ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" червня 2022 р. справа № 300/2392/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В
при секретарі судового засідання Савченко Н.В.
за участю:
представника позивача - Думич О.І.,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправним і скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.02.2022 за №03.1-25-609 та зобов'язання відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 10.02.2021 за №1/21 (у адміністративній справі №0940/2071/18), -
Товариство з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" (надалі по тексту також - позивач, ТзОВ "Мега-Пауер-Буд", стягувач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (надалі по тексту також - відповідач, державна виконавча служба, орган державної виконавчої служби, державний виконавець) про визнання протиправним і скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.02.2022 за №03.1-25-609 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення) та зобов'язання відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 10.02.2021 за №1/21 (у адміністративній справі №0940/2071/18).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №0940/2071/18 за позовом ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" до Головного управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - територіальний орган казначейства), третя особа Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 позов задоволено частково, серед іншого, зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області виконати наказ Господарського суду Івано-Франківської області №225 від 14.03.2017 шляхом здійснення безспірного списання (перерахування) коштів в першочерговому порядку безпосередньо із загальної суми залишкових коштів наявних на всіх рахунках боржника, за всіма кодами класифікації видатків бюджету на користь ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" в сумі 7 368 797,27 гривень.
У зв'язку з невиконанням судового рішення, позивачем було подано заяву про встановлення судового контролю, яке ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 задоволено частково. Даною ухвалою, поряд з іншим, накладено на керівника суб'єкта владних повноважень начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віру Степанівну, відповідальну за виконання рішення суду, штраф у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43 780,00 гривень, з яких 21 890,00 гривень стягнуто на користь ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" та 21 890,00 гривень до Державного бюджету України.
На виконання цієї ухвали 10.02.2021 апеляційним судом видано виконавчий лист, який стягувачем неодноразово пред'являвся до виконання, однак такий виконавчий лист не приймався відповідачем до виконання. Зокрема, 07.02.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л.З. складено повідомлення за №03.1-25-609 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Із покликанням на норми частини 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" і частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" державний виконавець, мотивуючи оскаржуване повідомлення, вказав, що рішення про стягнення коштів з державних органів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Так як державні виконавці, за аргументами відповідача, позбавлені можливості проводити будь-яке списання за виконавчими документами згідно з якими боржником є державні органи, тому роз'яснено позивачу необхідність подання виконавчого листа безпосередньо до органу Казначейства.
Разом з тим, стягувач наполягає на тому, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, саме відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
Оскільки начальник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віру Степанівну ідентифікована у виконавчому листі як керівник суб'єкта владних повноважень, посада якої відповідає статусу посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, то у відповідача наявні усі законні підстави виносити постанову про відкриття виконавчого провадження.
Орган примусового виконання рішень неправильно встановив обставини справи та ототожнив посадову особу казначейства - начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віру Степанівну із самим органом державної влади - Головним управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.
Неправильне зазначення даних боржника, відсутність у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків, не зазначення відомостей про лату народження боржника і його паспортних даних не є безумовною підставою для повернення виконавчого листа без прийняття до виконання.
Відтак, за аргументами позивача, немає жодних правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оформленого повідомленням від 07.02.2022 за №03.1-25-609.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду, передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), судовий розгляд справи призначено на 30.06.2022 о 10:20 год. (а.с.17).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на адміністративний позов №03.1-25/3141 від 29.06.2022, який разом із копіями матеріалів виконавчих проваджень надійшов в суд 29.06.2022 (а.с.41-78). Заперечуючи проти заявлених позовних вимог орган державної виконавчої служби зазначає, що перевіряючи заяву стягувача в контексті доводів щодо прийняття виконавчого документа до виконання, державний виконавець при прийнятті оскаржуваного рішення - повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, з метою додержання підвідомчості виконання виконавчого документа, керуючись пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку із вказаним прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, оскільки в силу вимог частини 2 статті 6 коментованого Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Звернув увагу суду, на те, що боржником у виконавчому листі №1/21 у справі №0940/2017/18, виданого 10.02.2021 Восьмим апеляційним адміністративним судом, є керівник - суб'єкт владних повноважень начальник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віра Степанівна (код ЄДРПОУ - 37951988).
