОБА_3 наполягав, щоб повернув гроші негайно, потім сказав вийти з будинку ОСОБА_17 та їй. Обвинувачений вів себе неадекватно. Вона сказала, що якщо щось трапиться, то викличе поліцію. Потерпіла разом з сином вийшли на двір, де чула, як ОСОБА_18 кричав до ОСОБА_19 , також почула гупання (більше двох разів), після чого повернулася в будинок і побачила, що потерпілий сидів на ліжку, а ОСОБА_20 над ним стояв, на обличчі брата були підпухлості. ОСОБА_3 сказав до ОСОБА_19 , що вб'є його, а як не буде грошей в понеділок, то ніхто його не спасе. Вона почала виганяти ОСОБА_20 з хати та пригрозила поліцією, однак останній сказав, що йому байдуже на поліцію. ОСОБА_3 залишив будинок та поїхав у невідомому напрямку. Через деякий час до будинку на скутері знову приїхав ОСОБА_3 разом зі своїм батьком - ОСОБА_8 , вони зайшли в будинок, подивились як себе почував брат. ОСОБА_8 запитав сина, для чого він це зробив. Останній не відповів та вийшов з будинку. Також, ОСОБА_8 привіз з собою самогон та мазь для того аби намазати синці братові. Надалі, ОСОБА_9 піднявся з ліжка та випив чарку горілки спільно з ОСОБА_8 , після чого останній залишив будинок та з сином поїхав на скутері у невідомому напрямку. ОСОБА_9 ліг відпочивати. Десь опівдні того ж дня потерпіла на обличчі та спині брата побачила гематоми та синці, він не міг встати, їсти, пити та відмовився, щоб вона викликала швидку медичну допомогу. Вона весь час перебувала на території свого домоволодіння, інші особи не приходили. Близько 16 год 50 хв того ж дня остання виявила на ліжку в кімнаті будинку свого брата мертвим. В судовому засіданні щодо міри покарання поклалася на розсуд суду, однак зазначила, що обвинуваченого не пробачила, він не просив вибачення, матеріальної допомоги не надавав. Крім цього, повідомила, що батько обвинуваченого ОСОБА_8 психологічно тиснув на неї, казав змінити покази, щоб була менша міра покарання.
Неповнолітній свідок ОСОБА_10 повідомив, що він проживав разом з матір'ю ОСОБА_11 та дядьком (хрещеним) ОСОБА_7 в одному будинку в с.Хичів. Влітку 2020 року (місяць і число точно не пам'ятає) в суботу зранку всі спали, близько 6 год. 30 хв почув сигнал від скутера, мама вийшла і побачила ОСОБА_21 , останній зайшов до будинку, пішли до дядька. Після того, як дядько проснувся ОСОБА_20 сказав вийти йому та мамі. Чув, як ОСОБА_22 бив ОСОБА_23 , після чого обвинувачений вийшов з будинку та поїхав, запропонувавши йому покататись на скутері. Десь через 15 хвилин ОСОБА_18 приїхав знову, але вже зі своїм батьком, останній привіз мазь для ОСОБА_19 . Після того як ОСОБА_20 побив дядька, то він бачив синці на його обличчі та на животі (в області серця), а на спині були пухирі. За день до цього бачив дядька, він не був побитий, не скаржився на біль, але був в стані легкого алкогольного сп'яніння.
Допитаний як свідок ОСОБА_24 , повідомив, що в переддень злочину, а саме 03.07.2020 зранку близько 9 год. 00 хв. він зустрівся з ОСОБА_15 та ОСОБА_9 та пішли на роботу в ліс. Однак, в цей день вони не працювали, були в лісі десь півтори години, після цього розійшлися кожен до свого дому. На момент зустрічі у ОСОБА_9 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на тілі та голові не було, останній не падав. Охарактеризував потерпілого з позитивної сторони, оскільки померлий за життя був спокійний та не конфліктний.
Свідок ОСОБА_25 підтвердила покази свідка ОСОБА_24 , пояснивши, що в п'ятницю в липні 2020 року, за день до смерті ОСОБА_9 , приблизно о 8 год. 30 хв. зайшла до нього додому та вони вдвох пішли до лісу на роботу. Також прийшов ОСОБА_24 , чекали разом лісника, але останній не з'явився. ОСОБА_9 випив 2 стопки горілки по 20 мл, сиділи десь до 12 год. 00 хв., потім розійшлись, останній пішов додому. За цей час потерпілий не падав, ні з ким не бився, не скаржився на біль, видимих тілесних ушкоджень на ньому не було.
