Провадження № 11-кп/803/1696/22 Справа № 191/273/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 , -
Встановила:
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, раніше судимого, останній раз:
- 28 січня 2020 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 124, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі,
про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Ухвала суду обґрунтована тим, що засудженому ОСОБА_7 ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 року було задоволено частково його клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК України та в строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 15.10.2019 року до 07.03.2020 року у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині клопотання було відмовлено у зв'язку з тим, що кримінальне правопорушення за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2020 року ним вчинено до 20.06.2017 року, а саме 26.02.2017 року, останній був тимчасово залишений в даному кримінальному провадженні у слідчому ізоляторі з 15.10.2019 року до дня набрання даним вироком законної сили, тобто до 08.03.2020 року, що є попереднім ув'язненням.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі слід відмовити, виходячи з того, що у кримінальному провадженні № 12019040330000208 від 16.04.2019 року, за яким вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.09.2019 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, останній перебував під вартою з 01.08.2019 року за злочин, який був вчинений після 20.06.2017 року, а тому норми, передбачені ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування строку попереднього ув'язнення в розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, в такому разі не застосовуються.
В апеляційній скарзі:
- засуджений просить зарахувати йому термін попереднього ув'язнення у строк покарання з 01.08.2019 року по 07.03.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Зазначає, що з оскаржуваним рішенням не згоден, вважає його необґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду, - без змін, засудженого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіркою наявних матеріалів провадження встановлено, що суд першої інстанції вказаних вимог дотримався в повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, а саме - зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Законом України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення” від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
З системного аналізу наведених норм ч. 5 ст. 72 КК України, з урахуванням положень ст. 5 КК України, видно, що строк попереднього ув'язнення слід зараховувати з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі лише тоді, коли злочин було вчинено до 21 червня 2017 року.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 був засуджений вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.09.2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з моменту затримання, - з 01.08.2019 року. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою. Вирок набрав законної сили 26.10.2019 року (кримінальне провадження №12019040330000208 від 16.04.2019 року).
Крім цього, вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2020 року ОСОБА_7 був засуджений за ст. 124, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. Строк покарання рахується з моменту проголошення вироку. Зараховано у строк відбування покарання відбуте покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.09.2019 року, - з моменту затримання 01.08.2019 року до дня проголошення вироку (кримінальне провадження №12019040340000767 від 27.02.2017 року).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 року засудженого ОСОБА_7 було тимчасово залишено в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для розгляду справи № 182/2123/17, провадження № 1-кп/0182/220/2020 (кримінальне провадження №12019040340000767 від 27.02.2017 року).
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 року клопотання ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК України було задоволено частково та в строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 15.10.2019 року до 07.03.2020 року у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині клопотання засудженому було відмовлено у зв'язку з тим, що кримінальне правопорушення за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2020 року ним було вчинено до 20.06.2017 року, а саме 26.02.2017 року, і останній був тимчасово залишений в даному кримінальному провадженні у слідчому ізоляторі з 15.10.2019 року до дня набрання даним вироком законної сили, тобто до 08.03.20201 року, що є попереднім ув'язненням.
Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України№ 838-VIII від 26.11.2015 року, у строк попереднього ув'язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Питання про зарахування строку попереднього ув'язнення, на який посилається засуджений ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі, вже було обґрунтовано вирішено ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.01.2021 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що не має правових підстав для зарахування засудженому ОСОБА_7 строку його попереднього ув'язнення з 01.08.2019 року по 07.03.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які б слугували підставою для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Ухвала суду за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, - слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4