ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" червня 2022 р. справа № 300/844/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, -
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 08.02.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу (надалі -відповідач), про визнання протиправним та скасування наказу № 28-о Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , яким застосовано до ОСОБА_1 , начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу, дисциплінарне стягнення у виді догани, у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, а саме: за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, наказів (розпоряджень) та доручень керівників.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , обґрунтовує протиправним, на його переконання, застосуванням до нього Державною екологічною інспекцією Карпатського округу дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку. Позивач стверджує, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку та при здійсненні дій, за які його піддано дисциплінарному стягненню не порушено жодного нормативного акту, відтак, оскаржуваний наказ Державної екологічної інспекції Карпатського округу підлягає скасуванню. Окрім того, позивач звертає увагу, що зі змістом самого подання дисциплінарною комісією на час застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 , не ознайомлено, у зв'язку із чим на його думку було обмежено, право на ознайомлення із висновком комісії. Також стверджує що про засідання дисциплінарної комісії, що відбулося 13.01.2022 позивача ніхто не повідомляв, не запрошував, через, що участі в ньому не приймав.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення виявлених суддею недоліків (а.с.180).
14.03.2022 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 186-187).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.04.2022. У даному відзиві відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, зокрема вказавши що оскаржуваний наказ №28-о від 26.01.2022 винесено на підставі, в порядку та у спосіб встановлений законом. Представник відповідача звернув увагу на те, що чинним законодавством не передбачено необхідності участі позивача у засіданні дисциплінарної комісії яке відбулося 13.01.2022. Відповідно до п. 31 Порядку "комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Таким чином, відповідач стверджує, що законодавством не передбачено необхідності запрошення позивача на засідання з метою отримання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та не передбачено запрошення на кожне засідання. З метою недопущення порушення прав позивача, комісія запросила позивача у встановленому законом порядку на засідання, яке відбулося 22.12.2021, що підтверджується протоколом №3, а отже на думку відповідача, дисциплінарною комісією дотримано вимоги Порядку розгляду дисциплінарної справи (а.с.193-200).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 27.07.2021 призначений на посаду начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу як переможець конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" Державної екологічної інспекції Карпатського округу (а.с.160).
Відповідно до змісту доповідної №116 від 30.11.2021 в.о. начальника Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Гошовського С.М., в.о. начальнику Державної екологічної інспекції Карпатського округу Вадиму Колегаю повідомлено, що відповідно до наказу від 26.11.2021 № 427 та направлення від 15.11.2021 на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів філія "Управління магістральних газопроводів "ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ" акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", направлено інспекторів з ОНПС ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та головного спеціаліста відділу державного нагляду (контролю) надр Танюка І.Д., який відповідно до направлення мав перевіряти вищезгадане підприємство за дотриманням законодавства про використання і охорону надр. Однак, за інформацією стало відомо, що ОСОБА_7 на підприємстві перевірку не здійснював. Зі слів начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області ОСОБА_1 перевірку безпосередньо проводив він. У зв'язку із вказаним, в.о. начальник Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Гошовський С.М. з метою визначення наявності та ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, запропонував порушити відносно ОСОБА_1 дисциплінарне провадження за перевищення службових повноважень (а.с.7-8).
Наказом Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 02.12.2021 № 408-о порушено стосовно ОСОБА_1 дисциплінарне провадження та утворено склад дисциплінарної комісії (а.с. 9-10)
Позивач скористався правом надання пояснень щодо вчинених ним дій, відповідно до змісту яких, ОСОБА_1 витребував документи та матеріали з питань надрокористування в межах своїх посадових обов'язків та положень про відділ, а також по причинні відсутності з поважних причин ОСОБА_7 і необхідністю проведення ним перевірки, що ним зроблено (а.с. 105-106).
За результатами проведеного дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією направлено в.о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Вадиму Колегаю подання від 13.01.2022, відповідно до якого, комісія рекомендувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани відповідно до п. 2 ч.1 ст. 66 Закону України "Про державну службу" (а.с. 160-165).
Надалі, наказом Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 26.01.2022 № 28-о застосовано до ОСОБА_1 , начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу, дисциплінарне стягнення у виді догани, у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, а саме: за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, наказів (розпоряджень) та доручень керівників (а.с.173).
Не погоджуючись із висновками дисциплінарної комісії та вважаючи наказ про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, при вирішенні справи по суті суд виходить з таких підстав та мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про державну службу", державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну службу" державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Керуючись ст. 2 Закону України "Про державну службу", службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Згідно до ч. 1 ст. 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Керуючись ч. 1 ст. 68, ст. 69 Закону України "Про державну службу", а також п.3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження" дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідно наказу (розпорядження) суб'єктом призначення.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
З приводу правомірності дій ОСОБА_1 , а саме збір інформаційних даних на підприємстві та отримання від представника суб'єкта господарювання документів, які були необхідні для подальшого проведення державного нагляду (контролю) суд виходить із такого.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з ч.10 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Статтею 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Згідно п.5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Абзацом 2 ч.5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Як вбачається з матеріалів справи, у направленні від 15.11.2021 № 638 (а.с.39-40) в переліку осіб, які направляються на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Кравець Р.В. не перебував та не направлявся для здійснення перевірки. На підтвердження того, що ОСОБА_1 23.11.2021 року перебував на території Богородчанського ВУПЗГ АТ "УКРТРАНСГАЗ", у матеріалах справи наявна копія журналу реєстрації відвідувачів ВУПЗГ АТ "УКРТРАНСГАЗ" (а.с. 98-101).
Частинами 1, 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком, окрім іншого, є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 5 статті 66 та статті 67 Закону України "Про державну службу", звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - є наявність дисциплінарного стягнення у виді зауваження, відповідно до наказу Інспекції від 10.12.2021 № 430-о (а.с.201).
Водночас, частинами 1 та 2 статті 74 Закону України "Про державну службу" встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що наказ Державної екологічної інспекції Карпатського округу №28-о від 26.01.2022 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " винесено з урахування обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є правомірним.
З приводу процедури проведення дисциплінарною комісією засідань, суд виходить із такого.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ від 04.12.2019 № 1039 "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження" (далі - Порядок) рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".
Пунктом 7 Порядку передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Відповідно до п. 31 Порядку комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.
Так, в матеріалах справи наявний протокол № 3 засідання комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції Карпатського округу для здійснення дисциплінарного провадження від 22.12.2021 зміст якого містить усні пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (а.с.137-143). Також наявні письмові пояснення від 22.12.2021 в якій ОСОБА_1 спростовує факти наведені в доповідній ОСОБА_8 від 30.11.2021 (а.с.105-106).
Згідно п. 32 Порядку про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії. У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Пунктом 33 Порядку передбачено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що комісією дотримано вимоги Порядку розгляду дисциплінарної справи.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що оскаржуване рішення про накладення дисциплінарного стягнення, відповідачем винесено з урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є правомірним та не підлягає до скасування, а заявлений позов не підлягає до задоволення.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції Карпатського округу (код ЄДРПОУ 42702233, вул. Ак. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ, 76014) про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.