Справа № 456/3980/19
Провадження № 1-кп/456/92/2022
про відкладення розгляду справи
23 червня 2022 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю захисника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, заяву прокурора, обвинуваченого та захисників про відкладення розгляду справи, питання про витребування інформації та встановлення факту зловживання обвинуваченим та прокурором процесуальними правами,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області з 09.10.2019 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.
Розгляд кримінального провадження впродовж трьох років неодноразово було відкладено у зв'язку з неявкою сторін кримінального провадження, що визнано судом зловживанням процесуальними правами, та про що чисельними листами повідомлено як сторін кримінального провадження, так і відповідні уповноважені органи. Понад вісім місяців, суд позбавлений можливості завершити розгляд кримінального провадження через неявку в судове засідання обвинуваченого, прокурора та захисників, які почергово не прибувають в судове засідання. З приводу наведеного на адресу учасників кримінального провадження скеровано чисельні листи, в яких повідомлено процесуальні наслідки неявки в судові засідання.
23.06.2022 в судове засідання прибув єдиний учасник кримінального провадження - захисник ОСОБА_3 , який повідомив суд про те, що лише вранці дізнався, що обвинувачений ОСОБА_4 захворів, однак будь-які деталі наведеного суду не повідомив.
Обвинувачений ОСОБА_4 23.06.2022 засобами електронного зв'язку скерував на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Прокурор ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою обвинуваченого. Захисник ОСОБА_6 в заяві від 22.06.2022 просить суд проводити судове засідання 23.06.2022 у його відсутності, вказав, що з угодою про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим та прокурором обізнаний та ознайомлений.
Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, питання про витребування інформації та встановлення факту зловживання обвинуваченим та прокурором процесуальними правами, суд, заслухавши думку захисника ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.
Згідно Рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, 14.03.2022, листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», Рекомендацій судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення, затверджених розпорядженням Голови Верховного Суду від 13.03.2022 №6/0/9-22, суди продовжують здійснення судочинства в умовах воєнного стану та продовжують розгляд, зокрема тяжких та особливо тяжких злочинів, у виняткових випадках, пов'язаних з окупацією населеного пункту або іншими поважними обставинами, відкладають розгляд кримінального провадження.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом. Справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження. Не можуть бути відкладеними судові засідання, на яких має розглядатися питання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів припиняється проведення особистого прийому громадян керівництвом суду й обмежується допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв'язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття «розумний строк» оцінюється з урахуванням низки критеріїв, у тому числі - специфіки кримінальної справи, кількості епізодів звинувачення, поведінки сторін тощо, та не може визначатись однаково для кожної справи.
У відповідності до загальних засад кримінального провадження учасники кримінального провадження та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню кримінального провадження.
Так згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням певних критеріїв, серед яких складність справи та поведінка заявника (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції», «Вергельський проти України»).
У розумінні ЄСПЛ сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Оцінюючи поведінку заявника, необхідно брати до уваги, зокрема, і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.
В ухвалі Верховного Суду у справі №676/7346/15-к від 30.05.2018 вказано про те, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права.
В ухвалі Верховного Суду у справі № 202/4467/14-к від 17.09.2019 зазначено: «Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом».
Поряд із цим, ККС ВС у постанові від 09.04.2019 року у справі № 306/1602/16-к зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання. При цьому в ухвалі від 18.09.2018 року у справі № 1-9/11 суд виходить із позиції, що законодавець чітко передбачив правила поведінки сторін у кримінальній справі на подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду, тобто учасники судового процесу мають діяти відповідно до загальних положень судового розгляду, а не зловживати своїми правами.
Оцінюючи процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , суд зауважує таке.
Впродовж тривалого часу обвинувачений порушує норми процесуального закону та не прибуває в судові засідання, чим позбавляє суд можливості завершити розгляд кримінального провадження. В судових засіданнях, судових рішеннях та чисельних листах, суд неодноразово повідомляв учасників кримінального провадження про безпідставні неявки обвинуваченого в судові засідання. Судом було ініційовано питання про припинення стажування обвинуваченого, який не повідомив керівництво про те, що відносно нього розглядається кримінальне провадження за умисний тяжкий злочин; аналогічно перед медичними закладами судом було ініційовано питання про законність видачі обвинуваченому медичних документів, які підтверджували поважність причин його неприбуття в судові засідання.
