30 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/2775/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за позовом Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське господарство "Мештера Йосипа Івановича" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області по формуванню податкового боргу та нарахуванню для подальшого стягнення з Фермерського господарства “Мештера Йосипа Івановича” податкового боргу в розмірі 44109,01 грн. зі складовими як основного податкового боргу 38267,45 грн., штрафних санкцій 2967,18 грн., пені 2874,38 грн., на підставі податкової декларації Фермерського господарства “Мештера Йосипа Івановича” з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 16.02.2017 на суму загального розміру 19116,00 грн.; податкової декларації Фермерського господарства “Мештера Йосипа Івановича” з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 01.02.2018 на суму загального розміру 18685,48 грн.; податкової декларації Фермерського господарства “Мештера Йосипа Івановича” з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік від 12.02.2019 на суму загального розміру 465,97 грн.; акту Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 21.05.2018 № 692/25-01-12-07/34653805 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки; податкового повідомлення - рішення від 02.07.2018 № 0059841207 про штраф в сумі 2967,18 грн.; довідки по запиту користувача станом на 05.02.2020 Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про пеню в сумі 2874,38 грн., в тому числі пред'явлення вимоги про стягнення податкового боргу в розмірі 44109,01 грн. без доведення до Фермерського господарства “Мештера Йосипа Івановича” податкової вимоги заздалегідь та у письмовому вигляді.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у нього відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, відповідно і нараховані податковою службою штрафні санкції та пеня також не можуть фігурувати по відношенню до нібито набутих зобов'язань позивача. Також вказує, що відповідачем податкових вимог у письмовому вигляді не виготовлялось та не надсилалось.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що загальна сума боргу позивача складає 44109,01 грн., з нього податкове зобов'язання - 38267, 45 грн., яке було самостійно визначене відповідачем, 2967,18 грн. - штрафна санкція та 2874,38 грн. пені. Вказує, що сплачені позивачем кошти в розмірі 15000,00 грн. були зараховані в порядку черговості виникнення боргу.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 28.06.2022 було продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву та доданих до нього документів та долучено їх до справи; ухвалою суду від 28.06.2022 було залишено без розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог; ухвалою суду від 30.06.2022 було повернуто без розгляду клопотання позивача про витребування доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Станом на початок 2016 року за позивачем рахувалась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1287,92 грн. (т. 1 а.с. 192).
30.01.2016 позивачу нараховано 1327,62 грн. земельного податку за грудень 2015 року згідно податкової декларації від 24.02.2015 (т. 1 а.с. 192).
15.02.2016 позивачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік з річною сумою орендної плати 19116,00 грн. (1593,00 грн. місячний платіж) (т. 1 а.с. 53-55).
У зв'язку з наявністю заборгованості станом на 30.03.2016 контролюючим органом було винесено відносно позивача податкову вимогу від 31.03.2016 № 289-25, якою визначено до сплати суму податкового боргу у розмірі в розмірі 1101,54 грн. (т. 1 а.с. 218).
Так, в 2016 році позивачу було нараховано 18850,62 грн. орендної плати (1327,62 грн. за грудень 2015 року + по 1593 грн. за 11 місяців 2016 року), 2582,01 грн. штрафних санкцій та 164,08 грн. пені, разом з тим позивачем сплачено 8200,00 грн. Заборгованість на кінець 2016 року складала 14684,63 грн. (т. 1 а.с. 47, 192-197).
Фермерським господарством "Мештера Йосипа Івановича" 16.02.2017 було подано податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік з річною сумою орендної плати 19116,00 грн. (1593,00 грн. місячний платіж) (т. 1 а.с. 186-187).
За 2017 рік позивачу було нараховано 19116,00 грн. орендної плати, заборгованість на кінець 2017 року складає 33800,63 грн. (т. 1 а.с.198-199).
25.01.2018 позивачем було сплачено 10000,00 грн. (т. 1 а.с. 40, 200).
01.02.2018 позивачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік з річною сумою орендної плати 18685,48 грн. (1557,12 грн. місячний платіж) (т. 1 а.с. 188-189).
07.05.2018 позивачем було сплачено 5000,00 грн. (т. 1 а.с. 40, 202).
На підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки від 21.05.2018 № 692/25-01-12-07/34653805 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2018 № 0059841207, яким за порушення строку сплати сум грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, зобов'язано позивача сплатити штраф в сумі 2967,18 (т. 1 а.с. 212, 215).
Так, в 2018 році позивачу було нараховано 18721,32 грн. орендної плати (1593,00 грн. за грудень 2017 року + по 1557,12 грн. за 11 місяців 2018 року), 2967,18 грн. штрафних санкцій (податкове повідомлення - рішення від 02.07.2018 № 0059841207) та 2601,44 грн. пені, разом з тим позивачем сплачено 15000,00 грн. Заборгованість на кінець 2018 року складає 43090,57 грн. (т. 1 а.с. 200-207).
Також позивачем 12.02.2019 було подано податкову декларацію з плати за землю за 2019 рік з річною сумою орендної плати 465,97 грн. (38,83 грн. місячний платіж) (т. 1 а.с. 190-191).
05.02.2019 позивачем було проведено 2 платежі по 38,83 грн. (т. 1 а.с. 41, 208) та платіж в розмірі 465,97 грн. (т. 1 зворот а.с. 51, 208).