Допитаний як свідок ОСОБА_8 , батько обвинуваченого, повідомив, що 04.07.2020 вранці, близько 7 год. 00 хв., до його домоволодіння на скутері приїхав син ОСОБА_3 та повідомив йому що він руками «надавав ляпасів» по обличчю ОСОБА_9 , оскільки останній не віддавав свідку позичені грошові кошти в сумі 200 гривень. Після почутого свідок, вирішивши пересвідчитись скільки наніс тілесних ушкоджень його син ОСОБА_9 , разом з обвинуваченим на скутері поїхали до домоволодіння ОСОБА_9 . Обвинувачений до домоволодіння не заходив, а залишився на дворі, а свідок пішов до кімнати ОСОБА_9 . В середині кімнати свідок побачив на обличчі потерпілого синці та почервоніння, на спині та в області грудної клітки - численні синці. На запитання свідка, де потерпілий отримав тілесні ушкодження ОСОБА_9 , в присутності своєї сестри ОСОБА_26 , йому повідомив, що вчора був у лісі в стані алкогольного сп'яніння, падав, в результаті чого утворилися синці. У подальшому, ОСОБА_8 поїхав до себе додому, де взяв таблетки «Кетанов», мазь від синців та пляшку самогону, об'ємом 0,25 л., та повернувся до домоволодіння потерпілого. Надалі, свідок дав випити потерпілому 2 таблетки «Кетанов», а сестра потерпілого - ОСОБА_9 , намазала маззю синці потерпілого. Останні вжили привезений свідком алкоголь, зокрема потерпілий вжив приблизно 50 мл. самогону, близько 8 год. 00 хв. він заснув, після чого свідок, вийшовши з будинку, разом з обвинуваченим на скутері поїхали до себе дому. Більше потерпілого він не бачив. Охарактеризував ОСОБА_9 як конфліктну людину, раніше часто бачив на ньому сліди тілесних ушкоджень.
Допитана експерт ОСОБА_27 , повідомила, що була в складі комісії експертів, яка проводила комплексну судово-медичну експертизу у даному кримінальному провадженні. Висновки вказаної експертизи підтримує в повному обсязі. Також зазначила, що всі тілесні ушкодження виявлені у померлого ОСОБА_9 , виникли в один проміжок часу, в межах 1 години, могли бути спричинені натуральною зброєю чоловіка, якими є руки, лікті, ноги. Гнійне запалення, яке стало причиною смерті, могло виникнути в період з 6 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. 04.07.2020 року. Малоймовірним є отримання тілесних ушкоджень потерпілому, внаслідок чого настала його смерть, від падіння на тверді та тверді виступаючі поверхні з обмеженою контактуючою поверхнею, а також заподіяння таких ушкоджень більш ніж за добу до настання смерті ОСОБА_9 Повідомила, що при підготовці висновку допущено описку в частині зазначення часу утворення тілесних ушкоджень у потерпілого, вказавши, що по давності тілесні ушкодження утворились не більше доби до часу настання смерті ОСОБА_9 , а не до часу проведення експертизи.
Експерт ОСОБА_28 надав суду аналогічні покази, надані суду експертом ОСОБА_27 , зазначивши, що тілесні ушкодження, які виявлені на тілі потерпілого, - могли бути заподіяні в межах доби до настання смерті останнього. Проте не можна виключити їх нанесення в період 36 годин до смерті, водночас це малоймовірно. Характер внутрішньочеревних ушкоджень, а саме розрив брижі, свідчить про прикладення значної кінетичної енергії від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, більш вірогідно саме від ударів таким предметом. Водночас, утворення таких ушкоджень при падінні стоячи на твердий виступаючий предмет не виключається, але малоймовірно.
Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_3 підтверджується і іншими доказами, зібраними на стадії досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження, а саме:
- рапортом від 04.07.2020, згідно з яким зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_29 про те, що в будинку виявлено померлого ОСОБА_19 , якого побив 04.07. в 6 год. 40 хв. вранці чоловік на ім'я ОСОБА_20 .
