м. Вінниця
30 червня 2022 р. Справа № 120/1073/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 48254,30 грн., яка складається з основного платежу: єдиний податок фізичних осіб 4812,03 грн., яка утворилася в результаті не сплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання.
Ухвалою суду від 31.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні). Крім того, даною ухвалою відповідачу надано строк на подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали від 31.01.2022 відповідач отримав 04.02.2022, що підтверджується матеріалами справи. Відзив, заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.
Так, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 291.3. ст. 291 ПК України фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 293.1. ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 293.3. ст. 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно п. 293.7 ст. 293 ПК України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.02.2005 ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на податковий облік в органах ДПС. Основний вид діяльності відповідача згідно з КВЕД: 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу (основний).
01.10.2015 ОСОБА_1 перейшла на спрощену систему оподаткування та обрала ставку єдиного податку у виді 20% до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу системи оподаткування, що підтверджується заявою відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.09.2015.
Згідно облікової картки ФОП ОСОБА_1 станом на 06.12.2021 має недоїмку з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі - 4812,03 грн., залишок несплаченої пені - 12,27 грн.
Відповідно до Довідки заступника начальника ГУ ДПС у Вінницькій області, ФОП ОСОБА_1 станом на 26.01.2022 має суму податкового боргу платників податків у розмірі 4824,30 грн., який складається з: основний платіж - єдиний податок з фізичних осіб 4812,03 грн., пеня - 12,27 грн. Дата виникнення боргу - 20.06.2019.
У зв'язку з виниклою заборгованість, ГУ ДФС у Вінницькій області надіслало ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 05.08.2019 №280099-50, у якій повідомило відповідача про наявність податкового боргу станом на 04 серпня 2019 у розмірі - 1639,03 грн.
Вказана вимога була надіслана рекомендованим повідомлення відповідачу ОСОБА_1 та вручено 15.08.19.
Однак спірні суми податкових зобов'язань у визначений законом строк відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до п. 175 ч. 1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаного боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 4824,30 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 30 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено: 30.06.2022.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна