Головуючий у суді першої інстанції: Осаулова А.А.
Єдиний унікальний номер справи № 761/37287/16-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1216/2022
23 червня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Ігнатченко Н.В., Савченка С.І.,
секретар - Олешко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни про визнання договорів неукладеними, недійсним та витребування майна.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У липні 2021 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про заміну учасника справи правонаступником та скасування заходів забезпечення позову.
Заява обгрунтована тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала справа за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної Вікторії Михайлівни про визнання договорів неукладеними, недійсними та витребування майна .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 110,4 кв.м., житловою площею 71,8 кв.м.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року у задоволення позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено у справі нове судове рішення.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 20 жовтня 2015 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Анохіною В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3298.
Витребувано від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду 29 квітня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року залишено без змін. Поновлено дію постанови Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 просив залучити його в якості правонаступника ОСОБА_2 , оскільки він єдиний спадкоємець.
Крім того зазначав, що вжиті заходи забезпечення позову , які існують на даний час перешкоджають виконанню рішення суду щодо витребування квартири у ОСОБА_4 .
Враховуючи ,що спір між сторонами вирішений, й відсутні відкриті провадження за вказаним спором, тому відпала необхідність в заходах забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року .
Просив скасувати вжиті заходи забезпечення позову, а саме арешт, накладений ухвалою суду від 28 жовтня 2016 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_5 про заміну сторони у справі . Замінено первісного позивача ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_5 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року про накладення арешту на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 110,4 кв.м., житловою площею 71,8 кв.м.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року (про скасування забезпечення позову) , ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу . У скарзі зазначав, що ухвала суду не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконною і необгрунтованою, постановлена за умов неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, прийнята без повного і всебічного з'ясування всіх обставин в цій справ , на підставі висновків , що суперечать дійсним обставинам справи, а отже є такою, на думку апелянта, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 27 січня 2022 року , 24 лютого 2022 року ,23 червня 2022 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.
Представник ОСОБА_5 приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Балаклицький В.В. направив до апеляційної суду клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на ту обставину , що ні він, ні його довіритель не можуть прибути у судове засідання призначене на 23 червня 2022 року на 09,30 год через небезпеку для життя у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, який в ведений з 24 лютого 2022 року у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. До клопотання представником не надано жодного доказу , який би свідчив про поважність причин неможливості прибуття до судового засідання .
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особи, які приймають участь у справі, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, доказів поважності неявки суду не надали, тому колегія суддів вважає, що неявка осіб не може бути визнана судом поважною, і клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Балаклицького В.В. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 158 ЦПК України ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі. Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.
Як встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 110,4 кв.м., житловою площею 71,8 кв.м.( т.1 а.с. 13-14 витяг із справи )
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року у задоволення позову ОСОБА_2 відмовлено .
Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано . Ухвалено у справі нове судове рішення.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 20 жовтня 2015 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Анохіною В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3298.
Витребувано від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині рішення залишено без змін. ( т. 3 а.с. 151-164)
Постановою Верховного Суду 29 квітня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року залишено без змін. Поновлено дію постанови Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року (т.3 а.с. 241-250).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_5 про заміну сторони у справі . Замінено первісного позивача ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_5 .
У заяві зазначено, що вжиті судом заходи про забезпечення позову обмежують права ОСОБА_5 - правонаступника позивача прийняти квартиру у спадщину і подальшого розпорядження належним йому майном.
Враховуючи вимоги ст. 158 ЦПК України, беручи до уваги те, що представником заявника наведено обґрунтовані підстави, які свідчать про те, що потреба у застосуванні заходів забезпечення позову відпала, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року .
Посилання апелянта на ту обставину, що суд під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, не взяв до уваги ,що 31 березня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладені договори позики грошей та іпотеки , а відтак ухвала винесена з порушенням норм процесуального права , є безпідставними .
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_6 не приймала участі у розгляді даної справи, і не була залучена до участі у справі в якості будь-якої сторони , і суд не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_7 у даній справі.
З набранням законної сили постанови Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року підстави для забезпечення позову відпали, тому суд дійшов вірного висновку про скасування заходів забезпечення позову.
За таких обставин ухвала суду є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування ухвали відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено 28 червня 2022 року.
Головуючий
Судді