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначений код ЄДРПОУ - 37951998 належить саме Головному управлінню Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, який за організаційно-правовою формою є органом державної влади. Тому, стягнення слід проводити саме з Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ якого зазначено у виконавчому документі, керівником якого є Смачило В.С., на яку відповідно до виконавчого документа накладено штраф у сумі 21 790,00 гривень.
Попри вказане відповідач також інформував, що органу державної виконавчої служби відома обставина про повернення Головним управлінням Державної казначейської служби в Івано-Франківській області стягувачу виконавчого листа за №1/21 без виконання у зв'язку з відсутністю відкритих рахунків у посадової особи в органі казначейства.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, виходячи із змісту адміністративного позову.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав 29.06.2022 клопотання від 29.0.62022 за №03.1-25/3142 про розгляд справи без його участі (а.с.40).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень частини 1 і 2 статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 КАС України). На підставі вказаного судом розглянуто справи без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на адміністративний позов державного виконавця, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши в сукупності докази, наявні у матеріалах даної адміністративної справи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, судом встановлено такі обставини.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 позов ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області щодо невиконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №225 від 14.03.2017 в частині безспірного списання (перерахування) коштів в першочерговому порядку безпосередньо із загальної суми залишкових коштів наявних на рахунках боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (код ЄДРПОУ 40925399, вул. Лютеранська, 15а, офіс 13, м. Київ, 01024) в сумі 7 378 797 (сім мільйонів триста сімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 27 копійок;
- зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області виконати наказ Господарського суду Івано-Франківської області №225 від 14.03.2017 шляхом здійснення безспірного списання (перерахування) коштів в першочерговому порядку безпосередньо із загальної суми залишкових коштів наявних на всіх рахунках боржника, за всіма кодами класифікації видатків бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (код ЄДРПОУ 40925399, вул. Лютеранська, 15а, офіс 13, м. Київ, 01024) в сумі 7 368 797 (сім мільйонів триста шістдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 27 копійок.
В задоволенні іншої позовної вимоги відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області задоволено частково, зокрема, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №0940/2071/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задовольнити частково:
- визнано неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області щодо невиконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №225 від 14.03.2017 в частині безспірного списання (перерахування) коштів в першочерговому порядку безпосередньо із загальної суми залишкових коштів наявних на рахунках боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" в сумі 7 378 797 (сім мільйонів триста сімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 27 копійок:
- зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області виконати наказ Господарського суду Івано-Франківської області №225 від 14.03.2017 шляхом здійснення безспірного списання (перерахування) коштів в першочерговому порядку безпосередньо із загальної суми залишкових коштів наявних на всіх рахунках боржника, за всіма кодами класифікації видатків бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" в сумі 7 368 797 (сім мільйонів триста шістдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 27 копійок.
В задоволенні іншої позовної вимоги відмовлено.
Коментоване постанова суду апеляційної інстанції набрало законної сили 17.07.2019 (https://reestr.court.gov.ua/Review/83243428).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.12.2020:
- касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області залишено без задоволення;
- постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №0940/2071/18 залишено без змін.
У зв'язку з невиконанням вищевказаного рішення територіальним органом казначейства ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №0940/2071/18, клопотання ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" про встановлення судового контролю та накладення штрафу задоволено частково.
