1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року,
за участі: прокурора ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене 07 жовтня 2021 року під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- відеореєстратор «HIKVISION-Network Video Recorder», model DS-7608NI-K218P, серійний номер С94441448;
- коробка з надписом «HUAWEI Mobile Wifi», модель Е5576, IP:192.168.8.1 із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв'язку, яка ідентифікована 2 номерами: 1. НОМЕР_1 ; 2. НОМЕР_2 ;
- провід-перехідник білого кольору;
- гаманець світло-коричневого кольору з логотипом “Mango Barselona”;
- дві пари ключів. Одна пара ключів має номер НОМЕР_3 . Друга пара ключів має номер НОМЕР_4 ;
- флеш-накопичувач без маркувань у прозорому пластиковому корпусі;
- мобільний телефон «Iphone 12ProMax» в чохлі прозорого кольору із сім - карткою абонентський номер НОМЕР_5 ;
- 5 аркушів паперу з чорновими записами та відомостями про кадастрові номери земельних ділянок;
- кошти в сумі 12 120 (дванадцять тисяч сто двадцять) доларів США, з забороною користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Представник власника майна вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду.
Зокрема, зазначає про порушення встановленого порядку визначення складу суду для розгляду справи, зокрема вимог ст. 35 КПК України, оскільки клопотання про арешт майна отримано працівниками Печерського районного суду міста Києва 11 жовтня 2021 року, однак автоматизований розподіл по ньому здійснено лише 19 жовтня 2021 року. На переконання представника вказане є підставою для відводу слідчого судді, проте у задоволенні заяви про відвід було відмовлено, як наслідок справу розглянуто неповноважним складом суду, слідчим суддею, яка не мала права розглядати дане клопотання.
Також, вказує на порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання про арешт майна, визначених ст. 171 КПК України, зважаючи на те, що клопотання прокурора розглянуто більше ніж через місяць з моменту надходження до суду.
Щодо майна вилученого під час проведення обшуку квартири з за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , то представник зауважує, що таке майно не входило до переліку щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року.
Крім того, вважає, що прокурором не доведена відповідність вищевказаного майна критеріям ст. 98 КПК України, як наслідок формальною постанову про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вказує, що відеореєстратор «НІК VISION-Network Video Recorder», model DS-7608NI-K218P, серійний номер С944441448, коробка з написом «HUAWEI Mobile Wifi», модель Е5576 з сім карткою, провід-перехідник білого кольору, гаманець з логотипом « ОСОБА_9 », дві пари ключів з номерами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , флеш-накопичувач у прозорому пластикову корпусі, мобільний телефон «Iphone12 Pro Мах» в чохлі прозорого кольору із сім-карткою номер НОМЕР_5 , 5 аркушів паперу з чорновими записами та відомостями про земельні ділянки - не містять жодних відомостей про обставини, які перевіряються у ході проведення досудового розслідування у рамках кримінального провадження № 42021000000000675. Більш того, мобільний телефон «Iphone 12 Pro Мах» в чохлі прозорого кольору із сім-карткою номер НОМЕР_5 вилучено всупереч вимогам ст. 168 КПК України. Дві пари ключів з номерами 1194775, 1194694, флеш-накопичувач у прозорому пластикову корпусі належать дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_10 , яка не має відношення до даного кримінального провадження № 42021000000000675. Грошові кошти у сумі 12 120 євро є спільною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . При цьому, слідчому під час обшуку було надано підтвердження законності набуття цих коштів, проте останнім не дивлячись на вказані обставини було прийнято рішення про їх безпідставне вилучення.
На переконання представника позбавлення ОСОБА_6 та ОСОБА_10 можливості користуватись, володіти, розпоряджатися вищевказаним майном, а також у подальшому накладення на них арешту порушує їх права та законні інтереси, що суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Представник власника майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформований, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з матеріалами судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 31 березня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021000000000675 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що на території України діє група осіб у змові із службовими особами Держгеокадастру, яка створила протиправний механізм відведення земельних ділянок у Донецькій, Київській, Полтавській, Запорізькій, Одеській та Дніпропетровській областях в оренду та у власність на користь третіх осіб.
Крім того, виявлено, що працівники Головного управління Держгеокадастру в Київській області з метою особистого збагачення, шахрайським шляхом заволоділи земельними ділянками.
07 жовтня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно: відеореєстратор «HIKVISION-Network Video Recorder», model DS-7608NI-K218P, серійний номер С94441448; коробка з надписом «HUAWEI Mobile Wifi», модель Е5576, IP:192.168.8.1 із вставленою сім-карткою оператора мобільного зв'язку, яка ідентифікована 2 номерами: 1. НОМЕР_1 ; 2. НОМЕР_2 ; провід-перехідник білого кольору; гаманець світло-коричневого кольору з логотипом “Mango Barselona”; дві пари ключів. Одна пара ключів має номер НОМЕР_3 . Друга пара ключів має номер НОМЕР_4 ; флеш-накопичувач без маркувань у прозорому пластиковому корпусі; мобільний телефон «Iphone 12ProMax» в чохлі прозорого кольору із сім - карткою абонентський номер НОМЕР_5 ;5 аркушів паперу з чорновими записами та відомостями про кадастрові номери земельних ділянок; кошти в сумі 12 120 (дванадцять тисяч сто двадцять) доларів США.
19 жовтня 2021 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на згадане майно, яке вилучене 07 жовтня 2021 року під час проведення обшуку квартири з за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року клопотання прокурора задоволено.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42021000000000675 про накладення арешту на вищевказане майно, яке вилучене 07 жовтня 2021 року під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора, дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам апеляційної скарги прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 від 08 жовтня 2021 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, яке вилучене 07 жовтня 2021 року під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги представника. При цьому, колегія суддів враховує і те, що згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доводи представника про порушення встановленого порядку визначення складу суду для розгляду даного провадження, не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів судового провадження, оскільки згідно штампу клопотання прокурора надійшло до суду 19 жовтня 2021 року і цього ж дня здійснено автоматизований розподіл, визначено головуючого суддю ОСОБА_12 .
Більше того, колегією суддів не виявлено і порушення слідчим суддею строків розгляду клопотання про арешт майна. Так, клопотання прокурора призначено слідчим суддею на 21 жовтня 2021 року з дотриманням строку, визначеного ст. 171 КПК України, однак у зв'язку з тим, що представником було заявлено відвід слідчому судді, а на наступне засідання заявлено клопотання про відкладення судового розгляду, згадане клопотання було розглянуте лише 03 грудня 2021 року.
Також, всупереч доводам представника слідчим вилучено частину майна, дозвіл на вилучення якого прямо надано в ухвалі слідчого судді, а інша частина є тимчасово вилученим майном, згідно ст. 168 КПК України.
З огляду на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене 07 жовтня 2021 року під час проведення обшуку квартири з за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/55170/21-к Справа №11-сс/824/460/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1