Так, вкотре, 15.06.2022 обвинувачений ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, подавши заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, повідомивши суд про те, що підтверджуючі документи вказаного ним будуть в подальшому представлені суду.
На письмовий запит суду від 16.06.2022, директор КНП «Стрийська ЦРЛ» 20.06.2022 за вих. №748 повідомив суду про те, що ОСОБА_4 за медичною допомогою до КНП «Стрийська ЦРЛ» у період з 15.06.2022 по 20.06.2022 не звертався. Додатково директор КНП «Стрийська ЦРЛ» 20.06.2022 за вих. №749 повідомив суду про те, що ОСОБА_4 за медичною допомогою звернувся до КНП «Стрийська центральна міська лікарня».
На письмовий запит суду, КНП «Стрийська центральна міська лікарня» за вих. №514 від 22.06.2022 повідомила суд про те, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні з 15.06.2022 по 21.06.2022, виписаний зі стаціонару в зв'язку з покращенням загального стану.
Жодного підтверджуючого документу про причини неявки в судове засідання 15.06.2022 обвинувачений ОСОБА_4 не надав.
Натомість 23.06.2022, будучи виписаним зі стаціонару 22.06.2022, в день проведення наступного судового засідання, обвинувачений вкотре подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, при цьому не долучивши до справи жодного підтверджуючого документу.
На підставі наведеного, суд встановолює, умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_4 направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.
Слід роз'яснити обвинуваченому наслідки неприбуття в судове засідання, передбачені ст.323 КПК України, зокрема якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Крім цього, суд вважає за необхідне звернутися до Департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА з питанням про проведення перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності ОСОБА_4 КНП «Стрийська міська лікарня». Витребувати з КНП «Стрийська центральна районна лікарня», КНП «Стрийська центральна міська лікарня» інформацію про те, чи перебуває на лікуванні, починаючи з 21.06.2022 ОСОБА_4 , якщо так, то з яким діагнозом, тривалість лікування та підстави його припинення.
Окрім цього, суд вважає за необхідне звернутися до керівника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області з запитом про надання інформації, чи перебував ОСОБА_4 на роботі з 23.05.2022 по 22.06.2022, якщо ні, то з яких причин був відсутній.
Оцінюючи процесуальну поведінку прокурора ОСОБА_5 , суд зауважує таке.
Питання неявки прокурора у судові засідання вирішується згідно з положеннями статті 324 КПК України. Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор у кримінальному провадженні, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду.
Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до дисциплінарної відповідальності. У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу.
На адресу суду впродовж розгляду кримінального провадження надходять чисельні заяви обвинуваченого про відкладення розгляду справи, які в більшості випадків не підтверджено жодними доказами у справі. Крім цього, в судових засіданнях встановлено, що обвинувачений без поважних причин не з'являвся в судові засідання. Однак сторона обвинувачення жодним чином на вказані порушення закону обвинуваченим не реагує та не застосовує процесуальні механізми, передбачені КПК України для забезпечення явки обвинуваченого в судові засідання. Неявка прокурора в судові засідання позбавляє суд можливості застосувати до обвинуваченого заходи процесуального примусу, передбачені законом. Для суду не зрозуміла позиція сторони обвинувачення впродовж розгляду кримінального провадження, щоразу, коли обвинувачений не прибуває з тих чи інших причин в судові засідання, прокурор не вживає жодних заходів, передбачених законом, і не прибуває в судові засідання, вважаючи, що неявка обвинуваченого надає йому таке право.
Однак суд вважає за необхідне звернути увагу сторони обвинувачення на правові приписи КПК України, згідно яких неявка обвинуваченого в судові засідання не є підставою для неприбуття прокурора до зали суду, оскільки за відсутності обвинуваченого суд вправі вирішити процесуальні питання, пов'язані з неявкою обвинуваченого та інше.
Суд вважає такими, що спрямовані на затягування розгляду кримінального провадження та порушення розумних строків його розгляду процесуальні дії прокурора ОСОБА_5 , який впродовж тривалого часу не з'являється в судові засідання, не вживає жодних заходів для завершення розгляду кримінального провадження та прибуття обвинуваченого до зали суду, зокрема в судовому засіданні 23.06.2022 судом визнано неповажними причини неприбуття обвинуваченого до зали суду, неявка прокурора позбавила суд можливості застосувати до обвинуваченого правові приписи КПК України та забезпечити його явку в наступне судове засідання.