Даною ухвалою суду:
- зобов'язано відповідача у справі №0940/2071/18 Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області повторно подати в місячний строк з дня отримання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №0940/2071/18 в частині виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №225 від 14.03.2017 шляхом безспірного списання (перерахування) коштів в першочерговому порядку безпосередньо із загальної суми залишкових коштів наявних на всіх рахунках боржника, за всіма кодами класифікації видатків бюджету на користь ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" в сумі 7 368 797,27 гривень, з урахуванням виплачених сум;
- накладено на керівника суб'єкта владних повноважень начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віру Степанівну (вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 37951998), відповідальну за виконання рішення суду, штраф у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43780,00 гривень, з яких 21 890,00 гривень стягнути на користь ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" (01024, вул. Лютеранська, 15а, офіс 13, м. Київ, ЄДРПОУ 409253) та 21 890,00 гривень до Державного бюджету України.
10.02.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд видав виконавчий лист за №1/21 щодо стягнення з керівника суб'єкта владних повноважень начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віри Степанівни (вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 37951998), відповідальну за виконання рішення суду, штраф у сумі 21 890,00 гривень (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто) на користь ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" (а.с.9).
Восьмий апеляційний адміністративний суд листами за №0940/2071/18/01-17/6942/21 і за №0940/2071/18/01-17/41790/21 від 22.07.2021 направляв до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) коментований виконавчий лист, у відношенні до якого 19.02.2021 і 09.08.2021 відповідачем оформлялися повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання №03.1-24-503 і №03.1-29-2748 (а.с.66, 69, 73, 76)
Серед матеріалів, поданих як позивачем так і відповідачем, міститься лист Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області від 25.01.2022 за №04-10-3-06/262 про повернення виконавчого листа Восьмого апеляційного адміністративного суду за №1/21, оскільки, керівник суб'єкта владних повноважень начальник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віра Степанівна не є державним органом, розпорядником бюджетних коштів (бюджетні установи), одержувачем бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, не має відкритих рахунків в органах казначейства, як це передбачено підпунктом 2 пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №845 (а.с.10, 58).
Як слідує із виконавчого листа за №1/21 від 10.02.2021 останній тричі на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" повертався органами виконавчої служби стягувачу без виконання 19.02.2021, 09.08.2021, 07.02.2022, що засвідчують штампи на виконавчому листі (зворотній бік а.с.9).
Так, в останнє, 07.02.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лесків Л.З., відповідно до частини 2 статті 6 та пункту 10, частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII та пунктом 4 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 за №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 за №2832/5), складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання за №03.1-25-609 (а.с.12).
Вважаючи, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лесків Л.З. протиправно складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання за №03.1-25-609 стягувач звернувся з цим позовом до суду за захистом порушеного права, вважаючи, що у спірному випадку безпідставно повернуто виконавчий лист за №1/21 без виконання.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Надаючи правову оцінку досліджуваному спору, суд в першу чергу враховує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за №1404-VIII (надалі по тексту також - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу вимог частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусовому виконанню за правилами вимог частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вимоги до виконавчого документа, зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (частиною 2 статті 6 Закону №1404-VIII).
За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 за №4901-VI (надалі по тексту також - Закон №4901-VI) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі по тексту також - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 за №845 (надалі по тексту також - Порядок №845).
Абзацом 3 пункту 2 Порядку №845 регламентовано, що боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Отже, коментовані закони і підзаконні нормативно-правові акти передбачають можливість виконання рішення про стягнення коштів органами казначейства лише якщо такі кошти стягуються з: 1) державних органів, 2) державного чи місцевого бюджету, 3) бюджетних установ і одержувачів бюджетних коштів у встановлених випадках.
Законом не передбачена можливість стягнення органами казначейства коштів із фізичних осіб, навіть якщо такі є посадовими особами органу державної влади.
Керівник суб'єкта владних повноважень - начальник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віра Степанівна, як боржник, відповідно до виконавчого листа №1/21 від 10.02.2021, в розумінні приписів частини 2 статті 6 Закону №1404-VIII, частини 1 статті 3 Закону №4901-VI і абзацу 3 пункту 2 Порядку №845 не є "державним органом, розпорядником бюджетних коштів (бюджетні установи), чи одержувачем бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які її уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства".
