Рішення
Іменем України
30 червня 2022 року місто Чернігів
Справа №751/494/22
Провадження №2/751/622/22
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Шишова А. Я.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк»
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна
представник позивача - Переверзєв Олександр Олександрович
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22634 від 26.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення заборгованості за кредитним договором №GP-4158843 від 01.02.2013 в розмірі 20 572,46 грн (а.с.1-5).
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що приватним виконавцем Юхименко О.Л. відкрите виконавче провадження №60321246 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з нього на користь АТ «ПУМБ» 20 572,46 грн за кредитним договором №GP-4158843 від 01.02.2013. Зазначає, що не укладав договорів ні з АТ «Банк Ренесанс Капітал», ні з АТ «ПУМБ», не отримував від них кредитних коштів. Вважає, що при вчиненні виконавчого напису у приватного нотаріуса були відсутні підстави вважати безспірною заборгованість за кредитним договором, оскільки її розмір не був погоджений. Крім того, кредитний договір не посвідчений нотаріально, виконавчий напис виданий поза межами трирічного строку, а також в матеріалах справи відсутні первинні документи, що він отримав кошти.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 28.01.2022 відкрив провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 02 червня 2022 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неотриманням відповідачем позовної заяви з доданими документами.
Відповідач та треті особи у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслали. Проте, представник відповідача Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» надіслав заяву про визнання позову, у зв'язку з чим просив стягнути судовий збір в розмірі 50 відсотків від суми, сплаченої позивачем при поданні позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
01.02.2013 ОСОБА_1 підписав оферту, якою запропонував АТ «Банк Ренесанс Капітал» укласти з ним кредитний договір №GP-4158843, за умовами якого сума кредиту становить 17 024 грн, розмір комісії за обслуговування кредиту - 1,82%, процентна ставка - 15% річних (а.с.12зв-13). Відповідно до графіку платежу до оферти №GP-4158843 від 01.02.2013, останньою датою платежу є 01.02.2016, загальна сума кредиту з урахуванням процентів за користуванням та комісії за обслуговування становить 32 387,22 грн.
26 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинений виконавчий напис №22634, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк», яке є правонаступником АТ «Банк Ренесанс Капітал», заборгованість за кредитним договором №GP-4158843 від 01.02.2013, за період з 23.09.2018 до 23.09.2019 в розмірі 20 572,46 грн, що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту - 11 721 грн 43 коп, простроченої заборгованості за комісією - 7 005 грн 04 коп, простроченої заборгованості за процентами - 1 845,99 грн, а також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн, що загалом становить 21 072 грн 46 коп (а.с.13зв).
На підставі заяви АТ «ПУМБ» (а.с.14зв), 10.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження №60321246 з примусового виконання виконавчого напису №22634 від 26.09.2019, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. (а.с.16зв-17), про що повідомлено ОСОБА_1 (а.с.19).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до до ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).
На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідачем не подано, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором №GP-4158843 від 01.02.2013.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
Враховуючи, що останньою датою платежу за кредитним договором №GP-4158843 від 01.02.2013, згідно графіку, є 01.02.2016, саме цю дату слід вважати терміном, до якого укладений договір.
Ця дата пов'язана з виникненням права вимоги до позичальника і від неї починається відлік трирічного строку, в межах якого може бути вчинений виконавчий напис.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/10374/17 підтримала власний правовий висновок щодо строку звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, визначивши, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час ухвалення) варто застосовувати разом із нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 Цивільного кодексу України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис.
З матеріалів справи вбачається, що докази, які б підтверджували іншу дату виникнення права вимоги, аніж 01.02.2016, відсутні, нотаріус вчинив виконавчий напис 26.09.2019, а отже поза межами трирічного строку.
Також, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов'язання, що підтверджено висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18). Однак, відсотки стягнуті за виконавчим написом за період з 23.09.2018 до 23.09.2019, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.
Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості щодо розрахунку грошового зобов'язання. Отже, відсутні відомості за який період виникла заборгованість, не зазначені суми заборгованості та строки її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Також, 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною. Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року за нововиявленими обставинами. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2018 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Однак, з копії договору, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що кредитний договір, який був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально.
Таким чином на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом.
За таких обставин та у зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за кредитним договором №GP-4158843 від 01.02.2013 як безспірною, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 992,40 грн (а.с.6).
З огляду на норми чинного законодавства, враховуючи факт визнання позову відповідачем, позивачу слід повернути з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 496,20 грн. Решта 50% судового збору в сумі 496,20 грн, сплаченого позивачем судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.01.2022 адвокатом Переверзєвим О.О. (а.с.11) та ордеру (а.с.7).
Позивач сплатив на користь адвоката 5 000,00 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 05.01.2022 (а.с.10) та актом прийняття-передачі наданих послуг судових витрат (а.с.9).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (адвокат не приймав участь у судовому розгляді, оскільки справа розглядається без повідомлення сторін), з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89,141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22634 від 26 вересня 2019, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» 20 572 грн 46 коп заборгованості за кредитним договором №GP-4158843 від 01.02.2013 та витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн, що загалом становить 21 072 грн 46 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 496 грн 20 коп судового збору та 4 000 грн 00 коп витрат на правничу допомогу, а всього 4 496 (чотири тисячі чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, що складає 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп, сплаченого ним при зверненні до суду з позовом, згідно квитанції №0.0.2432212315.1 від 24 січня 2022 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 30.06.2022.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5Б, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 14282829)
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 )
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна (місцезнаходження: вул. Окіпної Раїси, буд. 4А, оф. 35Б, м. Київ, 02002)
Суддя Н. В. Маслюк