1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 червня 2022 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року,
за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень ГСУ ДБР ОСОБА_10 від 02 липня 2021 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КПК України, в межах кримінального провадження № 42020160690000016 від 08 травня 2020 року.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя вказав, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 є вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника, скасувати повідомлення від 02 липня 2021 року про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КПК України та зобов'язати компетентних осіб прокуратури внести відповідні відомості до ЄРДР.
Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладеним у судовому рішення фактичним обставинам провадження та неповнотою судового розгляду.
Зокрема, зазначає, що ОСОБА_6 не мав повноважень щодо прийняття рішення про обрання виконавця ДОЗ і не міг вступати у будь-яку «змову» з даного приводу з керівником ПрАТ «Завод «Ленінська кузня».
Крім того, зауважує, що Генеральним штабом Збройних сил України офіційною відповіддю на адвокатський запит спростовано прийняття па рівні Генерального штабу Збройних сил України (його структурних підрозділів) рішення про неможливість використання та не придатності для експлуатації за прямим функціональним призначенням санітарного автомобіля типу «Богдан 2251».
За таких обставин, на переконання захисника дії ОСОБА_6 не підпадають під ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426-1 КК України.
Також, вказує про відсутність доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_6 попередньої змови групою осіб
Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що повідомлення про підозру складене та підписане слідчим ОСОБА_10 , а вручено слідчим ГСУ ДБР ОСОБА_11 , який не мав на те процесуальних повноважень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені вимоги закону органом досудового розслідування дотримані в повному обсязі.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 02 липня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в умисному вчиненні військовою службовою особою та в умовах особливого періоду дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України.
07 вересня 2021 року захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на згадане повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року у задоволені вказаної скарги захисника відмовлено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, виходячи з наступного.
Слідчий суддя у постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено у порядку, передбаченому КПК України, і за своїм змістом воно повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи у сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня, всупереч доводам апеляційної скарги.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Також, з матеріалів судового провадження убачається, що слідчий суддя в оскаржуваному рішенні надав оцінку доводам сторони захисту щодо вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру слідчим, який не складав та підписував таке повідомлення, та вмотивовано прийшов до висновку, що такі дії слідчого не є порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, і відповідно не є підставою для скасування повідомлення про підозру.
З урахуванням наведеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, навіть з урахуванням усіх викладених у ній доводів - без задоволення.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на повідомлення слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень ГСУ ДБР ОСОБА_10 від 02 липня 2021 року, про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КПК України, в межах кримінального провадження № 42020160690000016 від 08 травня 2020 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/32244/21 Справа № 11-сс/824/854/2022 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1