- протоколом огляду місця події від 04.07.2020 з ілюстративною фототаблицею до нього, згідно з якими було оглянуто будинок по АДРЕСА_2 , де зафіксовано загальну обстановку місця вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, в спальній кімнаті на ліжку в горизонтальному положенні знайдено труп ОСОБА_9 з наявними тілесними ушкодженнями у вигляді гематом та синців на обличчі, грудній клітині, під ребрами та на спині;
- протоколом огляду трупа ОСОБА_9 від 04.07.2020, на якому виявлено синці на обличчі, спині, в області ребер та живота. Під час розтину трупа ОСОБА_9 встановлено, що в ОСОБА_9 були зламані, 2, 3, 5 та 6 ребра з правого боку та зліва, внутрішня кровотеча, розрив брижі тонкого кишківника, тупа травма живота;
- висновком судово-медичної експертизи №605 від 14.09.2020, згідно з яким на трупі ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: 3 масивних синців обличчя, 2 крововиливи в м'які тканини голови, синець шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та які в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, також 5 синців грудної клітки з правого боку, 6 синців грудної клітки з лівого боку, 11 крововиливів в м'які тканини грудної клітки, перелом 3, 4 ребер по лівій задньо-підпахвинній ліній, перелом 6, 7 ребер по лівій середньо-підпахвинній лінії прямого характеру, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, а також 2 синців з правого боку передньої черевної стінки (живота), 3 крововиливів у м'які тканини живота, розрив брижі тонкого кишківника з від'єднанням брижі від кишкової трубки з гемоперітонеумом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення, та які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Всі тілесні ушкодження могли утворитися в незначний проміжок часу, утворилися в термін не менше години (можливо декількох) до моменту настання смерті. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа виявлений етиловий спирт в концентрації 0,8 проміле. Встановити точно травмуючий предмет неможливо, не виключено утворення тілесних ушкоджень як ногою, взутою в тверде взуття, рукою зжатою в кулак, ліктем при зігнутій руці і т.п. Загальна кількість нанесених ударів не менше вісімнадцяти. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг знаходитись в будь якому положенні, при якому ділянки ушкоджень були доступні для їх нанесення, враховуючи різну локалізацію, його положення змінювалось в динаміці;
- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3 від 08.07.2020 та відеозаписом проведення слідчого експерименту, під час якого останній на місці вчинення кримінального правопорушення відтворив нанесення ОСОБА_9 , зокрема, 4-5 ударів відкритими долонями рук в область обличчя останнього, а також 4-5 ударів ліктем правої руки в область спини потерпілого, коли померлий нагнувся;
- висновком комплексної судово-медичної експертизи № 105 від 01.10.2020, відповідно до якого встановлено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 є тупа травма живота - розрив судин брижі кишечника, яка ускладнилась гострою крововтратою. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців передньої черевної стінки з крововиливами в м'які тканини, розриву брижі тонкого кишечника з від'єднанням брижі від самої кишки, з ушкодженням судин, ускладненого гострою крововтратою, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців грудної клітки зліва, крововиливів в м'які тканини грудної клітки, переломів 3-4, 6-7 лівих ребер без ушкодження пристінкової та вісцеральної плеври відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я в прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходяться. Тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, шиї, грудної клітки справа, крововиливів в м'які тканини в проекції даних синців відносяться до легких тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходяться. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) твердого (твердих) не залишавши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак дозволяючих ідентифікувати їх контактуючу, слідоутворюючу, травмуючу поверхню та могли виникнути при нанесенні множинних не підлягаючих рахунку ударів натуральною зброєю чоловіка, якими є руки, лікті, ноги взуті у взуття. По давності свого утворення виявлені тілесні ушкодження при проведенні судово-медичної експертизи трупа можуть відповідати не більше добової давності. З моменту спричинення тілесних ушкоджень до часу настання смерті пройшов проміжок часу, що може вимірюватись годинами. У разі надання ОСОБА_9 своєчасної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги життя йому можна було врятувати. Утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 за обставин, які вказав в ході слідчого експерименту ОСОБА_3 не виключається;
- висновком судово-медичної експертизи експерта № 1298 від 06.07.2020, за змістом якого на тілі, голові, кінцівках ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено;
- висновком судово-психіатричної експертизи № 221-2020 від 25.08.2020, відповідно до якого ОСОБА_3 на даний час та на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не пам'ятає як наносив ОСОБА_9 тілесні ушкодження в область живота та грудної клітки, суд розцінює як намагання уникнути суворості покарання, оскільки інші обставини події ним описано досить детально, зокрема про час, місце, кількість та спосіб нанесення ним ударів у різні частини тіла ОСОБА_9 , колір синців, які помітив на потерпілому. Також, висновком судово-психіатричної експертизи № 221-2020 від 25.08.2020 підтверджено те, що ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не знаходився в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності. Більш того, як слідує з висновку судово-медичної експертизи №605 від 14.09.2020, всі тілесні ушкодження могли утворитися в незначний проміжок часу, утворилися в термін не менше години (можливо декількох) до моменту настання смерті, а допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_27 та ОСОБА_28 повідомили суду, що всі тілесні ушкодження на потерпілому виникли в один проміжок часу, в межах 1 години. Водночас, інших осіб, які б могли заподіяти тілесні ушкодження як в день смерті ОСОБА_9 , так і на передодні події - не встановлено. Окрім цього, після дослідження всіх доказів ОСОБА_3 визнав свою винуватість за ч.2 ст. 121 КК України повністю, зазначивши, що допускає нанесення ним ударів в область живота та грудної клітки.
