Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/280/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
30.06.2022 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 червня 2022 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 04.04.2019 року Київським районним судом м. Полтава за ч. 1 ст.309, ст.71 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України
продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 17 год. 10 хв. 22.06.2022 року по 17 год. 10 хв. 20.08.2022 року з визначенням застави у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 124 050 грн.
інші учасники судового розгляду:
прокурор - ОСОБА_8
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову, якою обрати стосовного підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, особисте зобов'язання. Свої вимоги обґрунтовуєтим, що в ухвалі слідчого судді відсутні обґрунтування щодо неможливості застосувати більш м'яких запобіжних заходів. В порушення ст. 196 КПК України в ухвалі не зазначено обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Не погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри. Крім того, потреби досудового розслідування жодним чином не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного ОСОБА_7 , який було продовжено внаслідок розгляду клопотання слідчого.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , утримуючись у Державній установі «Кропивницька виправна колонія № 6», у невстановлений слідством час, при невстановлених слідством обставинах, вступив у попередню змову із засудженими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту та передачі у місця позбавлення волі особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу.
Спонукаємі корисливим мотивом, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою втілення злочинного задуму ОСОБА_7 , втягнули до злочинної діяльності раніше не судимого та свого добре знайомого товариша ОСОБА_11 . У невстановлений органом досудового розслідування час та за невстановлених обставин та місці, ОСОБА_7 з метою особистого збагачення, шляхом подальшого збуту, разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , незаконно придбали особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину, становить 1,31 грама.
У подальшому 27.01.2022 року, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_11 вчинити дії з пакування наркотичного засобу, шляхом поміщення його до пакету, разом із металевими грузиками, змотуванні і фіксацією клейкою стрічкою. На виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 безпосередньо отримати (підібрати) наркотичний засіб з території локальної дільниці ДУ «Кропивницька виправна колонія №6» для подальшої її передачі йому особисто та розповсюдження на території колонії.
27.01.2022 близько 18.03 год., реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_11 направився до ДУ «Кропивницька виправна колонія №6», яка розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Яновського, 50, де о 18.13 год. знаходився біля стін вказаної установи. Наблизившись до паркану, з боку локальної дільниці відділення психологічної служби № 3 відділу соціально-виховної та психологічної роботи вищевказаної виправної колонії, використовуючи заздалегідь спеціально приготований пристрій для збільшення дальності кидка «рогатку», здійснив передачу у місце позбавлення волі шляхом перекиду через зовнішню огорожу (паркан) на територію ДУ «Кропивницька виправна колонія № 6», попередньо упакований один згорток, всередині якого, відповідно до висновку судової експертизи від 03.02.2022 року, знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб-канабіс, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину, становить 1,31 грама.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані як незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, про що 09.05.2022 року йому повідомлено про підозру.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 червня 2022 задоволено частково клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021121010002609 в межах строку досудового розслідування, з 17.10 год. 22.06.2022 по 17.10 год. 20.08.2022 включно, з визначенням застави. Рішення слідчого судді мотивовано тим, що злочин по якому пред'явлено ОСОБА_7 повідомлення про підозру є: тяжким, закінченим, умисним, корисливим. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні злочину - до 10 років позбавлення воді з конфіскацією майна, та є підставою для початку можливого переховування від слідства та суду. Крім того, застосувавши запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою останній може знищити, сховати будь-яку з речей чи документів, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інший злочин, незаконно впливати на свідків чи експертів, укривати від слідства дійсні обставини справи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення ухвали суду без зміни, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121010002609 від 28.10.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч.2 ст.307 КК України.
09.05.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
10.05.2022 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.06.2022.
22.06.2022 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12021121010002609 до чотирьох місяців, тобто до 26.08.2022.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст.199 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , останній обґрунтовано підозрюється в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч.2 ст.307 КК України.
Мотивуючи неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою прокурор зазначив, що завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні не представляється можливим, оскільки для всебічного, повного й неупередженого розслідування всіх обставин кримінального провадження, необхідно виконати наступні слідчі (розшукові) дії, а саме: отримати відповідь УОТЗ, щодо деталізації з'єднань сім-карток, якими користувались підозрювані; встановити та допитати свідків, яким відомо про злочинну діяльність підозрюваних; отримати висновок лінгвістичної експертизи мовлення ОСОБА_7 ; провести розсекречення клопотань про надання дозволу на проведення НС(р)Д, доручень, ухвал Кропивницького апеляційного суду та постанов контролю за вчиненням злочину; провести розсекречення протоколів про результати проведення НС(р)Д; у повному обсязі зібрати характеризуючі матеріали на підозрюваних; скласти та повідомити остаточні підозри всім підозрюваним у кримінальному провадженні; повторно допитати усіх підозрюваних, з урахуванням кінцевої підозри, за вказаним кримінальним провадженням; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дій; ознайомити усіх підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред'явленої на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_7 підозри, яка була пред'явлена у відповідності до вимог Глави 22 Кримінального процесуального закону України, необхідність завершення досудового розслідування, а також існування ризиків, а саме: незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній відбуваючи покарання за попереднім вироком в місцях позбавлення волі, продовжив скоювати кримінальні правопорушення, виправдовують продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , та дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість рішення слідчого судді про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.
Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Апеляційним судом встановлено, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про можливу причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання та той факт, що існуючі та враховані при обранні запобіжного заходу ризики не зменшилися.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
За таких умов, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 виходячи з вимог ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, та з урахуванням наявності на даній стадії досудового розслідування обґрунтованої підозри у скоєні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч.2 ст.307 КК України, необхідністю виконанню вимог ст.ст. 290, 291 КПК України, апеляційний суд вважає, що у слідчого судді існували підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, а тому суд не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Твердження апелянта про те, що слідчий суддя при продовженні строку тримання під вартою не взяв до уваги ряд факторів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з рішень слідчого судді вбачається, що він враховував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Отже, дослідивши клопотання прокурора, колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Інші посилання сторони захисту були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя правильно врахував обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих злочинів, які пов'язанні зі збутом особливо небезпечних наркотичних засобів, а також особу підозрюваного, та у відповідності до ст.182 КПК України правильно визначив підозрюваному як альтернативний запобіжний захід заставу у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та висунутої підозри у вчиненні тяжкого злочину, визначений слідчим суддею розмір застави є достатнім і прийнятним та буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 376 ч.2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 червня 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: