16 червня 2022 року № 320/9487/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №2439 від 17.03.2020 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення, а саме з 12 березня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час розгляду заяви позивача про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідач, рішенням відмовив у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника у зв'язку з тим, що не були надані документи, які підтверджують факт перебування позивача на утримані чоловіка ОСОБА_2 .. Вважає рішення незаконним та таким, що порушує гарантоване Конституцією України право на соціальний захист.
Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов та просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення діяв відповідно до норм чинного законодавства, оскільки позивачем не надано документ підтверджуючий факт перебування позивача на утримані чоловіка ОСОБА_2 ..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Так, ОСОБА_1 і її чоловік, ОСОБА_2 , 01.08.1981 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Разом із чоловіком вони вели спільний побут, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 28.04.2009.
12 березня 2020 року позивачка звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про переведення її з пенсії по віку на пенсію по втраті годувальника згідно ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з заявою було подано наступні документи: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , свідоцтво про укладення шлюбу, ідентифікаційний номер ОСОБА_2 , диплом про навчання ОСОБА_2 , військовий квиток ОСОБА_2 , довідка про стаж роботи ОСОБА_2 , заява про відсутність інших утриманців, акт про спільне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 24.03.2020р..
Відповідачем надано відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.03.2020р. №2439, яка мотивована тим, що разом із заявою позивачкою не подано документ, який би підтверджував факт її перебування на утриманні у чоловіка ОСОБА_2 (довідка або інший документ про склад сім'ї, або документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою).
Надаючи правову оцінку відносинам які виникли суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частиною 2 ст. 36 вказаного Закону визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з ч. 3 вказаного Закону до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Позивач є непрацездатною особою - досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і одержує пенсію.
Відповідно до ч. 3ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з п. 2.3 розд. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника (пп. 9 абз. 2 п. 2.3 розд. 2 Порядку).
Згідно з п. 2.11 розд. 2 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Позивачем до відповідача подані певні документи.
Орган Пенсійного фонду України неправомірно відмовив позивачу в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника чоловіка, посилаючись на ненадання нею документів, що підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на утримані чоловіка ОСОБА_2 ..
Такий факт позивачем підтверджений актом від 04.03.2020 складений головою правління ОСББ - Пірус В.Б., про спільне проживання, в якому зазначено факт проживання без реєстрації громадян та введення спільного господарства між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою, кв. АДРЕСА_1 .
При цьому орган Пенсійного фонду України неправомірно не прийняв та не взяв до уваги поданий позивачем акт від 04.03.2020.
Отже, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач як непрацездатний член сім'ї померлого годувальника-пенсіонера мала право за її бажанням перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Неврахування органом Пенсійного фонду України всіх положень законодавства та неправильна оцінка обставин справи призвели до порушення пенсійних прав позивача.
З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача порушені права підлягають відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення із зобов'язанням відповідача перевести її на пенсію у зв'язку із втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 з дня подання вказаної заяви (ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Посилання відповідача на обставини, що не відображені в його рішенні є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, за звернення до суду із даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн..
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетний асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №2439 від 17.03.2020 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення, а саме з 12 березня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.