На підставі наведеного, суд встановолює, умисний характер дій прокурора ОСОБА_5 , направлений на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.
Слід роз'яснити прокурору наслідки неприбуття в судове засідання, передбачені ст.324 КПК України, зокрема якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.
При цьому суд зауважує, що 05.05.2022 на адресу суду надійшов лист за вих. №31/1-364вих-22 від 03.05.2022, за підписом начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , в якому повідомлено суд про те, що за результатами службового розслідування, 19.04.2022 комісією з проведення службового розслідування складено висновок про наявність в діях прокурора ОСОБА_5 окремих порушень службових обов'язків при підтриманні публічного обвинувачення у кримінальному провадженні №62019140000000358. Незважаючи на наведене, прокурор ОСОБА_5 в судові засідання не прибуває, жодним чином не реагує на неповажність причин неприбуття в судові засідання як обвинуваченого, так і захисників, клопотань передбачених КПК України, суду не подає, що позбавляє суд можливості завершити розгляд кримінального провадження.
Слід зауважити, що на письмовий запит суду, начальник управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , суду, яким було ініційовано питання про притягнення прокурора ОСОБА_5 до відповідальності, копію висновку не надав.
ВС/ККС у справі № 686/9636/18 від 14.06.2021 вказав, що системний аналіз положень ч. 1 ст. 3, ст.ст. 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК України дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження. Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК України, а також задля забезпечення кримінального провадження. Таким чином, наявна можливість ухвалення рішень, які не пов'язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.
Одночасно положеннями ст.324 КПК України передбачено, що якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
На підставі наведеного, слід витребувати у Львівської обласної прокуратури інформацію про те, які саме окремі порушення службових обов'язків при підтриманні публічного обвинувачення у кримінальному провадження №62019140000000358 було допущено прокурором ОСОБА_5 для порушення в подальшому питання про відповідальність прокурора перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
Зважаючи на неявку сторін кримінального провадження, розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України слід відкласти до 14.00 год. 01 липня 2022 року. Визначити резервні дати судових засідань: 14.00 год. 08 липня 2022 року; 14.00 год. 12 липня 2022 року; 14.30 год. 19 липня 2022 року; 14.00 год. 22 липня 2022 року; 14.00 год. 27 липня 2022 року.
Копію ухвали надіслати всім учасникам, які не були присутні при її оголошенні.
Керуючись пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України, частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ухвалою Верховного Суду у справі № 202/4467/14-к від 17.09.2019, постановою ВС у справі №300/474/10 від 06.11.2019, ст. 28 КПК України, -
Розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000358 від 19.04.2019 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України відкласти до 14.00 год. 01 липня 2022 року.
Визначити резервні дати судових засідань: 14.00 год. 08 липня 2022 року; 14.00 год. 12 липня 2022 року; 14.30 год. 19 липня 2022 року; 14.00 год. 22 липня 2022 року; 14.00 год. 27 липня 2022 року.
Витребувати у Львівської обласної прокуратури інформацію про те, які саме окремі порушення службових обов'язків при підтриманні публічного обвинувачення у кримінальному провадження №62019140000000358 було допущено прокурором ОСОБА_5 .
Звернутися до Департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА з питанням про проведення перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності ОСОБА_4 КНП «Стрийська міська лікарня».
Витребувати з КНП «Стрийська центральна районна лікарня», КНП «Стрийська центральна міська лікарня» інформацію про те, чи перебуває на лікуванні, починаючи з 21.06.2022 ОСОБА_4 , якщо так, то з яким діагнозом, тривалість лікування та підстави його припинення.
Звернутися до керівника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області з запитом про надання інформації, чи перебував ОСОБА_4 на роботі з 23.05.2022 по 22.06.2022, якщо ні, то з яких причин був відсутній.
Встановити умисний характер дій обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , направлені на невиправдане затягування процесу та зловживання своїми процесуальними правами.
Роз'яснити прокурору наслідки неприбуття в судове засідання, передбачені ст.324 КПК України, зокрема якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки неприбуття в судове засідання, передбачені ст.323 КПК України, зокрема якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Копію ухвали надіслати всім учасникам, які не були присутні при її оголошенні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали оголошено 29 червня 2022 року о 09.00 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1