16 червня 2022 року № 320/5233/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про стягнення штрафних санкцій,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», в якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» 102 000,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративній штрафи та інші санкції").
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №330 від 07 лютого 2020 року на відповідача накладено штраф в сумі 51 000,00 грн. Станом на день звернення до суду вказана сума штрафу відповідачем не сплачена. Крім того, у позовній заяві зазначено, що відповідачу було нараховано пеню у розмірі у 51000,00 грн. Оскільки відповідно до умов чинного законодавства розмір пені не може перевищувати суми штрафу, загальна сума заборгованості становить 102000,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на користь держави.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов відповідач заперечував проти його задоволення та вказував на протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №330 від 07 лютого 2020 року. Також відповідач зазначив, що вищезазначена постанова оскаржується в Окружному адміністративному суді м. Києва.
У відповіді на відзив представник позивача послався на те, що постанова позивачем винесена у строки, визначені діючим законодавством, з дотримання процедури її прийняття, а тому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду 07.02.2020 на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, від 22 січня 2020 року №13, проведеного на підставі постанови НКРЕКП від 14 січня 220 року №157 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Київоблгаз» та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 15 січня 2020 року №30, установлено що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» порушило пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року №201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме абзацу четвертого пункту 2 глави 2 розділу V Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 у частині видачі дозволу на приєднання, проекту договору на приєднання, проекту технічних умов приєднання та відповідних рахунків щодо їх оплати протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про приєднання, прийнято постанову №330 від 07.02.2020, відповідно до пунктів 11, 12 частини 1 статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» накладено штраф в сумі 51 000,00 грн..
Копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07 лютого 2020 року №330 представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» отримав 19 лютого 2020 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк суми штрафу, позивачем на вказану суму нарахованого пеню у розмірі 1,5% суми штрафу за кожен день прострочення, що станом на 18 червня 2020 року становить 68850,00 грн.. Проте, враховуючи положення статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", сума нарахованої пені, за доводами позивача, яка підлягає стягнення становить 51 000,00 грн, загальна сума заборгованості - 102 000,00 грн..
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі - Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг") Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
У відповідності до частини 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Частиною 3 статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень.
Згідно положень частин 1-5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Посадові особи суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", «Про природні монополії", «Про питну воду та питне водопостачання", «Про ринок природного газу", «Про теплопостачання".
Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Так, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року у справі №640/6566/20, яке набрало законної сили 19 січня 2022 року, у задоволені позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 07 лютого 2020 року №330 «Про накладення штрафу на АТ «Київоблгаз» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі №640/6566/20 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року у справі №640/6566/20 залишено без змін.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №330 від 07лютого 2020 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 51 000,00 грн. є чинна.
Так, представник відповідача вказує на протиправність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №330 від 07 лютого 2020 року, проте суд наголошує, що предметом розгляду даної справи є саме стягнення з відповідача суми штрафу та пені, а не правомірність прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згадуваної постанови.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи штраф, застосований пунктом 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №330 від 07 лютого 2020 року відповідачем, не сплачений.
Також судом встановлено відповідність розрахунку пені, нарахованої відповідачу згідно з нормами статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Докази, які б підтверджували сплату штрафу в сумі 51 000,00 грн та пені в сумі 51 000,00 грн на момент вирішення спору у справі відсутні, що є підставою для їх стягнення у судовому порядку.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення заборгованості по сплаті штрафу, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» 102000 (сто дві тисячі) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративній штрафи та інші санкції").
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.