Справа № 759/5918/21 Головуючий у 1-й інст. - Журибеда О.М.
Апеляційне провадження 22-ц/824/4439/2022 Доповідач - Рубан С.М.
28 червня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
при секретарі Загородній С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргувиконуючого обов'язки директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району» - Козюберди Ольги Миколаївни на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 про зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2019 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району» звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просило зобов'язати відповідачів за власний рахунок відновити в квартирі АДРЕСА_1 систему водовідведення (каналізаційну мережу).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є балансоутримувачем комунальної власності Святошинського району м. Києва в частині переданого йому майна, в тому числі і будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів, та згідно положень Статуту відповідає за збереження та належне використання житлового фонду.
Крім того, відповідачі на підставі ордера на жиле приміщення № 65090 серії Б виданого Ленінградською районною радою народних депутатів м. Києва 07.02.1990 року є наймачами трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
18.10.2018 року при обстеженні квартири АДРЕСА_2 комісією було складено акт обстеження технічного стану, в результаті якого було виявлено конструкційні зміни в системі каналізації, а саме відсутність ділянки каналізаційної труби, внаслідок чого порушена фанова вентиляція та в квартирі НОМЕР_1 відчувається сморід з каналізаційної мережі.
Посилається на те, що працівниками ЖЕД № 8 рекомендованим листом відповідачам було направлено припис від 13.12.2018 року № 548 щодо надання доступу до квартири для проведення технічного огляду загально будинкових інженерних комунікацій. Дані приписи залишенні без відповіді та задоволення, про що також було складено Акт від 19.12.2018 року.
Обгрунтовуючи вимоги позову посилається на те, що вказані дії відповідачів є протизаконними, оскільки відповідачами не було дотримано вимог чинного законодавства щодо оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації на конструктивні зміни в системі каналізації, у зв'язку з чим просять позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року в задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 13 грудня 2021 року виконуючий обов'язки директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району» - Козюберда Ольга Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Посилається на те, що на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово - комунальним господарством міста Києва», було прийняте розпорядженням Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.02.2015 року № 58 « Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», що був закріплений за КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» переданий на баланс комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» та закріплений за підприємством на праві господарського відання, в тому числі і житловий будинок АДРЕСА_4 , що є публічно доступною інформацією яка розміщена на сайті Святошинської районній у місті Києві державної адміністрації та не потребує її надання чи доведення.
Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо неможливості встановити закріплене за позивачем на праві господарського відання комунальної власності Святошинського району м. Києва в частині переданого йому майна, в тому числі і будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів через відсутність в матеріалах справи публічно доступної інформації, а саме відповідного розпорядження.
Посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги повне та всебічне обгрунтування та посилання представника підприємства щодо вимог закону про те, що перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршують умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається.
Крім того, посилається на те, що власник, наймач(орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що допустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, які безпосередньо регулюють дане питання та не дотримання відповідачами порядку виконання ремонтних робіт у внутрішньобудинковій каналізаційній системі без оформлення дозвільної та проектно - кошторисної документації та те, що відповідачі, втрутившись та змінивши схему улаштування системи водовідведення, демонтувавши ділянку загально будинкової каналізаційної труби фанової вентиляції, порушили права інших мешканців багатоповерхового будинку, так як в нижче розташованих квартирах присутній неприємний запах з каналізації.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, зокрема, щодо недотримання відповідачами вимог чинного законодавства у зв'язку з тим, що ними не оформлено дозвільної та проектно-кошторисної документації при конструктивній зміні в системі каналізації, не знайшли свого підтвердження у суді першої інстанції, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом перевірено, що відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1 ., відповідно до ордеру на жиле приміщення серії Б № 65090 (а.с. 9).
Позивач посилається на те, що будинок АДРЕСА_4 закріплений за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на підставі господарського віддання.
Відповідно до положень ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано до суду розпорядження «Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція" на праві господарського відання, а тому не доведено чи є позивач є балансоутримувачем комунальної власності Святошинського району м. Києва в частині переданого йому майна, в тому числі і будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів.
З матеріалів справи вбачається, що до ЖЕД № 8 із скаргою звернулись власники квартири АДРЕСА_5 щодо неприємного запаху в квартирі.
18.10.2018 року комісією у складі голови комісії Гуд Ю.М. , членів комісії слюсаря-сантехніка Зубченка В.В. , інженера Демочко С.О. було складено акт обстеження технічного стану, в результаті якого було виявлено, що в квартирі №68 конструктивні зміни в системі каналізації, а саме відсутність ділянки каналізаційної труби, внаслідок чого порушена фанова вентиляція та в квартирі НОМЕР_1 відчувається сморід з каналізаційної мережі (а.с. 5).
19.11.2018 року працівниками ЖЕД № 8 було складено припис № 517 щодо приведення трубопроводу каналізації до попереднього стану в термін до 20.1.2018 року, який останні намагались вручити відповідачам у справі (а.с. 6).
13.12.2018 року працівниками ЖЕД № 8 рекомендованим листом було направлено припис № 548 щодо надання доступу до квартири для проведення технічного огляду загально будинкових інженерних комунікацій (а.с. 7).
19.12.2018 року комісією у складі голови комісії Гуд Ю.М. , членів комісії слюсаря-сантехніка Зубченка В.В. , інженера Демочко С.О. було складено акт « Про невиконання припису власником квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 8).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що відповідачами не було дотримано вимог чинного законодавства та не оформлено дозвільної та проектно-кошторисної документації при конструкційній зміні в системі каналізації.
Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України та п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року N 572, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, -за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання -улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, зокрема, щодо недотримання відповідачами вимог чинного законодавства у зв'язку з тим, що ними не оформлено дозвільної та проектно-кошторисної документації при конструктивній зміні в системі каналізації не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі самовільно здійснили втручання в каналізаційну систему, а саме встановили коліно чи перемістили каналізаційну трубу в бік ближче до стіни та замінили її на трубу меншого діаметру, внаслідок чого вказані зміни призвели до конструктивних змін в системі водовідведення та порушення фанової вентиляції, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.
Згідно ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів відповідно до приписів статей 76-81 ЦПК України, а саме висновку експерта, що здійснені відповідачем переобладнання в системі каналізації призвели до порушень фанової вентиляції в квартирі НОМЕР_1 .
Акт «Про невиконання припису власником квартири АДРЕСА_1 » не є належним доказом позовних вимог за відсутності висновку експерта чи висновку відповідної експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо неможливості встановити закріплене за позивачем на праві господарського відання комунальної власності Святошинського району м. Києва в частині переданого йому майна, в тому числі і будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, через відсутність в матеріалах справи публічної доступної інформації, а саме відповідного розпорядження, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано такого розпорядження.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Othersv. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району» - Козюберди Ольги Миколаївни - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 червня 2022 року.
Головуючий
Судді