Суд погоджується із доводами позивача про те, що орган примусового виконання рішень неправильно встановив обставини справи, помилково ідентифікував боржника та ототожнив посадову особу казначейства - начальника Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 із самим органом державної влади - Головним управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.
В частині доводів сторін про наявність/неможливість забезпечення виконання виконавчий лист від 10.02.2021 за №1/21 саме відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в області в складі відповідача, суд вважає за необхідне керуватися наступним.
Так, абзацом 5 пункту 4 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Міністерством юстиції України від 02.04.2012 за №512/5 (надалі по тексту також - Інструкція №512/5), відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, серед іншого, боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
Таким чином, відповідно до Інструкції №512/5, на переконання суду, саме державними виконавцями відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, здійснюється виконання рішень, в яких боржниками є посадові особи територіальних органів центральних органів виконавчої влади та/або інших територіальних підрозділів органів державної влади.
Оскільки начальник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Віру Степанівну ідентифікована апеляційним судом у виконавчому листі як керівник суб'єкта владних повноважень, посада якої відповідає статусу "посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади", то у відповідача наявні усі законні підстави виносити постанову про відкриття виконавчого провадження.
У виконавчому документі (виконавчий лист від 10.02.2021 за №1/21) чітко занесено відомості про:
- боржника, яким є посадова особа територіального органу центрального органу виконавчої влади - керівник суб'єкта владних повноважень - начальник Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області;
- прізвище, ім'я та по батькові посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади - ОСОБА_1 ;
- місце знаходження/розташування територіального органу центрального органу виконавчої влади, посадова особа якої є боржником і керівником суб'єкта владних повноважень, відповідальну за виконання рішення суду у справі №0940/2071/18 - вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, 76018;
- код юридичної особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, посадова особа якої є боржником і керівником суб'єкта владних повноважень, відповідальну за виконання рішення суду у справі №0940/2071/18 - код ЄДРПОУ 37951988;
- зміст рішення суду, та відповідно дій, який необхідно вчини боржнику (начальником Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області Смачило Вірою Степанівною) і забезпечити його виконання державним виконавцем - стягнення в користь ТзОВ "Мега-Пауер-Буд" штрафу в сумі 21 890,00 гривень.
Неправильне зазначення даних чи їх відсутність про боржника, не зазначення у виконавчому документі реєстраційного номера облікової картки платника податків, відомостей про дату народження боржника і його паспортних даних не є безумовною підставою для повернення виконавчого листа без прийняття до виконання.
Пунктом 3 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Такі ж висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №639/2561/18-ц, від 16.10.2019 у справі №219/7439/14-ц, від 08.05.2019 у справі №813/2125/16, від 11.12.2019 у справі №487/3774/16-ц, а також відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 21.05.2014 у справі №6-45ус14.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на правові висновки, зазначені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, так як, вказані правовідносини стосуються виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган і у яких не відкриті рахунки в органах Казначейства, в той час як в цій справі (№300/2392/22) боржником є "посадова особа територіального органу центрального органу виконавчої влади".
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.02.2022 за №03.1-25-609 сформоване відповідачем без дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 6 Розділу І Інструкції №512/5, визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно- правовими актами.
Підсумовуючи, суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов'язати відповідача (Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)), в складі якого перебуває Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області, відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Восьмим апеляційним адміністративним судом 10.02.2021 за №1/21 (у справі№0940/2071/18).
З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить відшкодувати позивачу судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 481,00 гривень, сплаченого згідно квитанції №0.0.2575592490.1 від 14.06.2022 (а.с.1).
Водночас, в силу правого регулювання частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
28.06.2022 представник позивача адвокат - Думич Оксана Іванівна подала заяву від 28.06.2022, в якій просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 гривень (а.с.35-39).