13.02.2019 позивачем було сплачено 2 платежі по 38,83 грн. (т. 1 а.с. 42, зворот а.с. 208).
20.05.2019 позивачем було проведено 8 платежів по 38,83 грн. (т. 1 а.с. 43-46, зворот а.с. 209-210).
Так, в 2019 році позивачу було нараховано 1984,29 грн. орендної плати (1557,16 грн. за грудень 2018 року + по 38,83 грн. за 11 місяців 2019 року) та 272,94 грн. пені, разом з тим позивачем сплачено 931,93 грн. Заборгованість на кінець 2019 року складає 44415,87 грн. (т. 1 а.с. 208-211).
Згідно довідки станом на 05.02.2020 заборгованість позивача складає 44109,01 грн. (т. 1 а.с 219).
Позивач, не погоджуючись з наявною у нього заборгованістю, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
Таким чином платник податку зобов'язаний щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця сплачувати, зокрема, орендну плату в розмірі, самостійно визначеному в поданих деклараціях на відповідний рік.
Так, пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення податкової вимоги) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення податкової вимоги) встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Разом з тим, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункти 76.1, 76.2 Податкового кодексу України).
В силу вимог пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення акту камеральної перевірки та податкового повідомлення рішення) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення акту камеральної перевірки та податкового повідомлення рішення) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункти 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення акту камеральної перевірки та податкового повідомлення рішення)).
Міністерством фінансів України наказом 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).
Пунктом 2 Розділу І Порядку визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами (пункт 1 підрозділ 1 Розділ ІІ Порядку).
Суд визнає, що належними, допустимими, достатніми доказами несвоєчасної сплати підприємством сум орендної плати за землю є дані інтегрованої картки платника, які внесені до неї контролюючим органом в результаті подання платником звітних документів та сплати відповідного податку (за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України про надходження сплати).
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача станом на початок 2016 року існувала заборгованість з орендної плати в розмірі 1287,92 грн.
При цьому, позивачем в межах даної справи її розмір та підстави нарахування не оскаржуються, доказів скасування рішень контролюючого органу, на підставі яких сформовано вказану заборгованість, не надано.
В подальшому відповідачем здійснювалось нарахування позивачу орендної плати згідно поданих позивачем декларацій за 2016, 2017, 2018, 2019 роки.
Також в ІКП позивача відображені всі проведені ним оплати в спірний період 2016-2019 років згідно наданих суду квитанцій (т. 1 а.с. 40-47, 51).
При цьому судом було встановлено, що контролюючим органом у зв'язку з наявністю податкового боргу було винесено відносно позивача податкову вимогу від 31.03.2016 № 289-25, якою визначено до сплати суму податкового боргу станом на 30.03.2016 у розмірі в розмірі 1101,54 грн., яку отримано головою Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича" особисто 31.03.2016.
Також дані ІКП містять інформацію про нарахування в 2016 році 2324,43 грн. штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № 0008762509 від 14.11.2016 та пені в розмірі 164,08 грн.
Суд зазначає, що позивачем в межах даної справи податкове повідомлення-рішення № 0008762509 від 14.11.2016 також не оскаржується, доказів його скасування суду не надано.
При цьому, суд звертає увагу, що проведена позивачем в 2018 році сплата в розмірі 15000,00 грн. відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України була зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
В подальшому, у зв'язку зі здійсненою позивачем оплатою, відповідачем проведено камеральну перевірку, результати якої відображені в акті від 21.05.2018 № 692/25-01-12-07/34653805, та в подальшому винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2018 № 0059841207.
Вказані акт та податкове повідомлення-рішення були надіслані позивачу рекомендованими поштовими відправленнями за податковою адресою останнього та повернуті поштовою службою, тобто за нормами податкового законодавства вважаються врученими (т. 1 а.с. 213, 214, 216, 217).
Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу щодо порушення відповідачем законодавства під час проведення камеральної перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення від 02.07.2018 № 0059841207 чи на спростування викладеної в акті камеральної перевірки інформації щодо порушення строків сплати орендної плати.
Також суд звертає увагу, що довідка по запиту користувача станом на 05.02.2020 Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області не є рішенням податкового органу в розумінні Податкового кодексу України, а є лише інформацією з ІКП платника податку на відповідну дату про стан розрахунків за відповідним податком.
У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України платник податків має спростовувати ці доводи та навести свої, разом з тим, позивач, вказуючи на неправильність нарахованих йому грошових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб не надав доводів щодо відсутності у нього заборгованості, відсутності порушення ним строків сплати орендної плати або іншого, правильного на його думку, розрахунку штрафних санкцій та нарахування пені, та не зазначив на підставі чого вважає, що відповідач при здійсненні такого розрахунку допустив помилку.
Таким чином, проаналізувавши наведене та оцінивши підстави поданого у цій справі позову, суд робить висновок, що Головне управління ДПС у Чернігівській області діяло на підставі та у межах повноважень, визначених Законом, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича" необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича" (провул. Польовий, 8, с. Карильське, Коропський район, Чернігівська область, 16251, код ЄДРПОУ 34653805) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.06.2022.
Суддя Н.М. Баргаміна