Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/274/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
27.06.2022 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровоградавід 21.06.2022, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, студента будівельного коледжу, вантажника ТОВ «Вересень плюс», не одруженого, без утриманців, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 23 години 30 хвилин, 18 червня 2022 року до 23 години 30 хвилин 16 серпня 2022 року, без визначення розміру застави.
За участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровоградавід 21.06.2022 задоволено клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградскій області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфікованого як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя та здоров'я в момент заподіяння.
Мотивуючи дану ухвалу, слідчий суддя зазначив про необхідність застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_7 , запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення спрямованого на життя та здоров'я іншої людини, що свідчить про відсутність у нього поваги до встановлених державою правил поведінки, зухвалість та неповагу до інших членів суспільства, здатність та схильність досягати своїх злочинних цілей із застосуванням фізичного насильства, що свідчить про те, що він схильний до насильства та враховуючи його вік і стан здоров'я, існує ймовірність, що він може незаконно впливати, на потерпілого, свідків, які під впливом погроз, умовлянь чи переконань з боку підозрюваного, зможуть змінити свої показання або відмовитись від них, а також на інших свідків, які на даний час не допитані у даному кримінальному провадженні,з метою зміни наданих ними показань та уникнення таким чином відповідальності за вчинений злочин. Також, підозрюваний втрачає сталі соціальні зв'язки, оскільки у нічний час вдома не знаходився, умисно порушив розпорядження Голови обласної військової адміністрації про заборону перебування на водоймах. Крім того, останній не дотримався розпорядження Голови обласної військової адміністрації про необхідність виконання умов комендантської години, оскільки був фактично затриманий на вулиці о 23 годині 30 хвилин. Порушення правил поведінки свідчить про можливість неявки до суду. Сукупність зазначених чинників підвищує суспільну небезпеку підозрюваного та свідчить про існування ризиків продовження, або вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження.
Таким чином, менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст. 177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
При цьому вказує на те, що слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не оцінено в сукупності всі обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, оскільки в матеріалах кримінального провадження та в клопотанні слідчого відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід або його скасування не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Вказує і на те, що як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим суддею не враховано, що за весь час підозрюваний в повному об'ємі та добровільно виконує всі покладені на нього обов'язки та жодного разу до нього не застосовувалися передбачені законом заходи примусу.
Також, його підзахисний не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, має житло в якому проживає разом із своєю родиною (мати, сестра 2012 р.н.), тобто має сталі соціальні зв'язки, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, допомагає утримувати свою матір, що підтверджено стороною захисту, а також те, що підзахисний висловив бажання відшкодувати завдану потерпілому шкоду із заробітної плати.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, що вказує на відсутність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Отже, на думку захисника, вище перелічені обставини дають всі підстави вважати, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , є необґрунтовано суворим і до нього може бути застосований інший більш м'який запобіжний захід передбачений ст. 176 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів приходить до таких висновків.
Так, слідчим суддею при розгляді даного клопотання встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри підтверджується наявними матеріалами клопотання, а саме: копією витягу з ЄРДР від 19.06.2022 (а.м.к.4); рапортом чергового Кропивницького РУ ГУНП в Кіровоградській області від 18.06.2022 (а.м.к.5); копією заяви потерпілого ОСОБА_10 про вчинення злочину від 20.06.2022 (а.м.к.6); копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 19.06.2022 (а.м.к.7); копією протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 19.06.2022 (а.м.к.10); копією протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 19.06.2022 (а.м.к.11); копією протоколу огляду місця події від 18.06.2022 (а.м.к.13) та повідомленням про підозруОСОБА_7 від 19.06.2022 (а.м.к.21-22),які в сукупності містять достатньо даних та дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування або суду були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Оскільки, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюєтьсяОСОБА_7 є умисним, тяжким, як особа підозрюваний вважається таким, що не судимий, але неодружений, не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, тобто не має міцних соціальних зв'язків, вчинив злочин проти життя та здоров'я людини. Усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто без перешкод залишить своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що вище перелічені обставини дають підстави вважати, що санкція інкримінованої підозрюваному статті обвинувачення передбачає позбавлення волі строком до восьми років, а тому у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також може продовжити злочинну діяльність.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. За таких підстав, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задовольнити клопотання, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження щодо права на особисту свободу.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного з приводу того, щоОСОБА_7 не має на меті переховуватися від слідства та суду, або перешкоджати встановленню істини по справі, та слідчим суддею не досліджено обставини, які мають враховуватись при обранні запобіжного заходу і не з'ясовано питання про обрання альтернативних запобіжних заходів, то вони не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вищевикладеним, а тому не можуть бути підставою для обрання ОСОБА_7 іншого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки він не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, про що правильно зробив висновок слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги захисника проте, що підозрюваний має постійне місце проживання та родину, що вказує на міцність соціальних зв'язків, на думку колегії суддів також є безпідставними, оскільки з матеріалів клопотання вбачається що ОСОБА_7 проживає, за адресою: АДРЕСА_1 та на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, а отже як правильно зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, з чим погоджується і колегія суддів, наявність сталих соціальних зв'язків на час розгляду клопотання не доведена. Крім того, підозрюваний не дотримався розпорядження Голови обласної військової адміністрації про необхідність виконання умов комендантської години, оскільки був фактично затриманий на вулиці о 23 годині 30 хвилин. Доводи підозрюваного та його захисника про те, що у вказаний часОСОБА_7 вийшов на вулицю на прохання поліцейських належними доказами суду не підтверджено, тому колегія суддів не бере їх до уваги.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника є безпідставними, а тому її необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровоградавід 21.06.2022, якою щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 23 години 30 хвилин 18 червня 2022 року до 23 години 30 хвилин 16 серпня 2022 року, без визначення розміру застави - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2