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, подано суду:
- договір про надання правової допомоги від 08.06.2022 за №2022/06-8 та додаток до договору про надання правової допомоги від 08.06.2022 за №2022/06-8, укладений між Товариством з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" та Адвокатським об'єднанням "Кей партнерс", в яких вказано, що вартість послуг є фіксованою і складає 10 000,00 гривень, не залежить від кількості фактично складених процесуальних документів, кількості судових засідань у справі (а.с.28-32);
- квитанцію про оплату 10 000,00 гривень від 23.06.2022 за №0.0.258749204.1 та меморіальний ордер №@2PL443765 від 23.06.2022 про оплату за надання правової допомоги згідно договору №2022/06-8 (а.с.38);
- копії ордерів, виданих Адвокатським об'єднанням "Кей партнерс" на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" на підставі договору про надання правової допомоги від 08.06.2022 за №2022/06-8, адвокатам Думич Оксаною Іванівною та Щадей Надією Василівною (а.с.33, 39).
На виконання вимог статті 134 КАС України, у поданій заяві від 28.08.2022, надано перелік робіт, які були виконані у межах справи Об'єднанням:
- здійснено вивчення матеріалів справи, підготовка правової позиції, погодження позиції з Клієнтом - 3 години;
- підготовлено проект позовної заяви, здійснено підготовку додатків до позовної заяви - 6 годин;
- підготовлено заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу - 2 години;
- представництво інтересів клієнта у суді (засідання 30.06.2022, плановане, очікуваний час) - 3 години.
Відтак, позивачем надані належні документи про понесення останнім витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 гривень, що дає підстави для вирішення судом питання відшкодування витрат.
Оцінюючи характер наданої Адвокатським об'єднанням "Кей партнерс" правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.06.2022 за №2022/06-8 та згаданого переліку наданих послух, вказаних в заяві від 28.06.2022 про виконання договору, слід виходити із наступного.
В даному випадку, суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.".
На переконання суду у досліджуваному випадку не дотримано принципу пропорційності, так як зміст спірних правовідносин стосується стягнення на користь позивача коштів в сумі 21 890,00 гривень, при цьому правова допомога по забезпеченню такого стягнення оцінена в сумі 10 000,00 гривень.
В цьому випадку суд також звертає увагу на те, що рішенням Вищої Ради Правосуддя від 24.11.2020 за №3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді правосуддя України застосування показники середньої тривалості розгляду судовий справ при ухвалені судових рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ адміністративного судочинства становить 379 хв. (6,31 год).
Із вказаного слідує, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування для розгляду судами в цілому адміністративної справи визначено середню затрату часу в значенні 6,31 год., в той час як представником позивача у даній справі надання консультації та вивчення матеріалів справи, правової позиції, а також підготовка позовної заяви і участь в судовому засіданні окреслено затратою часу - 14 год., що перевищує необхідний час розгляду справи по суті.
З огляду на вищевказане, суд переконаний, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним із складністю і характером даної справи.
Аналогічний правовий висновок викладений Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 20.06.2022 і від 22.06.2022 у справах за №300/6408/21 та №300/6333/21 відповідно, змінюючи судове рішення і зменшуючи присуджений судом першої інстанції в користь позивача розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.
Підсумовуючи свої аргументи і мотиви, суд вважає справедливим можливе відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 гривень.
На підставі статті 129 1 Конституції України, керуючись статями 139, 241-246, 250, 255, 271, 272, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Людмилою Михайлівною повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 07.02.2022 року №03.1-25-609.
Зобов'язати Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Восьмим апеляційним адміністративним судом 10.02.2021 за №1/21 (у адміністративній справі №0940/2071/18).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (ідентифікаційний код юридичної особи 43316386) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" (реєстраційний номер облікової картки платника податків 40925399) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (ідентифікаційний код юридичної особи 43316386) на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" (реєстраційний номер облікової картки платника податків 40925399) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його виготовлення в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальність "Мега-Пауер-Буд" (ідентифікаційний код юридичної особи 40925399), вул. Лютеранська, 15-А, м. Київ, 01024; адреса для листування: вул. Незалежності, 4, оф. №417, м. Івано-Франківськ, 76018, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач - Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)(ідентифікаційний код юридичної особи 43316386), вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.