З цих же підстав суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_8 щодо того, що обвинувачений не наносив ОСОБА_9 тілесні ушкодження в область живота. Також цей свідок не був очевидцем події кримінального правопорушення, покази в цій частині ним надавалися зі слів обвинуваченого. Обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення підтверджуються показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_30 , а також висновками судово-медичних експертиз. Крім того суд враховує, що обвинувачений є рідним сином вказаного свідка, а тому його покази спрямовані на виправдання та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене останнім.
Покази надані потерпілою та іншими свідками у ході судового розгляду кримінального провадження є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами, здобутими у ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду даного кримінального провадження. Підстав обмовляти обвинуваченого потерпілою та свідками не встановлено, також вказані обставини не заперечуються і самим ОСОБА_3 .
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановленою та доведеною повністю, і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Згідно із ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України є тяжким злочином проти життя і здоров'я людини.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнає вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до положень ст.67 КК України, не встановлено.
Що стосується доводів захисника про наявність інших обставин, які пом'якшують покарання, зокрема щирого каяття, добровільного відшкодування завданого збитку, суд зазначає, що відповідно до послідовної практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Однак, судом встановлено, що приводом до скоєння даного злочину ОСОБА_3 була малозначна підстава - борг його батьку в сумі 200 гривень, водночас, у результаті такого діяння настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого. Разом з цим, одразу ж після вчинення кримінального правопорушення обвинувачений сказав ОСОБА_31 , що вб'є його, якщо останній не поверне грошей, і ніхто його не врятує, про що свідчать покази потерпілої. Також, під час її допиту в судовому засіданні 20.10.2021 року ОСОБА_9 повідомила, що обвинуваченого не пробачила, він не просив вибачення, матеріальної допомоги не надавав, щодо міри покарання поклалася на розсуд суду. Крім цього, повідомила, що батько обвинуваченого психологічно тиснув на неї з метою зміни показів та зменшення міри покарання. Лише в січні 2022 року, тобто через 1.5 роки після вчинення злочину, подала до суду заяву, в якій зазначила, що матеріальних збитків та моральної шкоди, будь яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має та просила його не карати суворо.
Разом з цим, як повідомив обвинувачений під час надання додаткових пояснень суду, матеріальну шкоду потерпілій було відшкодовано саме його матір'ю. Інших доказів на підтвердження відшкодування ОСОБА_32 шкоди потерпілій, окрім заяви ОСОБА_9 , суду не надано. Більш того, життя людини є найвищою соціальною цінністю. На переконання суду, тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди іншій особі у матеріальному виразі.
Також суд бере до уваги той факт, що обвинувачений на стадії досудового розслідування та судового слідства не визнавав свою винуватість у нанесенні ОСОБА_9 тілесних ушкоджень в область грудної клітки та живота, зокрема тих, що спричинили смерть потерпілого. Визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні вже після дослідження всіх доказів у даній справі, повідомивши при цьому, що не виключає заподіяння ним інших тілесних ушкоджень, водночас, точно не пам'ятає як саме це було.
Відтак, поведінка обвинуваченого як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду не свідчить про його дійсне щире розкаяння у вчиненні тяжкого злочину та добровільного відшкодування завданого збитку.
Суд критично оцінює доводи захисника про наявність обставин, які свідчать про надання ОСОБА_3 допомоги ОСОБА_9 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, оскільки сам обвинувачений не викликав медичну допомогу для потерпілого, продовжив погрози йому фізичною розправою, жодним чином не допоміг останньому, а лише розповів про вказану подію своєму батькові. Саме за ініціативи його батька вони спільно поїхали до домоволодіння ОСОБА_9 , куди свідок ОСОБА_8 взяв із собою мазь від синців, таблетки та пляшку з алкоголем. Докази того, що обвинувачений якимось чином допоміг потерпілому, або ж намагався допомогти, що виражалося б у конкретних діях, суду не надано.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який вчинив злочин у віці 17 років, на даний час - повнолітній, проживає разом з матір'ю та старшою сестрою, має задовільні умови проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, сім'я не перебуває на обліку в службі у справах дітей, як така, що опинилась в складних життєвих обставинах. Навчався в Черняхівській гімназії, де характеризувався посередньо, оскільки був не дисциплінованим учнем, навчався на початковому рівні без належної зацікавленості, потребував постійного контролю, не дотримувався правил гімназії, агресивно реагував на зауваження, не користувався повагою серед однолітків та не мав впливу з боку матері. На даний час ніде не навчається та не працює, хоча повідомив суд, що має намір вступити до закладу освіти та продовжити навчання. На обліках у лікаря психолога та нарколога обвинувачений не перебуває, має задовільний стан здоров'я, не одружений, раніше не судимий, критично ставиться до вчиненого ним діяння та не бажає надалі вчиняти кримінально карані правопорушення.
Законний представник ОСОБА_5 , суду пояснила, що на даний час її син визнає вину у вчиненому злочині в повному обсязі, засуджує свою поведінку, не бажав таких важких наслідків. Вона разом з сином попросили пробачення у потерпілої, остання не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, просить не позбавляти його волі. Охарактеризувала сина з позитивної сторони: як спокійний, врівноважений, може заступитися за інших. Після вчиненого злочину в побуті веде себе добре, допомагає по господарству, піддається виховному впливу.
Згідно з досудовою доповіддю, наданою Хорошівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, орган пробації дійшов висновку про низький ризик вчинення ОСОБА_3 повторного правопорушення, а також про можливе виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі.
Разом з цим, суд враховує малозначність приводу до вчинення злочину, характер правопорушення - нанесено не менше 18 ударів у різні частини тіла потерпілого, в тому числі життєвоважливі, внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 настала смерть потерпілого ОСОБА_9 , тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і не можуть бути компенсовані лише у матеріальному виразі. Крім того, позитивні характеристики ОСОБА_3 мають формальний характер та не зменшують суспільної небезпечності як його самого, так і правопорушення, вчиненого ним, санкція за яке передбачає виключно покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років. Також відсутні підстави для застосування положень ч.1 ст. 69 КК України, оскільки судом під час розгляду кримінального провадження не встановлено наявності двох і більше обставин, що пом'якшують покарання та які істотно знижували б тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.
Враховуючи наведені вище обставини, думку прокурора та інших учасників, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та призначає йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 102 КК України, у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Арешт на майно, який накладено відповідно до ухвали слідчого судді Малинського районного суду від 14.07.2020, підлягає скасуванню.
Крім того, враховуючи призначене судом покарання у виді тримання під вартою та закінчення на час постановлення судом вироку строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне, з метою запобігання ризику переховуватися від суду, застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час за адресою проживання ОСОБА_3 на строк до вступу вироку в законну силу, але не більше 60 днів з моменту його обрання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Саме таких захід суд вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання чинності вироком суду.
Керуючись ст. 100, 181, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , проживаючого в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу доби: з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., на строк до вступу вироку в законну силу, але не більше 60 днів з моменту його обрання.
На обвинуваченого ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) прибувати за викликом до суду.
Скасувати арешт на майно, який накладено відповідно до ухвали слідчого судді Малинського районного суду від 14.07.2020.
Речові докази:
-2 скляні стопки, скляну пляшку з написом «HIGHLAND FOX», фарфорову чашку, білого кольору, зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_9 зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_9 , змив на марлевий бинт з правої, руки ОСОБА_9 , змив на марлевий бинт з лівої руки ОСОБА_9 , труси в горизонтальну смужку - знищити;
-флеш-носій марки «Kingston Micro SD 16 GB», на якому зафіксовано хід проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 - залишити в матеріалах судової справи.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько - Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1